Рішення

від 18.02.2020 по справі 331/3148/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2/331/170/2020

Справа № 331/3148/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Олександрівському району, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

15.07.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Олександрівському району, про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнення з відповідачів з кожного по ј частині з усіх видів доходів ( заробітку) , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на користь законного представника, піклувальника ( прийомних батьків, батьків - вихователів, (усиновлювачів) або установи ( закладу), в якому буде перебувати дитина, і який буде виконувати функції її державного опікуна, щомісячно, починаючи з часу звернення до суду з позовом про стягнення аліментів до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_3 є її донькою, ОСОБА_2 - зятем. ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжі у них народилася донька ОСОБА_4 . 03 липня 2007 року шлюб між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. Онука - ОСОБА_4 з 2006 року проживала разом з нею та її чоловіком - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а з 2010 року за адресою: АДРЕСА_2 та до цього часу проживає з ними за вказаною адресою. Онука та ОСОБА_3 є громадянами Грузії. З червня 2018 року батьки зовсім не цікавляться життям ОСОБА_4 та не приймають участь у її вихованні. Місце їх проживання їй невідомо.

Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між нею та дитиною склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей.

Всі питання щодо виховання онуки вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина знаходиться на повному її утриманні.

Але для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з онукою необхідна згода батьків, тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

Як на правові підстави заявлених вимог позивач посилається на ч.4 ст.19, ст.ст. 121,150,151,154,155,157,164,165,166, 188 СК України, ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , постанову Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав , постанову Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів .

Ухвалою суду від 4 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по зазначеній справі, призначено у справі підготовче судове засідання. (а.с. 42-43)

Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року підготовче провадження по зазначеній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с. 103)

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року зобов`язано орган опіки та піклування Запорізької міської ради по Олександрівському району надати суду письмовий висновок щодо розв`язання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів (а.с. 148).

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених по тексту позову (а.с. 166).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. Причини неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Олександрівському району 17.02.2020 року подав висновок про можливість позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просили розглядати справу без участі представника органу опіки та піклування і ухвалити рішення по справі з максимально можливим урахуванням прав та інтересів неповнолітньої дитини (а.с. 163-165).

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України , учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України , учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 128 , 131 ЦПК України , відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалою від 18 лютого 2020 року ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, вислухавши пояснення позивача, свідка, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Олександрівському району, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище доньки - ОСОБА_6 ) є донькою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Орджонікідзевським районним відділом ЗАГС 22.04.1982 р., актовий запис № 32 (а.с. 18-20)

05 липня 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 110, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 21).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Запоріжжі у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_4 , про що 17 липня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя видано свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_2 та в книзі записів актів громадянського стану зроблено відповідний запис за № 279 (а.с. 22).

03 липня 2007 року шлюб між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано про що Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області зроблено актовий запис за № 268, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 21 зв).

Згідно акту від 09.07.2019 року, який складено сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , неповнолітня онука ОСОБА_4 проживає з 2010 року разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є громадянами Грузії (а.с. 23,24,29)

З 2018 року батьки зовсім не цікавляться життям ОСОБА_4 та не приймають участь у її вихованні, їх місце проживання на цей час невідомо.

Всі питання щодо виховання онуки вирішуються ОСОБА_1 та ОСОБА_5 без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина знаходиться на повному їх утриманні.

Згідно інформації Департаменту освіти і науки територіального відділу освіти Олександрівського району Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 ОСОБА_4 зарахована до Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Запорізької міської ради Запорізької області 04.04. 2018 року № 021 у. Дівчина виховується у неповній сім`ї, тільки бабусею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів класного керівника 9-А класу ОСОБА_9 : мати, ОСОБА_3 та батько, ОСОБА_2 з дитиною не проживають, навчанням і поведінкою доньки не переймаються. Батьківські збори за час навчання дитини у школі не відвідували (а.с. 25)

Департамент охорони здоров`я Запорізької міської ради КНП Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 відповіддю від 21.02. 2019 року на звернення адвоката повідомив наступне : Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , спостерігається в Підприємстві з червня 2018 року. Про стан здоров`я дівчинки турбується її бабуся - ОСОБА_1 , яка супроводжує дитину до лікаря-педіатра дільничного (а.с. 26).

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що дитина ОСОБА_4 весь час на утриманні бабусі ОСОБА_1 та дідуся ОСОБА_5 . Мати ОСОБА_4 останній раз бачила дуже давно, а батька взагалі один раз. Дитина повністю забезпечена.

Судом приймаються до уваги твердження позивача про те, що вона не може в повній мірі представляти інтереси дитини та. вирішувати питання, пов`язані з навчанням онуки, у зв`язку з тим, що для цього необхідна згода батьків.

Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між дитиною та бабусею склалися доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей.

Статтю 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Факт ухилення відповідачів від виконання батьківських обов`язків підтверджуються належними та допустимими доказами.

З висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району як органу опіки та піклування № 263/01-20/20.03-249 від 13.02.2020 р. вбачається, що після розлучення батько виїхав за межі міста Запоріжжя, з дитиною не спілкувався, матеріально не допомагав. Мати ОСОБА_3 після розлучення виїхала у Швецію, а дитина залишилася проживати з бабою та дідом. Після 2-го класу мати забрала дочку до себе у Швецію, де дитина проживала 5 років. Однак наприкінці березня 2018 року мати відправила дитину, одну без супроводу, до України. З цього часу ОСОБА_4 постійно проживає у баби та діда та знаходиться на їх утриманні. У 2018 році дитина та баба зв`язувалися з матір`ю для вирішення питання щодо оформлення документів для подальшого навчання. Однак мати ОСОБА_3 відмовилася приїздити до України і вирішувати питання щодо подальшої долі своєї дочки. З батьком дитини жодного зв`язку немає.

Під час бесіди з ОСОБА_4 вона повідомила, що проживає з бабою та дідом майже 2 роки, батька вже давно не бачила та не спілкувалася. З матір`ю бачилася майже 2 роки тому назад, а спілкувалася рік тому. Зі слів ОСОБА_4 батьки не займаються її вихованням, не забезпечують матеріально, не цікавляться її навчанням, станом здоров`я, її життям в цілому. Вона усвідомлює правові наслідки позбавлення батьківських прав та погоджується з позбавленням батьківських прав бітька та матері. Бажає і надалі проживати з бабою та дідом.

Враховуючи викладене, районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району як органу опіки та піклування вважає позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 164-165)

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не досягла вісімнадцяти років; батько та мати не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини та свідомого нехтування своїми обов`язками.

Частина 7 статті 7 Сімейного кодексу України проголошує, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 2 статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

В статті 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. В статті 12 цього Закону зазначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 164 Сімейного кодексу України визначені підстави позбавлення батьків батьківських прав, зокрема те, що батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва. Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 166 Сімейного кодексу України передбачено, що одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України , батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України , за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263-265, 280 -282 ЦПК України, ч.1 ст.19, ст.ст. 121,150,151,154,155,157,164-166, 188 СК України, ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Запоріжжя, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку селища Орджонікідзе, Орджонікідзевського району, Грузинська РСР ( інформація про місце реєстрації відсутня) відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Запоріжжя, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , на користь законного представника, піклувальника ( прийомних батьків, батьків - вихователів, усиновлювачів) або установи ( закладу), в якому буде перебувати дитина, і який буде виконувати функції її державного опікуна, на утриманні якої буде знаходитися дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини ( одній чверті) з усіх видів доходів ( заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом, а саме з 15 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки селища Орджонікідзе, Орджонікідзевського району, Грузинська РСР ( інформація про місце реєстрації відсутня) , на користь законного представника, піклувальника ( прийомних батьків, батьків - вихователів, усиновлювачів) або установи( закладу), в якому буде перебувати дитина, і який буде виконувати функції її державного опікуна, на утриманні якої буде знаходитися дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини ( одній чверті) з усіх видів доходів( заробітку) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом, а саме з 15 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Запоріжжя, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , ІПН : НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 384,20 грн. ( триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок, та на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки селища Орджонікідзе, Орджонікідзевського району, Грузинська РСР ( інформація про місце реєстрації та реєстраційного номеру облікової картки платника податків відсутня), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована та мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , ІПН : НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 384,20 грн. ( триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок, та на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 28 лютого 2020 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

18.02.2020