Ухвала

від 24.02.2020 по справі 522/18624/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18624/19

Провадження № 1-кс/522/2941/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

Секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019160150001889 від 04.09.2019 року за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про надання дозволу на знищення речових доказів,

за участі слідчого - ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Слідчий 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про надання дозволу на знищення речових доказів у кримінальному провадженні № 12019160150001889 від 04.09.2019 року за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, мотивуючи свої вимоги наступним.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області здійснювалося досудове розслідування по матеріалам, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160150001889 від 04.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

Матеріали зазначеного кримінального провадження передані до СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області за підслідністю Ізмаїльським відділом поліції ГУНП в Одеській області.

03.09.2019 до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що 03.09.2019 в м. Ізмаїл, за адресою: садове товариство №12, вул. Єдності, 12 алея, у ході проведення огляду місця події виявлено автомобіль Volsvagen LT 35, д/н НОМЕР_1 у якому знаходилися пластикові бочки з рідиною, що має явний запах спирту (13 (тринадцять) пластикових бочок об`ємом 200 літрів кожна, які заповнені рідиною, схожою на спирт). Зазначені 13 (тринадцять) пластикових бочок з рідиною, що має явний запах спирту вилучено до Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області та в подальшому накладено арешт.

В ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області, здійснено огляд вищевказаних 13 (тринадцяти) пластикових бочок об`ємом 200 літрів кожна та з них було відібрано зразки спиртовмісної рідини, з метою подальшого проведення криміналістичної експертизи.

Вилучена спиртовмісна рідина знаходиться на відповідальному зберіганні в ТОВ «Базука» (34034048) за адресою: Одеська область, с. Великий Дальник, вул. Маякська дорога 8б.

В свою чергу, ТОВ «Базука» (34034048), листом від 23.12.2019 повідомило, що враховуючи термін зберігання речових доказів, та термін їх зберігання, недоцільність витрат на зберігання просить розглянути питання щодо можливого їх повернення, реалізації або знищення.

За результатами проведеної криміналістичної експертизи спиртовмісної рідини, виявленої 03.09.2019 в автомобілі марки Volsvagen LT 35 державний знак НОМЕР_1 , встановлено спиртовмісну рідину кустарного способу виготовлення міцністю 22.4% (копія висновку експертного дослідження додається).

Постановою слідчого від 28.12.2019, кримінальне провадження №12019160150001889 від 04.09.2019, закрито на підставі ч.1 п.2ст. 284 КПК України.

Необхідності у збереженні зразків речових доказів для додаткових експертних досліджень або інших цілей кримінального провадження немає.

Позиція учасників судового розгляду.

Слідчий підтримав клопотання.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію

6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

7. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

8. Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

Стаття 171. Клопотання про арешт майна

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

4. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Стаття 173. Вирішення питання про арешт майна

1. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

3. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

4. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

5. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

6. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

7. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали:

фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів;

підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, третій особі - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації;

підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, фізичній чи юридичній особі, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження, - при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

8. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому, перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Як встановлено під час судового розгляду, слідчий за погодження із прокурором звернувся із клопотанням про знищення речових доказів так як їх зберігання неможливо без зайвих труднощів та затрат.

Аналізуючи положеннянормативно-правовихактів,та підзаконнихнормативно-правовихактів,приходжу довисновку,що підставамидля знищенняречових доказівможуть бути:

1. якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

2. якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів;

3. якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

Як вбачається із вимог кримінального процесуального кодексу, розгляд клопотання про знищення речових доказів здійснюється за правилами передбаченими ст. ст. 170-173 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 172 КПК України, якщо клопотання подано без дотримання вимог ст. 171 КПК України слідий суддя повертає клопотання слідчому, прокурору для усунення недоліків.

Так,в порушеннявимог ст.171КПК Україниу клопотанні слідчого, не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Вказана обставина унеможливлює знищення речових доказів, так як слідчий суддя повинен пересвідчитися у дотриманні порядку їх вилучення, перевірити наявні у власника підтверджуючі документи та відповідно до вимог ст. 22 КПК України забезпечити змагальність процесу по розгляду клопотання, що своїм наслідком може мати значні матеріальні витрати для володільця. Вказана обставина теж свідчить про недотримання вимог щодо оформлення клопотання.

Основною функцією слідчого судді під час досудового розслідування, є недопущення неправомірного порушення основоположних прав людини, в тому числі права на мирне володіння своїм майном.

Вказані вище порушення унеможливлюють винесення кінцевого рішення за результатом розгляду клопотання, у зв`язку із чим клопотання підлягає поверненню прокурору для їх усунення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40,100, 170-174, 372 КПК України, "Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду" від 27.08.2010, слідчий суддя -

у х в а л и в

Клопотання слідчого 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019160150001889 від 04.09.2019 року за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про надання дозволу на знищення речових доказів,- повернути прокурору для усунення недоліків надавши строк протягом 72 (сімдесяти двох) годин.

Копію ухвали із клопотанням направити прокурору у даному кримінальному провадженні - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

24.02.2020