Рішення

від 14.08.2007 по справі 20-1/080

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-1/080

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

іменем України

"14" серпня 2007 р. справа № 20-1/080

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуф'єва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ”

    (вул. П.Корчагіна, б. 16, кв. 96, м.Севастополь, 99014)

про стягнення пені у розмірі 1.012,50 грн.,

за участю представників:

позивача           –Федотова О.Б., наказ  №16-К   від 09.07.2007;

відповідача          –Яворської М.В., довіреність №127 від 16.07.2007;

–Курбацького В.І., довіреність №128  від 16.07.2007.

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі за текстом –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” (далі за текстом –Відповідач) про стягнення пені у розмірі 1.012,50 грн., на підставі частини п'ятої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 (далі за текстом –Закон).

Позовні вимоги заявлено у зв'язку з простроченням Відповідачем сплати штрафу, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 50 Закону, а саме: несплатою Відповідачем штрафу згідно з рішенням Адміністративної колегії Позивача №27/04-06 від 26.07.2006 у справі №27/02-06 (далі за текстом –Рішення) у двохмісячний строк зі дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону щодо порядку виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у розмірі та на підставах, зазначених у позовній заяві. Відповідач надав відзив на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечує, на підставах, визначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.08.2007 судом досліджені матеріали справи, зокрема, Рішення /а.с. 6-8/, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19.03.2007 про закриття провадження в адміністративній справі №20-12/243 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування Рішення /а.с. 9/, копію платіжного доручення №214 від 04.05.2007 /а.с. 10/, оригінал якого оглянуто в тому ж судовому засіданні, а також матеріали адміністративної справи №20-12/243 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання незаконним та скасування Рішення (далі за текстом –справа №20-12/243).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Позивача №27/04-06 від 26.07.2006 у справі №27/02-06 визнано, що Відповідач вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 Закону, у вигляді зловживання монопольним становищем, та накладено штраф у розмірі 1.500 грн.

Не погодившись із Рішенням, Відповідач, керуючись частиною сьомою статті 40 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №436-ІV, далі –ГК України), оскаржив його до господарського суду міста Севастополя, який відкрив провадження у відповідній адміністративній справі ухвалою від  19.09.2006.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.03.2007 провадження в адміністративній справі №20-12/243 закрито у зв'язку з прийняттям судом відмови Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” від адміністративного позову /а.с. 9/.

Предметом даного спору є стягнення пені за прострочення Відповідачем сплати вказаного штрафу з урахуванням вимог Закону щодо зупинення її нарахування на час розгляду або перегляду господарським судом відповідно справи чи судового рішення про визнання недійсним акта, винесеного органами АМКУ.

При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.

Порядок виконання рішень органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено  статтею 56 Закону, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до частини сьомої статті 40 ГК України рішення АМКУ та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду. Частиною п'ятою статті 56 Закону встановлено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Судом встановлено та не оспорюється Відповідачем, що копія Рішення отримано останнім 04.08.2006 /а.с. 4, 13/.

Судом, з огляду на досліджені в судовому засіданні матеріали справи №20-12/243, встановлено, що ухвала господарського суду міста Севастополя від 19.03.2007 про закриття провадження в адміністративній справі №20-12/243 не оскаржувалась, набрала законної сили 26 березня 2007 року, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (Закон України №2747-ІV від 06.07.2005; далі за текстом –КАС України), ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Частиною четвертою статті 186 КАС України передбачено, що заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Досліджені в судовому засіданні 03.08.2007 оригінал платіжного доручення №214 від 04.05.2007 (його належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи /а.с. 10/), приймається судом в якості доказу сплати Відповідачем штрафу, покладеного на нього згідно з вищевказаним Рішенням, тобто, календарна дата сплати зазначеного штрафу –04 травня 2007 року.

Таким чином, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного на суб'єкта порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зупиняється на час розгляду господарським судом відповідної позовної заяви чи перегляду відповідного судового рішення, тому, оскільки одним з наслідків відмови від адміністративного позову та прийняття такої відмови судом із подальшим закриттям провадження у справі є неможливість повторного звернення з тією самою позовною заявою до суду відповідно до вимог частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідач повинен був добровільно сплатити штраф саме 26.03.2007.

Отже, нарахування пені починається з 27.03.2007, тобто з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням  у адміністративній справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Таким чином,  загальний строк, протягом якого повинна бути нарахована пеня, складає 38 днів, а саме: з 27.03.2007 по 03.05.2007 включно.

Враховуючи викладене, судом не приймається розрахунок пені, виконаний Позивачем, згідно з яким загальний строк складає 45 днів, оскільки першим днем у розрахунку безпідставно вважається календарна дата –20 березня 2007 року.

Частиною п'ятою статті 56 Закону встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. При цьому, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу АМКУ, тобто, 1.500 грн.

Згідно із розрахунком суду, розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 22,5 грн. (1.500 х 1,5% = 22,5), а за 38 днів –855,00 грн. (22,5 х 38 = 855).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню не в повному обсязі, а частково, в сумі 855,00 грн.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За правилами статті 49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті третьої Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, у разі, якщо позивач у справі не був звільнений від сплати державного мита, останнє складало б 102,00 грн. за мінімальною ставкою (виходячи із заявленої ціни позову), а тому при частковому задоволенні позовних вимог на Відповідача належить покласти витрати по сплаті державного мита в сумі, що є пропорційною розміру задоволених вимог, тобто 86,13 грн., а також покладення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Керуючись статтями 1, 3, 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, статтями 50, 52, 56, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, підпунктом „а” пункту 2 статті третьої Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993, статтями 22, 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” (вул. П.Корчагіна, б. 16, кв. 96, м.Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 24504751, р/р 2600300300005 в CФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384834) в доход Державного бюджету України (Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний код 24035598, р/р 31113106600007 УДКУ в м. Севастополі, МФО 324509) суму заборгованості в розмірі 855,00 грн. (вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 00 коп.).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” (вул. П.Корчагіна, б. 16, кв. 96, м.Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 24504751, р/р 2600300300005 в CФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384834) в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509) державне мито в розмірі 86,13 грн. (вісімдесят шість грн. 13 коп.).

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „ЛІККОМ” (вул. П.Корчагіна, б. 16, кв. 96, м.Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 24504751, р/р 2600300300005 в CФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 384834) в доход Державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя, р/р 31216259700007, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу за бюджетною класифікацією –22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                     В.В. Алсуф`єв