Рішення

від 26.02.2020 по справі 710/1623/19

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/1623/19

Провадження № 2/710/86/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2020 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Побережної Н.П.,

за участі секретаря судових засідань - Бараненко А.В.,

представник позивача - адвоката Бибик В.А.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Вальчиковської Л.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Топилянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

12.12.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій ОСОБА_2 просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,05 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7125788800:03:004:0020, що розташована на території Топильнянської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Аргументи учасників справи.

Свій позов позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати, ОСОБА_3 . У встановлений законом строк позивач, як єдиний спадкоємець, звернувся до другої Лохвицької державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав. Спадкування відбувалось за заповітом. Згідно постанови державного нотаріуса другої Лохвицької державної нотаріальної контори № 753/02-31 від 15.12.2017 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 на земельну ділянку 3,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Топильнянської сільської ради Шполянського району. В мотивувальній частині постанови зазначено, що з поданих спадкоємцем для оформлення спадщини документами нотаріусом встановлено розбіжність у кадастровому номері спадкової земельної ділянки: кадастровий номер земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно:7125788000:03:004:0020, а у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7106055 572017 - кадастровий номер земельної ділянки: 7125788800:03:004:0020. Оскільки вказані кадастрові номери не співпадають позивачу було відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Вказану постанову позивач не оскаржував. Враховуючи, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку позивач змушений звертатись до суду для його захисту.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у суд не з`явився, про час, дату та місце розгляду був належним чином повідомлений, надав до суду лист в якому позов визнав в повному обсязі та просив розглянути справу без представника відповідача.

Представник третьої особа без самостійних вимог на стороні позивача, до суду з`явився, проти задоволення позову не заперечував.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 12.12.2019 було відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 29.01.2020 було вирішено питання щодо участі представника позивача в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 11.02.2020 залучено до участі в цивільній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне територіальне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.02.2020 було вирішено питання щодо участі представника позивача в режимі відеоконференції.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 28.12.2016, виданого Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 181 (а.с.6).

Згідно з свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 від 07.02.1961, виданого Топилянською сільською радою Шполянського району, Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №2. Матір`ю записана ОСОБА_3 . (а.с.7).

За даним Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР №020635 від 10.11.2003 року ОСОБА_3 на підставі рішення Топилянської сільської ради від 15.08.2001 №20/2, є власником земельної ділянки площею 3,05 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка має кадастровий номер 7125788000:03:004:0020. Земельна ділянка розташована на території Топилянської сільської ради Шполянського району, Черкаської області. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 171. (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.12.2017, виданого державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори Вітер Л.О., зареєстровано в реєстрі за № 1717, спадкова справа № 124/2017, ОСОБА_2 отримав у спадщину земельної ділянки площею 3,0400 гектарів, у межах згідно з планом, яка розташована на території Топильнянської сільської ради Шполянського району, Черкаської області. Кадастровий номер 7125788800:03:004:0019, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить спадкодавцю ОСОБА_3 , 1936 року народження, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №622978, виданого Шполянською міською радою, Черкаської області від 16.11.2006 року. (а.с.9).

Даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 108197552 від 19.12.2017 підтверджується, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,04 гектари, кадастровий номер 7125788800:03:004:0019, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с/рада. Топильнянська. Підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1717, виданий 15.12.2017 року, видавник: державний нотаріус Другої лохвицької державної нотаріальної контори. Номер запис про право власності 24026461. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1442643471257. Дата державної реєстрації 15.12.2017 року. (а.с.9).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.12.2017 винесеної Вітер Л.О. , державним нотаріусом Другої лохвицької державної нотаріальної контори, відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері, ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 3,05 га, що розташована на території Топильнянської сільської ради Шполянського району, Черкаської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 7125788800:03:004:0020. Вчинення нотаріальної дії суперечить законодавству України. (а.с.10-11).

За змістом витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.09.2017 № НВ - 7106055572017, земельна ділянка площею 3,0531, кадастровий номер 7125788800:03:004:0020, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата державної реєстрації 22.09.2016 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту від 10.11.2003 ЧР 020635 (а.с.12-14).

У зв`язку із зміною нумерації кадастрових зон та кварталів земельній ділянці кадастровий номер 7125788000:03:004:0020 площею 3,0531 га, що належить ОСОБА_3 відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 020635 присвоєно кадастровий номер 7125788800:03:004:0020, що підтверджується листом Відділу у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 06.02.2019 Х-14/0-0.360-9/144 -19 (а.с.15).

Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 7125788800:03:004:0020, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,0531 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення становить - 105386,03 га. (а.с.16).

Відповідно до ордеру серія ПТ 156920 на надання правової допомоги від 07.11.2019 ОСОБА_2 на підставі договору б/н від 05.11.2019 доручив адвокату Бибик Володимиру Анатолійовичу представляти його інтереси у Шполянському районному суді Черкаської області та відділі Держгеокадастру у Шполянському районі. (а.с.18).

Згідно дублікату заповіту від 24.02.1994 посвідченого секретарем Топилянської сільської ради, зареєстровано в реєстрі за №13, ОСОБА_3 , мешканка с. Топильно, Шполянського району, Черкаської області на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те ,що буде належати на день смерті і на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30.05.2008 № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: - ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6). На момент смерті ОСОБА_3 була власником серед іншого і земельної ділянки площею 3,05 га, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР №020635 від 10.11.2003, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка мала кадастровий номер 7125788000:03:004:0020. Земельна ділянка розташована на території Топилянської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 171. (а.с.8). Нормативно грошова оцінка даної земельної ділянки становить 105386,03 грн. (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв ОСОБА_2 , син спадкодавця. Інших спадкоємців немає. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері, ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 3,05 га, що розташована на території Топильнянської сільської ради Шполянського району, Черкаської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 7125788800:03:004:0020, відмовлено, постановою від 15.12.2017 винесеної Вітер Л.О. державним нотаріусом Другої Лохвицької державної нотаріальної контори. В обґрунтування зазначено, що за поданими спадкоємцем для оформлення спадщини документами встановлена розбіжність у кадастровому номері спадкової земельної ділянки: кадастровий номер земельної ділянки у документі, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно : 7125788000:03:004:0020, а у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ - 710605552017 - кадастровий номер 7125788800:03:004:0020 (а.с.10-11).

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч.1 ст. 51 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Вимогами п. а, ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Набуття права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,05 га, відбулося на підставі рішення Топильнянської сільської ради від 15.08.2001 року №20/2. Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧР №020635 був виданий 10.11. 2003 року.

Згідно з ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно п.4 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідно п.20 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають: номери кадастрових зон і кварталів; опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат); площу кадастрових зон і кварталів; підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держгеокадастру та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).

Згідно п.30 Даного порядку кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою. Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки визначаються на підставі: індексної кадастрової карти (плану); даних, що містяться у Державному земельному кадастрі; відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки, зазначених у документації із землеустрою та відповідному електронному документі.

Згідно п. 34 даного Порядку, система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000 : 00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.

В наявному Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 020635 від 10.11.2003 вказаний кадастровий номер 7125788000:03:004:0020, в той же час у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 7106055572017 від 25.09.2017 кадастровий номер земельної ділянки вказаний 7125788800:03:004:0020. Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.09.2016. Крім цього у відомостях про державну реєстрації земельної ділянки зазначено, що вона була здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 08.12.2014, яка здійснена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 . (а.с.8,12).

Оскільки право власності на спірну земельну ділянку у ОСОБА_3 виникло до 2004 року, вона вважається сформованою. В той же час відомості про земельну ділянку, яка належала на підставі державного акту від 10.11.2003 ЧР 020635 на праві власності ОСОБА_3 , були внесені до Державного земельного кадастру 22.09.2016, на підставі технічної документації із землеустрою. При внесенні відомостей номер кадастрового кварталу був змінений із 7125788000:03 на № 7125788800:03, та зміна відбулася у зв`язку із зміною нумерації кадастрових зон та кварталів. Така зміна відомостей в частині кадастрового номера земельної ділянки передбачена п.4 перехідних та прикінцевих положень Закону України Про Державний земельний кадастр .

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Право власності на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_3 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 020635 від 10.11.2003 року.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Стаття 1218 ЦК України, передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наявні докази в справи фактично свідчать, що позивач є спадкоємцем за заповітом, який було складено ОСОБА_3 24.02.1994 та посвідчений секретарем Топилянської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 13. Зі змісту заповіту випливає, що все майно яке належало чи могло належати на момент смерті ОСОБА_3 заповіла на ОСОБА_2 .

Позивач в установленому законом порядку звернувся до нотаріальної контори для оформлення своїх майнових прав на спадкове майно втім йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно п.1 ч.3 ст.3. Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Враховуючи, що реєстрація права власності на земельну ділянку була проведена до 1 січня 2013 року, з дотримання законодавства, що діяло на момент його виникнення, тому у спадкодавця виникло право власності на земельну ділянку, яка є предметом розгляду в даній справі.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позов підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задовольняється суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 053,90 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою : АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Славутицьким МВГУ МВС України в Київській області 02.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду невідомі, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_3 , право власності на земельну ділянку площею 3,05 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7125788800:03:004:0020, що розташована на території Топильнянської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Стягнути із Топильнянської сільської ради Шполянського району Черкаської області, адреса: вул. Т.Г. Шевченка, 30а, с. Топильна, Шполянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 26323605, інші відомості про особу суду не відомі, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Славутицьким МВГУ МВС України в Київській області 02.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , інші відомості про особу суду не відомі, судовий збір в розмірі 1053,90 (одна тисяча п`ятдесят три гривні 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складене 02.03.2020.

Суддя Н.П. Побережна