Рішення

від 27.02.2020 по справі 752/24703/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/24703/19

Провадження № 2/752/3459/20

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

27.02.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-ЦЕНТР про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

в листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ТОВ СРТ-ЦЕНТР про стягнення коштів, в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором № 3 від 28.02.2018 року в розмірі 5769,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума основного боргу, 248,00 грн. - три відсотки річних від простроченої суми боргу, 521,50 грн. - інфляційні втрати за період прострочення, а також судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 28.02.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ СРТ-Центр було укладено цивільно-правовий договір № 3, відповідно до умов якого позивач зобов`язалась на замовлення відповідача виконати, передбачені у договорі архівні послуги. Пунктами 2.1 та 2.2 зазначеного договору передбачено, що за виконану роботу/надані послуги відповідач зобов`язався сплатити суму визначену актом здачі-прийом робіт, та оплата має бути здійснена не пізніше 30 днів з дня підписання зазначеного атку. Згідно акту від 01.03.2018 р. прийому наданих послуг по зазначеному договору, підписаного сторонами, відповідачем було прийнято виконання вказаних у договорі послуг та між сторонами було узгоджено суму винагороди в сумі 5000,00 грн. Відповідач мав сплатити зазначені кошти позивачу не пізніше 31.03.2018 року, однак, взяті на себе зобов`язання за договором відповідач не виконав та кошти позивачу не сплатив, в зв`язку з чим, остання, вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав з даним позовом та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку основну суму боргу за договором, а також в зв`язку із простроченням відповідачем виконання грошових зобов`язань за період з 01.04.2018 р. по 25.11.2019 р. суму трьох відсотків річних в розмірі 248,00 грн. та інфляційних втрат в розмірі 521,50 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2019 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.01.2020 року, судовий розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін було відкладено.

Позивач після відкриття провадження з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась. Відповідач з клопотаннями про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або в порядку спрощеного позовного провадження, однак, із повідомленням викликом сторін, - до суду не звертався. Відзив на позов зі сторони відповідача до суду не надходив, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.02.2018 року між ТОВ СРТ-ЦЕНТР (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено цивільно-правовий договір № 3, відповідно до умов якого замовник в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, доручив виконавцю, а виконавець взяла на себе зобов`язання по виконанню архівних послуг в межах функціональних обов`язків помічника архіваріуса.

Пунктами 2.1 та 2.2 зазначеного договору передбачено, що за виконану роботу/надані послуги відповідач зобов`язався сплатити суму визначену актом здачі-прийом робіт, та оплата мала бути здійснена не пізніше 30 днів з дня підписання акту шлязом безготівкового розрахунку на картковий чи інший рахунок вказані виконавцем.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 зазначеного договору, сторони погодили те, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в України законодавством, а також сторони несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо вони відбулись з їх вини.

01.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ СРТ-ЦЕНТР було складено та підписано акт прийому наданих послуг до цивільно-правового договору № 3, відповідно до якого сторонами була узгоджена винагорода виконавця в сумі 5000,00 грн., та підписанням цього акту сторони засвідчили, що послуги (робота) надана (виконана) виконавцем замовнику належним чином, відповідно до умов договору, а також сторони претензій одна до одної не мають.

Враховуючи те, що відповідач, як замовник послуг, свої зобовязання за договором надання послуг не виконав, грошові кошти в добровільному порядку позивачу, як виконавцю послуг, впродовж 30 днів з дня підписання акту прийому робіт, не сплатив, а тому позивач вимушена була звернутися до суду про стягнення цих коштів в примусовому порядку.

Стороною відповідача не було надано суду доказів на підтвердження належного виконання своїх зобов`язань в частині сплати позивачу коштів за надані та отримані послуги, як і не було надано суду доказів поважності причин невиконання своїх зобов`язань.

Вирішуючи спір, суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Вимогами статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Судом встановлено, що позивачем були надані архівні послуги, передбачені умовами договору, та між сторонами було складено та підписано відповідний акт прийому наданих послуг за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов`язався оплатити виконання робіт не пізніше 30 днів з дня підписання акту шляхом безготівкового розрахунку та картковий чи інший рахунок виконавця, тобто позивача у справі, однак, відповідачем кошти позивачу сплачено не було, та доказів зворотному матеріали справи не містять.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договорні зобов`язання щодо надання архівних послуг.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На виконання вказаних вимог закону та умов договору про надання послуг, позивачем було надано відповідачу архівні послуги, та, останні, були прийняті замовником без будь-яких претензій. Однак, відповідачем у строки погоджені сторонами не було виконано своїх зобов`язань за договором про надання послуг та не сплачено позивачу суму коштів з виконані роботи.

Враховуючи викладене, а також приймачюи до уваги те, що стороною позивача доведено неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати за надані послуги, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку з відповідача на користь позивача коштів за договором в сумі 5000,00 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та простроченням виконання грошового зобов`язання, пред`явлено вимогу про стягнення із відповідча інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Так, статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу статті 625 ЦК України вбачається, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу й три проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статтей 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною позивача надано суду розрахунок роміру трьох відсотків річних в сумі 248,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 521,50 коп. за період з 01.04.2018 р. по 25.11.2019 р., в зв`язку з неналежним виконанням відповідіем грошового зобов`язання в сумі 5000,00 грн.

Наведений розрахунок стороною відповідча не спростований, будь-яких доказів на його спростування відповідачем суду не надано, а тому суд при вирішенні даного спору, приймає до уваги надані позивачем розрахунки.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем в добровільному порядку у визначені договором строки грошові кошти позивачу за умовами договору сплачено не було, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача на користь позивача за невиконання грошового зобов"язання 3% річних та інфляційні втрати, а тому позов в цій частині є також обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-ЦЕНТР про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-ЦЕНТР на користь ОСОБА_1 , - кошти за договором № 3 від 28.02.2018 року в розмірі 5769 (п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 50 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-ЦЕНТР на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю СРТ-ЦЕНТР , ЄДРПОУ 38315658, юридична адреса: м. Київ, вул. Красилівська, 4-а.

Суддя Н.П. Чередніченко