Ухвала

від 28.02.2020 по справі 727/1919/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/1919/20

Провадження № 2/727/758/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючої судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Кицинюка С.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ :

27 лютого 2020 року ТзОВ Цецино Скайлайн звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1458529,47 грн.

27 лютого 2020 року разом з позовом ТзОВ Цецино Скайлайн подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на належні ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна та встановити заборону на їх відчуження, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,0438 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136300:22:002:0020, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок з належними до нього спорудами, загальною площею 217,6 кв.м., житловою площею 80,60 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, загальною площею 0,1031 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3224286801:01:001:0700, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку, загальною площею 0,25 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3224286801:01:001:0701, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житловий будинок, загальною площею 43,8 кв.м., житловою площею 31,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що він звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №60/ФКЛ-12 від 11.10.2012 року у редакції від 29.03.2017 року у розмірі 1458529,47 грн. Враховуючи значний розмір заявлених позовних вимог, поведінку відповідача, яка спрямована на невиконання його боргових зобов`язань за умовами кредитного договору, а також, що відповідач має реальну можливість відчужити вищевказані об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачу на праві власності, позивач вважає, що вказане унеможливить виконання рішення суду про стягнення заборгованості у сумі 1458529,47 грн. у разі його ухвалення.

Позивач вказав, що відповідач знаючи про свої боргові зобов`язання за кредитним договором замість погашення заборгованості 14.02.2018 року придбав за договором купівлі-продажу ділянку по АДРЕСА_1 та житловий будинок, що розташований на даній ділянці. В подальшому 12.11.2019 року відповідачем також було придбано дві суміжні земельні ділянки по АДРЕСА_2 , а також житловий будинок розташований на одній із даних ділянок.

Позивач вважає, що відповідач дізнавшись про поданий позов може вжити заходи щодо відчуження нерухомого мана на користь третіх осіб, а невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Судом з`ясовано, що в провадження суду надійшов позов Цецино Скайлайн до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З долучених до позовної заяви документів вбачається, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний Банк Глобус 11.10.2012 року укладено кредитний договір №60/ФКЛ-12 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3000000 грн. із зобов`язанням повернути його до 09.10.2015 року. Додатковими договорами №60/1 від 17.01.2012 року, №60/2 від 03.04.2013 року, №60/3 від 10.06.2013 року, №60/4 від 01.08.2013 року, №60/5 від 05.10.2013 року, №60/6 від 09.01.2014 року, №60/7 від 10.02.2014 року, №60/8 від 11.03.2014 року, №60/9 від 16.05.2014 року, №60/10 від 01.10.2015 року, №60/11 від 29.03.2017 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору №60/ФКЛ-12 від 11.10.2012 року, до кредитного договору вносилися зміни.

Зокрема, додатковим договором №60/11 від 29.03.2017 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору №60/ФКЛ-12 від 11.10.2012 року, з метою реструктуризації заборгованості позичальника за кредитним договором, до нього були внесені зміни, відповідно до яких сума кредиту складає 1464317,33 грн. з кінцевою датою повернення 27.03.2020 року.

25.01.2018 року між ТзОВ Цецино Скайлайн та ПАТ Комерційний Банк Глобус було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно умов вищезазначеного договору ПАТ Комерційний Банк Глобус , на підставі ст.ст. 512-519 ЦК України, уступило ТзОВ Цецино Скайлайн право вимоги по стягненню з ОСОБА_1 боргу по кредитному договору №60/ФКЛ-12 від 11.10.2012 року, укладеному між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ Комерційний Банк Глобус , розмір кредитної заборгованості складає 1458529,47 грн.

22.01.2020 року на адресу відповідача було надіслано лист повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні за кредитним договором №60/ФКЛ-12 від 11.10.2012 року та вимогою про сплату боргу за кредитним договором у розмірі 1458529,47 грн.

Посилаючись на докази, додані до позовної заяви, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4 постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі відчуження відповідачем майна та вважає за необхідне частково забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти дії направлені на відчуження частини майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , а саме земельної ділянки, загальною площею 0,0438 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136300:22:002:0020, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); житлового будинку з належними до нього спорудами, загальною площею 217,9 кв.м., житлової площею 80,60 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову належним чином запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім цього, даний вид забезпечення позову, на думку суду, є співмірним заявленим позовним вимогам.

В частині вимог про накладення арешту на майно суд відмовляє виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують принцип непорушності права власності.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тому, суд вважає, що накладення арешту на майно є порушенням права власника мирно володіти своїм майном, доки право власності не спростовано в належному порядку, він має право, володіти та користуватись своїм майном та несе ризик його випадкового пошкодження чи знищення.

Накладення судом заборони відчуження частини майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , в повній мірі може забезпечити виконання рішення суду та не призведе до порушення прав та інтересів інших осіб.

Отже, застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення заяви про забезпечення позову, суд не має будь-яких відомостей про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цецино Скайлайн до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження земельної ділянки, загальною площею 0,0438 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136300:22:002:0020, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер 1483125473101; житлового будинку з належними до нього спорудами, загальною площею 217,9 кв.м., житлової площею 80,60 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . реєстраційний номер 1481673473101.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити для виконання до Відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради та сторонам для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 28.02.2020 року.

Суддя Л.І.Кодрян