Постанова

від 02.03.2020 по справі 509/2961/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2854/20

Номер справи місцевого суду: 509/2961/19

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року, постановленого під головуванням судді Кириченка П.Л., -

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, в якому просила збільшити розмір аліментів, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 2 000 грн., щомісячно, але не менш, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 14 листопада 2017 року між сторонами був укладений шлюб, який 29 січня 2019 року був розірваний.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки, шлюбні відносини між сторонами були припинені та неповнолітня дитина перебуває на утриманні матері, проте, через добровільне не виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одесскої області від 22 квітня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 28.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Проте, не зважаючи, на те, що відповідач сплачує аліменти, забезпечити нормальні потреби дитини аліменти в такому розмірі не здатні та у зв`язку зі зміною матеріального становища отримувача аліментів та платника аліментів, позивачка просила збільшити їх розмір.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволений.

Збільшений розмір аліментів в рамках виконавчого провадження № 59032347 на підставі виконавчого документа 2/509/934/19-ц від 25.04.2019 року виданого Овідіопольським райсудом Одеської області, згідно якого стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1500 грн., але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, щомісячно, починаючи з дня набрання рішення чинності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 , подав до суду апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що позивачка звернулася до суду з безпідставним позовом, так як не надала жодного доказу про покращення його матеріального становища та можливість збільшення суми сплати аліментів.

Відзиву до суду надано не було.

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 29 січня 2019 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Малолітня доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає разом з матірью ОСОБА_1 .

Рішенням Овідіопольського районного суду Одесскої області від 22 квітня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 28.02.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення суду відкрито виконавче провадження № 59032347 за виконавчим листом за яким ОСОБА_1 отримує аліменти в розмірі 1000 грн., заборгованості по сплаті аліментів боржник не має.

Відповідач офіційно працевлаштований в ТОВ ОДАФ Легіон (код 22451625) та його середньомісячна заробітна плата складає 4 502.29 грн.

Також відповідач на утриманні має батьків похилого віку: батька ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 .

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що змінилось та погіршилось матеріальне становище отримувача аліментів, яке стосується утримання малолітньої дитини, яке знайшло своє підтвердження під час судового розгляду.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення ним повноліття.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Судом, у відповідності до вимог закону було взято до уваги погіршення матеріального стану позивача.

На підставі вищевикладеного, суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 та збільшив розмір аліментів стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1500 грн., але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, щомісячно.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що позивачка звернулася до суду з безпідставним позовом, так як не надала жодного доказу про покращення його матеріального становища та можливість збільшення суми сплати аліментів , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом, у відповідності до ст. 182 СК України при збільшенні розміру аліментів, було враховано матеріальне становище дитини, матеріальне становище отримувача аліментів, а також матеріальне становище платника аліментів, також судом було зазначено, що відповідач заперечував проти збільшення розміру аліментів, проте його заперечення мали голослівний характер.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32).

Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України .

Повний текст судового рішення складений 02 березня 2020 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С .М. Сегеда

---

Т .В. Цюра