Ухвала

від 28.02.2020 по справі 656/136/20

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 656/136/20

Номер провадження 2-з/656/3/20

27.02.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2020 року смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Ковальчук Т.М, розглянувши заяву керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області С`єдіна Дмитра Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2020 року керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області С`єдін Дмитро Володимирович звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 31 травня 2018 року №1985-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 6522987000:02:001:0122 та безоплатно передано її у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Агайманської сільської ради Іванівського району Херсонської області. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором КП Херсонське бюро технічної інвентаризації Пигида А.Б. 08 червня 2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.04.2019 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Іванівського районного нотаріального округу Шляховою С.В. дану земельну ділянку представник ОСОБА_1 - громадянин ОСОБА_3 продав на користь ОСОБА_2 .

Водночас, згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.09.2016 року отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 1222055100:02:001:0154) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Криничанської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області. Право власності зареєстровано 05.10.2016 року.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ ГУ Держгеокадастру від 31.05.2018 року №1985-СГ) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із заявою не повідомив відповідний державний орган, що раніше ним отримано наказ від 10.09.2016 року та фактично використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Посилаючись на те, що земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, прокурор просить визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру від 31.05.2018 року №1985-СТ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 6522987000:02:001:0122, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Агайманської сільської ради Іванівського району Херсонської області; витребувати у ОСОБА_2 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру зазначену земельну ділянку.

Разом з позовом прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6522987000:02:001:0122, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави та заборонити ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення цієї земельної ділянки, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками.

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки, може розпорядитись нею на власний розсуд, у зв`язку з чим існує небезпека повторного відчуження цієї ділянки, зміну її конфігурації (об`єднання, поділу) тощо, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику - державі в особі ГУ Держгеокадастру, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Прокурор вважає, що тимчасове обмеження правом відповідача ОСОБА_2 розпоряджатись земельною ділянкою, без обмеження права користування нею, не зашкодить його правам та інтересам і зможе забезпечити виконання судового рішення.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та доданими до позову додатками, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 150 ЦПК, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 3 статті 150 ЦПК).

Необхідність вирішення цього питання випливає також з положень статті 12 ЦПК України, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов`язків та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.

Отже, забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують позивачу виконання рішення суду в разі задоволення його позову та обмежують, насамперед, права відповідача на розпорядження спірним майном на час розгляду та виконання такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 2 грудня 2006 року).

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, та брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2,4 частини 1 статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення до суду з вимогами про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки, стало незаконне набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 .

Отже, предметом позову прокурора є правовідносини щодо права власності відповідача на земельну ділянку.

Складовими права власності на землю є право розпорядження, володіння та користування цією нерухомістю.

В порядку забезпечення позову прокурор вважав необхідним тимчасово обмежити відповідача ОСОБА_2 , якому продана земельна ділянка, у праві розпорядження спірним майном з передачею прав на цю землю у будь-який спосіб та реєстрацією речових прав, а також змінювати об`єкт спору (змінювати цільове призначення, проводити поділ, об`єднання), що є складовою оспорюваного права власності.

Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним заявленим вимогам.

Відсутність обтяжень спірної нерухомості не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на землю, що може стати дійсною перешкодою у ефективному захисті та поновленні прав, якщо факт їх порушення буде встановлений судом при вирішенні спору.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної ділянки, який існує, принаймні на час виникнення спору, відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини 2 статті 149 ЦПК України.

Такі умови можуть бути забезпечені тимчасовою забороною розпорядження цим майном з передачею прав на цю землю та реєстрацією речових прав, та забороною змінювати об`єкт спору (цільове призначення, поділ, об`єднання тощо).

Такий спосіб забезпечення позову відповідає і підставам, зазначеним прокурором у заяві.

Тому заявлені заходи забезпечення позову, є взаємопов`язані з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів держави, за захистом яких звернувся до суду прокурор.

Виходячи із наведеного та можливості на даний час вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, слід обмежити право ОСОБА_2 на будь-які реєстраційні дії, пов`язані із спірною земельною ділянкою, оскільки невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області С`єдіна Дмитра Володимировича про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 6522987000:02:001:0122, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Заборонити ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 6522987000:02:001:0122, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками.

Стягувач Прокуратура Херсонської області, код ЄДРПОУ 04851120, вул. Михайлівська, 33, м. Херсон.

Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Боржник Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 38697542, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Іванівський районний суд Херсонської області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Т. М. Ковальчук