Постанова

від 12.02.2020 по справі 0308/10668/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 0308/10668 /12

провадження № 61-5044св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство Банк Форум , правонаступником якого є ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору , -Товариство з обмеженою відповідальністю Терракота ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Киці С. І., Федонюк С. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство Банк Форум (далі - ПАТ Банк Форум ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , - Товариство з обмеженою відповідальністю Терракота (далі - ТОВ Терракота ), про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтований тим, що 24 червня 2008 року між ПАТ Банк Форум та ТОВ Терракота укладений кредитний договір № 0025/08/22-KLMVI, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, еквівалентній 1 148 000,00 грн, строком до 23 червня 2009 року, зі сплатою 22 % річних за користування кредитними коштами у гривні або 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором у цей же день між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - житловий будинок площею 231,5 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року стягнуто з ТОВ Терракота на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитом у розмірі 1 148 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 196 054,64 грн, а всього 1 344 054,64 грн.

Посилаючись на те, що позичальник та майновий поручитель ОСОБА_2 заборгованість не погасили, з урахуванням уточнених позовних вимог ПАТ Банк Форум просило у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок площею 231,5 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, на якій він розміщений, шляхом реалізації майна на прилюдних торгах.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ Банк Форум , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ Терракота , про визнання іпотеки припиненою.

Зустрічний позов обґрунтований тим, щоТОВ Терракота 11 вересня 2009 року належним чином виконало зобов`язання щодо погашення кредитної заборгованості за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0025/08/22- KLMVI, а Акціонерний комерційний банк Форум (далі - АКБ Форум )прийняв виконання за погашенням кредиту в розмірі 154 000 ,00 дол. США та сплаті поточної заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, що підтверджується банківськими документами.

АКБ Форум надав позивальнику новий транш у розмірі 1 148 000,00 грн на новий строк, чим порушив пункти 8.3, 8.4 договору іпотеки, оскільки операція проведена після закінчення строку користування кредитними коштами, що були забезпечені іпотекою, без укладення відповідної додаткової угоди до договору іпотеки.

Відповідно до пункту 8.4 договору іпотеки сторони погодили, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни розміру процентів за кредитомта щодо продовження строку дії кредитного договору до цього договору зміни не вносяться.

У зв`язку з погашенням заборгованості за кредитним договором № 0022/08/22- KLMVI від 24червня 2008 року у розмірі 154 000,00дол. США 11 вересня 2009 року дія договору іпотеки припинилася та не поширюється на новий транш отриманий ТОВ Терракота , оскільки ця операція проведена після закінчення строку користування кредитними коштами, що були забезпечені іпотекою, без укладення відповідної додаткової угоди до договору іпотеки.

Просила визнати припиненою іпотеку, зареєстровану в Державному реєстрі іпотек 24червня 2008 року за реєстраційним номером 7447881 та контрольною сумою 90В41АВД65.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року у первісному та зустрічному позовах відмовлено.

Відмовляючи в первісному позові, суд першої інстанції виходив з того, що іпотека нерухомого майна - житлового будинку, загальною площею 231,5 кв. м, житловою площею 161,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена на підставі договору від 24 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Онищук І. П., на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0025/08/22-KLMVI, укладеним між ПАТ Банк Форум та ТОВ Терракота , припинилася у зв`язку з виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову суд зазначив пропуск позовної давності звернення до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року залишено без змін. Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову до апеляційного суду не оскаржувалося.

Постановою Верховного Суду від 11 липня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПАТ Банк Форум задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Звернено стягнення на предмет іпотеки житловий будинок загальною площею 231,5 кв. м, житловою площею 161,3 кв. м, що знаходиться за адресою: на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0226 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, які належать на праві власності ОСОБА_2 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 24 червня 2008 року № 0025/08/22 - KLMVI у розмірі 1 344 054, 64 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 1 148 000,00 грн та заборгованості за відсотками - 196 054, 64 грн, шляхом проведення прилюдних торгів.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що 17 лютого 2011 року та 01 березня 2012 року банк як іпотекодержатель звертався до ОСОБА_2 як іпотекодавця із письмовою вимогою про усунення порушень умов кредитного договору, майновим поручителем якого є відповідач, у якій просив погасити заборгованість за цим договором протягом 30 днів з моменту надіслання їй цієї письмової вимоги. Проте вимога банку відповідачем не виконана, порушення умов кредитного договору не усунено.

Зобов`язання позичальник не виконав, що підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року, відповідач як іпотекодавець не усунула порушень умов кредитного договору та не погасила наявну кредитну заборгованість позичальника, банк, правонаступником якого є ОСОБА_1 , має право для задоволення своїх вимог у рахунок погашення вказаної заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, просила скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року в частині вирішення вимог ПАТ Банк Форум , правонаступником якого є ОСОБА_1 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

18 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року до закінчення касаційного розгляду справи.

27 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Апеляційний суд ухвалив рішення з порушенням принципу інстанційності, оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо нового розгляду справи за наявності у цій справі рішення суду першої інстанції від 19 грудня 2016 року, яке залишено без змін апеляційним судом та набрало законної сили.

Апеляційний суд порушив статті 39, 39 Закону України Про іпотеку (далі - Закон), частину четверту статті 263 ЦПК України та не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив правонаступника позивача ПАТ Банк Форум - ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Безпідставними є доводи касаційної скарги про наявність суперечливих та взаємовиключних рішень, які набрали законну силу - постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року та рішення Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року, оскільки постановою Верховного Суду від 11 липня 2018 року ухвала апеляційного суду скасована з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, рішення Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року з 11 липня 2018 року є таким, що не набрало законної сили.

У частині вирішення зустрічних позовних вимог рішення не переглядалося ні в апеляційній, ні касаційній інстанціях.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд переглядає судове рішення лише в частині вимог первісного позову.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 24 червня 2008 року між ПАТ Банк Форум та ТОВ Терракота укладений кредитний договір № 0025/08/22-KLMVI, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, еквівалентній 1 148 000 грн, строком до 23 червня 2009 року, зі сплатою 22 % річних за користування кредитними коштами у гривні або 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.Позичальник мав право отримати кредит у гривні та у доларах США.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором у цей же день між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - житловий будинок площею 231,5 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 .

ТОВ Терракота порушило взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 12 січня 2011 року утворилася заборгованість зі сплати кредиту та нарахованих відсотків на загальну суму 1 344 054,64 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 1 148 000,00 грн та простроченої заборгованості зі сплати відсотків - 196 054,64 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року стягнуто з ТОВ Терракота на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитом у сумі 1 148 000,00 грн та заборгованість за відсотками - 196 054,64 грн, а всього 1 344 054,64 грн.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору за користування кредитним коштами встановлюється плата у розмірі 22 % річних за користування кредитними коштами у гривні або 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

24 червня 2009 року між ПАТ Банк Форум та ТзОВ Терракота укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору від 24 червня 2008 року № 0025/08/22-KLMVI, відповідно до умов якого сторони вирішили пролонгувати термін дії кредитного договору до 23 червня 2010 року у сумі, еквівалентній 1 148 000,00 грн, а також за користування кредитними коштами встановити плату у розмірі 27 % річних за користування кредитними коштами у гривні та 17 % річних за користування кредитними коштами у доларах США.

11 вересня 2009 року між ПАТ Банк Форум та ТОВ Терракота укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору від 24 червня 2008 року № 0025/08/22-KLMVI, відповідно до умов якого сторони вирішили конвертувати наявну заборгованість у доларах США у національну валюту, відповідно пункти 1.1, 1.2, 1.4, 2.3, 2.6 кредитного договору викладено у такій редакції: 1.1 Банк надає позичальнику кредитні кошти у формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, з максимальним лімітом заборгованості у сумі 1 148 000,00 грн. 1.2 Кредитні кошти надаються строком до 23 червня 2010 року. 1.4 За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 25 % річних за користування кредитними коштами в гривні; 2.3 Позичальник здійснює повернення кредиту платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 (у гривні) в Луцькій філії АКБ Форум , код ЄДРПОУ 03597665, МФО 303644. 2.6 Проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів до 25- го числа поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником до 25- го числа поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця до 25-го числа поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця на рахунок № НОМЕР_2 (у гривні) в Луцькій філії АКБ Форум , код ЄДРПОУ 03597665, МФО 303644 .

Сторони встановили такий графік погашення кредитних коштів: квітень 2010 року - травень 2010 року - 77 000,00 грн щомісячно; до 23 червня 2010 року - 994 000,00 грн. У разі бажання позичальника продовжити строк користування кредитними коштами на третій рік встановити такий графік погашення: липень 2010 року - травень 2011 року - в сумі не менше 85 000,00 грн щомісячно, до 23 червня 2010 року - 59 000,00 грн.

Мультивалютна кредитна лінія - надання кредитних коштів у національній та іноземній валютах в межах одного кредитного договору.

Після укладення кредитного договору позичальник отримав 154 000,00 дол. США, при цьому 11 вересня 2009 року кредит було конвертовано у національну валюту - гривню, і з цього часу за ним стала обліковуватись кредитна заборгованість у розмірі 1 148 000,00 грн. Така операція була здійснена на прохання позичальника щодо переведення його зобов`язання за згаданим кредитним договором із доларів США у гривні (а. с. 123, том 2). Відображення вказаної операції у платіжному дорученні (а. с. 74, том 1), у розрахунку заборгованості (а. с. 124-125, том 2) та виписці по особовому рахунку (а. с. 139-140, том 2) як погашення кредиту в сумі 154 000,00 дол. США і надання нового кредиту в сумі 1 148 000,00 грн не змінює характер здійсненої банком операції з переведення наявних у позичальника зобов`язань, виражених у названій іноземній валюті, у зобов`язання в національній валюті, оскільки факт вчинення цієї операції підтверджується наведеними доказами і узгоджується з умовами згаданого додаткового договору № 2 від 11 вересня 2009 року.

Зазначені обставини також встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року, згідно з яким стягнуто з ТОВ Терракота на користь ПАТ Банк Форум заборгованість за кредитним договором № 0025/08/22-KLMVI у сумі 1 344 054,64 грн, з яких заборгованість за кредитом - 1 148 000,00 грн та заборгованість за відсотками - 196 054,64 грн, встановлено, що ТОВ Терракота свої зобов`язання виконало частково, а саме: у сумі 26 071,00 дол. США (за період з 25 червня 2008 року до 30 вересня 2009 року) - заборгованість зі сплати відсотків у доларах США та 187 660,40 грн (за період з 11 вересня 2009 року по 12 січня 2011 року) - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами у гривні.

Згідно з пунктом 1.2 договору іпотеки, укладеного 24 червня 2008 року між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 , предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок площею 231,5 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 . Відповідно до цього пункту договору іпотекодавець зобов`язаний протягом 180 календарних днів з дня укладення цього договору оформити право власності на земельну ділянку і отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок і укласти договір про внесення змін та доповнень до цього договору на умовах, що влаштовують іпотекодержателя.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 № 119876 від 29 грудня 2002 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,226 га для обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд. Ця земельна ділянка згідно вказаного акта розташована на АДРЕСА_1 . Згідно з розпорядженням Луцького міського голови від 30 березня 2007 року № 225 цій земельній ділянці присвоєно нову адресу: АДРЕСА_1 .

17 лютого 2011 року та 01 березня 2012 року банк як іпотекодержатель звертався до ОСОБА_2 як іпотекодавця із письмовою вимогою про усунення порушень умов кредитного договору, майновим поручителем якого є відповідач, у якій просив погасити заборгованість за цим договором протягом 30 днів з моменту надіслання їй цієї письмової вимоги (а.с. 36, 40, том 1). Проте така вимога банку нею не виконана, порушення умов кредитного договору не усунено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Згідно зі статтею 575 ЦК України та статті 1 Закону іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону).

Відповідно до пункту 1.1 договору іпотеки від 24 червня 2008 року договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 24 червня 2008 року № 0025/08/22-KLMVI, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого позичальник зобов`язується перед іпотекодержателем повернути кредит у розмірі, еквівалентному 1 148 000,00 грн, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), у розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно із пунктом 8.3 договору іпотеки зміни і доповнення до цього договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження предмета іпотеки іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. У випадку збільшення розміру основного зобов`язання за кредитним договором зміни до цього договору відносно такого збільшення вносяться тільки після державної реєстрації відповідних відомостей про це.

Відповідно до пунку 8.4 договору іпотеки сторони дійшли згоди, що у разі внесення змін до кредитного договору щодо зміни розміру процентів за кредитом (у тому числі при їх збільшенні) та щодо продовження строку дії кредитного договору до цього договору зміни не вносяться, і розмір процентів та строк дії кредитного договору підтверджуватиметься відповідними угодами про внесення змін до кредитного договору.

Підстави припинення іпотеки визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону).

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 ЦК України ) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону).

З огляду на вказане Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112цс19.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 12 Закону).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 33 Закону).

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статті 35 Закону). Положення вказаної частини не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на зазначені висновки щодо застосування статей 35, 36, 37, 38 і 39 Закону, враховуючи обов`язковість договору для сторін (стаття 629 ЦК України), сторони, визначаючи його умови, реалізували принцип свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, стаття 627 ЦК України).

Відповідні правові висновоки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15-ц (провадження № 14-11цс18) та від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19).

Задовольняючи первісний позов у частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року встановлено факт конвертації кредитної заборгованості ТОВ Терракота за вищезазначеним кредитним договором з доларів США у національну валюту, 24 лютого 2011 року банк письмово повідомив ОСОБА_2 як майнового поручителя ТОВ Терракота про те, що 22 лютого 2011 року господарським судом прийнято рішення про стягнення боргу з поручителя, це рішення не оскаржене.

Крім того, як вбачається із заяви ТОВ Терракота від 22 травня 2009 року, адресованої банку, позичальник у межах укладеного з банком кредитного договору просив перевести наявне у нього за цим договором зобов`язання з доларів США в українські гривні (а. с. 129, том 2).

Оскільки факт конвертації встановлено рішенням суду і внаслідок конвертації валюти кредиту з доларів США на українські гривні збільшення розміру основного зобов`язання не відбулося, тому такі зміни згідно із пунктом 8.3 договору іпотеки від 24 червня 2008 року, укладеного між ПАТ Банк Форум та ОСОБА_2 , нотаріальному посвідченню не підлягали.

Зміни щодо розміру процентів за кредитом та щодо продовження строку дії цього договору відповідно до пункту 8.4 договору іпотеки не вносяться.

Продовження строку кредитування, що є тотожним продовженню (зміні) строку дії договору, також не вимагало внесення змін в іпотечний договір.

Таким чином, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про помилковість висновку суду першої інстанції, що між банком та боржником виникло нове зобов`язання, яке з урахуванням положень пунктів 8.3, 8.4 іпотечного договору потребувало внесення нотаріально посвідчених змін до нього, проте такі зміни до договору іпотеки внесені не були, тобто зобов`язання боржника за додатковою угодою іпотекою не забезпечене, а відтак підстави для звернення стягнення на заставне майно відсутні.

Верховний Суд зауважує, що позичальник не виконав зобов`язання, що підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 22 лютого 2011 року, відповідач за первісним позовом як іпотекодавець не усунув порушення умов кредитного договору та не погасив наявну кредитну заборгованість позичальника.ОСОБА_2 не спростувала встановлені судами обставини.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо не встановлення та не зазначення у резолютивній частині постанови апеляційної інстанції початкової ціни предмета іпотеки. У постанові від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15 (провадження № 14-11цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала , що лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

Доводи касаційної скарги про наявність суперечливих та взаємовиключних рішень, які набрали законної сили: постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року та рішення Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з резолютивною частиною постанови Верховного Суду від 11 липня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 01 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, водночас в описовій частині суд касаційної інстанції зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову до апеляційного суду не оскаржувалося.

Із змісту мотивувальної частини постанови суду касаційної інстанції випливає, що суд переглядав оскаржуване судове рішення лише в частині вирішення первісного позову.

Відповідно до резолютивної частини постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року рішення Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині виклав мотиви щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначив, що …ухвалене в даній справі рішення суду про відмову у задоволенні позову банку, правонаступником якого є ОСОБА_1 , підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову...

Водночас у мотивувальній частині суд апеляційної інстанції зазначив: Підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову суд зазначив пропуск строку позовної давності звернення до суду із зазначеним позовом. Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна. Оскільки рішення суду позивачем оскаржується лише в частині вирішення первісного позову, тому в іншій частині це рішення апеляційним судом у відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається.

Із постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року випливає, що скасовуючи повністю рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції фактично переглядав рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення первісного позову та помилково зазначив у мотивувальній частині постанови абзац: Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ні до суду апеляційної інстанції, ні до суду касаційної інстанції не оскаржувалося.

Водночас Верховний Суд бере до уваги правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 про відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи, проте відповідно до статті 400 ЦПК України Верховний Суд переглядає рішення в межах доводів касаційної скарги.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного судового рішення, виключивши з його мотивувальної частини посилання на абзац: Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Перевіряючи доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та зміну оскаржуваного судового рішення .

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року було зупинено виконання постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року до закінчення касаційного провадження, то згідно із статтею 436 ЦПК України його виконання підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 рокузмінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на абзац: Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Поновити виконання постанови Волинського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко