УХВАЛА
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 368/352/18
провадження № 61-39479св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ВНІС ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ВНІС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року, постановлену у складі судді Іванюти Т. Є., та постанову апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року, прийняту колегією ускладі суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ВНІС (далі - ТОВ Агропромислова компанія ВНІС ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року відкрито провадження у справі.
Постановою апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року - без змін.
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року і ухвалити нове судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
У зв`язку з відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, та наявністю обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду.
З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судового рішення колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п`яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України ).
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України ).
Керуючись статтями 34 , 401 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія ВНІС , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2020 |
Оприлюднено | 03.03.2020 |
Номер документу | 87950911 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні