Рішення

від 19.02.2020 по справі 160/11343/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Справа № 160/11343/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - Недвиги К.О., представника відповідача - Агаджанян О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Руспромпостач

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Руспромпостач до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 000409519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 625,00 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 28500,00 грн., штрафні санкції - 7125,00 грн. та № 000410519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 39 583,75 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 31667,00 грн., штрафні санкції - 7916,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ МІЛОУС за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 00409519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 625,00 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 28500,00 грн., штрафні санкції - 7125,00 грн. та № 00410519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 39 583,75 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 31667,00 грн., штрафні санкції - 7916,75 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

15.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було надано відзив на позовну заяву відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення - рішення правомірними, та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.

10.12.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та вважає їх необгрунтованими.

11.12.2019 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

15.01.2020 року у судовому засіданні було оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті.

03.02.2020 року від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що станом на 02.09.2019 року останній день перевірки у відповідача не виникало підстав вважати неможливим проведення перевірки.

05.02.2020 року було знято справу з розгляду.

19.02.2020 року представник позивача під час розгляду справи по суті просив позовні вимоги задовольнити, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було направлено позивачу запит №17673/10/04-36-14-09 від 18.02.2019 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинам з ТОВ МІЛОУС (код ЄДРПОУ 41448671) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, а саме: податкового кредиту за грудень 2017 року на суму 31 667 грн. витрат за 2017 рік на суму 158 335 грн.

15.03.2019 року позивачем було надано відповідь на вищевказаний запит, відповідно до якої вказано, що запит про надання інформації не містить підстав для його надсилання та не вказано жодної інформації яка свідчила про порушення позивачем податкового законодавства, у зв`язку з чим складений з порушенням вимог податкового законодавства та звільняє позивача від обов`язку надавати відповідь.

На підставі п.19-1.1, ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було винесено наказ №4333-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ РУСПРОМПОСТАЧ .

На підставі вищевказаного наказу відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Руспромпостач з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ МІЛОУС (код ЄДРПОУ 41448671) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт перевірки №34/04-36-05-19/34545415 від 09.09.2019 року.

Згідно висновків акта №34/04-36-05-19/34545415 від 09.09.2019 року перевіркою було встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ (зі змінами та доповненнями), п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого ТОВ Руспромпостач занижено податок на додану вартість за грудень 2017 року на загальну суму 31 667 грн.,

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- V І (зі змінами та доповненнями), п.3, п.8 ст.1 НП(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та п.5, п.7, п.11, п.18 П(С)БО №16 "Витрати"; п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 ТОВ Руспромпостач занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 28 500 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем було подано відповідачу заперечення вих.31 від 08.10.2019 року на акт перевірки.

Відповідач листом №17704/10/04-36-05-09 від 18.10.2019 року повідомило позивача, що висновки акта перевірки є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

На підставі висновків акта перевірки 34/04-36-05-19/34545415 від 09.09.2019 року, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 000409519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 625,00 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 28500,00 грн., штрафні санкції - 7125,00 грн. та № 000410519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 39 583,75 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 31667,00 грн., штрафні санкції - 7916,75 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що позивачем під час судових засідань було вказано, що в межах даної справи не оскаржує підстави призначення перевірки та питання про реальність господарських відносин, спірним є питання порушення проведення перевірки та як наслідок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо порядку та способу проведення спірної документальної позапланової виїзної перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом 1 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абзац 2 пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Пункт 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Підпунктом 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який був зазначений у наказі на перевірку як правова підстава для проведення перевірки, передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було направлено позивачу запит №17673/10/04-36-14-09 від 18.02.2019 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинам з ТОВ МІЛОУС (код ЄДРПОУ 41448671) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, а саме: податкового кредиту за грудень 2017 року на суму 31 667 грн. витрат за 2017 рік на суму 158 335 грн. та надати наступні докази, а саме:

- накази про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера на дату надання інформації та на момент здійснення фінансово-господарської операції з контрагентом;

- штатний розпис підприємства за відповідні періоди із зазначенням посад та посадових окладів; наявність достатньої кількості кваліфікованих працівників у штаті для здійснення господарської діяльності;

- договори (угоди) про використання офісних та складських приміщень, інформацію про власні виробничі потужності, в разі оренди надати документи на підставі яких відбувається оренда (договори, інше), підтвердити форму та стан розрахунків;

- наявність основних фондів (власних та/або орендованих) - надати ж/о (картка рахунку) по рахунку 10 за відповідні періоди, а також надати інформацію щодо їх використання у виробничому процесі; документи на право власності;

- наявність ліцензії на проведення відповідної діяльності підприємства, якщо це передбачено діючим законодавством;

- копії документів, на підставі яких здійснювалося придбання товарів (робіт, послуг), у т.ч.: договори (контракти, додаткові угоди у разі їх наявності), на підставі яких здійснювалося придбання товарів; видаткові та податкові накладні на придбання товарів; документи, які підтверджують розрахунки за придбаний товар; документи, що підтверджують транспортування (договори про надання транспортних послуг, ТТН, залізничні квитанції, подорожні листи або інші) та акти прийому-передачі товарів; у разі наявності, інші документи, що підтверджують факт придбання та оприбуткування (зберігання), договори на зберігання товарів та додатки до них; договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню, акти прийому-передачі товару; вказати, де зберігався товар, чи ведеться складський облік; довіреності на отримання товарів;

- сертифікати якості (відповідності, інше) стосовно походження придбаного товару; висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника), відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо;

- надати ж/о (картка рахунку) 281, 20, 23, 31, 34 або 51, 63 за відповідні періоди;

- якщо підприємство є виробником товарів (готової продукції) зазначити собівартість виготовлення готової продукції; надати калькуляції.

Тобто, зі змісту вищевказаного запиту вбачається, що відповідач запитував у позивача конкретний перелік первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ МІЛОУС за відповідний період.

У зв`язку з відмовою позивачем надавати запитувані відповідачем первинні документи було винесено наказ №4333-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ РУСПРОМПОСТАЧ .

23.08.2019 року листом вих.№25 позивач повідомив відповідача про втрату первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ МІЛОУС за грудень 2017 року до якої долучено талон-повідомлення №168 про прийняття заяви Довгінцевським відділенням поліції.

Не зважаючи на повідомлення позивача про втрату первинних документів позивачем була проведена перевірка та вказано, що вказане повідомлення не є важливим, оскільки у контролюючого органу наявний вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.12.2018 року у справі №199/5541/18 відповідно до якого встановлено, що ТОВ МІЛОУС створено без мети ведення господарської діяльності, а тому має статус фіктивного та нелегального підприємства.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання вищевказаних документів, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Згідно пункту 44.5 статті 44 ПК у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

З огляду на вищевикладене, у разі втрати первинних документів платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності. У цьому випадку керівник господарюючого суб`єкту письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У такому випадку з метою достовірності проведення перевірки, контролюючий орган має перенести терміни її проведення до дати відновлення та надання документів у межах встановлених строку у 90 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, про втрату первинних документів позивач у встановленому порядку повідомив відповідача 23.08.2019 року, що є самостійною підставою для застосування відповідачем положень пункту 44.5 статті 44 ПК України щодо перенесення термінів проведення перевірки.

При цьому, відповідач, незважаючи на повідомлення позивача про неможливе надання первинних документів з поважних та незалежних від позивача причин, не вчинив передбачених статтею 44 ПК України дій щодо перенесення термінів проведення перевірки, та здійснив перевірку у період з 27.08.2019 року по 02.09.2019 року, тобто до завершення 90 денного строку відновлення документів, без дослідження первинних документів позивача.

Факт здійснення документальної перевірки без дослідження та оцінки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не заперечується і самим контролюючим органом в акті перевірки.

Акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772).

Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов`язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Суд зазначає, що документальна перевірка за змістом статті 75 ПК проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а відтак акт документальної перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, без дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податків, не може бути належним та допустимим доказом складу таких порушень в розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №820/15224/14, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також, суд зазначає, що дані перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень, рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами, про що безпосередньо зазначено в нормах згідно яких прийняті акти індивідуальної дії, що є предметом позову у цій справі.

Акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року у справі 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17 висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене та враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 000409519 від 23.10.2019 року та № 000410519 від 23.10.2019 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1907 від 01.11.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Руспромпостач (50086, м.Кривий Ріг, вул.Л.Бородича,8, код ЄДРПОУ 34545415) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 000409519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 35 625,00 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 28500,00 грн., штрафні санкції - 7125,00 грн. та № 000410519 від 23.10.2019 року Форми Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 39 583,75 грн. у т.ч. податкове зобов`язання 31667,00 грн., штрафні санкції - 7916,75 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Руспромпостач (код ЄДРПОУ 34545415) судові витрати в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 03.03.2020 року.

Суддя М.В. Дєєв