Рішення

від 13.02.2020 по справі 200/287/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/287/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови надати на запит публічної інформації на підставі Закону України Про доступ до публічної інформації та Закону України Про інформацію , а саме: нормативно-правовий акт відповідно до якого керівник призначався на конкурсних засадах, нормативно-правовий акт відповідно до якого утворено наглядову раду (якщо утворена), нормативно-правовий акт відповідно до якого визначено ключові показники результативності/ключові показники ефективності підприємства, запровадження системи ризику менеджменту підприємства, проведення зовнішнього незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності за 2017 або 2018 роки, чи проводяться допорогові закупівлі з очікуваною вартістю від 50 тис. грн. врегульованою відповідним нормативно-правовим актом та проводяться через електронну систему публічних закупівель ProZorro , чи запроваджена система ризик індикаторів для публічних закупівель, продаж та оренда майна КП відбувається через систему ProZorro , детальний звіт про використання коштів статутного капіталу на сесії міської ради, зобов`язання надати протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду відкриту публічну формацію, а саме: нормативно-правовий акт відповідно до якого керівник призначався на конкурсних засадах, нормативно-правовий акт відповідно до якого утворено наглядову раду (якщо утворена), нормативно-правовий акт відповідно до якого визначено ключові показники результативності/ключові показники ефективності підприємства, запровадження системи ризику менеджменту підприємства, проведення зовнішнього незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності за 2017 або 2018 роки, чи проводяться допорогові закупівлі з очікуваною вартістю від 50 тис. грн. врегульованою відповідним нормативно-правовим актом та проводяться через електронну систему публічних закупівель ProZorro , чи запроваджена система ризик індикаторів для публічних закупівель, продаж та оренда майна КП відбувається через систему ProZorro , детальний звіт про використання коштів статутного капіталу на сесії міської ради.

В обґрунтування позову зазначено, що 17 жовтня 2019 року позивач надіслала відповідачу запит на вищевказану інформацію, однак отримала лист-відповідь № 1875 від 28 жовтня 2019 року про відмову у наданні такої інформації.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки запитувана нею інформація стосується саме розпорядження бюджетним коштами, володіння, користування чи розпорядження комунальним майном, що передбачено положенням Закону України Про доступ до публічної інформації .

Ухвалою суду від 14 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

23 січня 2020 року на адресу суду надійшло заперечення відповідача на позовну заяву. Представник відповідача зазначив, що у зв`язку зі змінами законодавства з 2013 року, на підприємстві не існує документів, про які зазначила позивач. Крім того, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації не є розпорядником публічної інформації, не є суб`єктом владних повноважень, а є госпрозрахунковим підприємством і не отримує фінансування ні з місцевого ні з державного бюджетів та відповідно не здійснює закупівлі за державні кошти. Таким чином на підставі п. 2 ст. 21 Закону України Про інформацію правові підстави для надання інформації, що запитується відсутні.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт № НОМЕР_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .

Судом встановлено та не спростовується відповідачем, що позивач звернулась до КП Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради із запитом від 17 жовтня 2019 року щодо надання інформації, а саме:

- нормативно-правовий акт відповідно до якого керівник призначався на конкурсних засадах;

- нормативно-правовий акт відповідно до якого утворено наглядову раду (якщо утворена);

- нормативно-правовий акт відповідно до якого визначено ключові показники результативності/ключові показники ефективності підприємства;

- запровадження системи ризику менеджменту підприємства;

- проведення зовнішнього незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності за 2017 або 2018 роки;

- чи проводяться допорогові закупівлі з очікуваною вартістю від 50 тис. грн. врегульованою відповідним нормативно-правовим актом та проводяться через електронну систему публічних закупівель ProZorro ;

- чи запроваджена система ризик індикаторів для публічних закупівель, продаж та оренда майна КП відбувається через систему ProZorro ;

- детальний звіт про використання коштів статутного капіталу на сесії міської ради.

На зазначений запит листом від 28 жовтня 2019 року №1875 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для надання інформації про яку йдеться в запиті, оскільки Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради не є суб`єктом владних повноважень, не є розпорядником публічної інформації та на підставі п. 2 ст. 21 Закону України Про інформацію правові підстави для надання інформації, що запитується відсутні.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України Про доступ до публічної інформації .

Згідно вимог статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 12 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Згідно пункту 4 частини 2 Закону України Про доступ до публічної інформації до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Враховуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради відноситься до розпорядників інформації в розумінні положень пункту 1 частини першої Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Положеннями ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Як вбачається з листа відповідача від 28 жовтня 2019 року № 1875, підставою для відмови у наданні позивачу інформації зазначено п. 2 ст. 21 Закону України Про інформацію , відповідно до якої конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 7 Закону України Про доступ до публічної інформації конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Суд зазначає, що можливість віднесення інформації до конфіденційної не є достатньою підставою для обмеження доступу до конкретної інформації.

Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статі б Закону України Про доступ до публічної інформації .

Ці вимоги називають трискладовим тестом , який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи обмеженою. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено доступ до інформації (постанова пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації ).

Таким чином, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації, є застосовування до такої інформації трискладового тесту .

Положення частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі трискладового тесту . Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Лише тоді дана відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 20 січня 2020 року у справі №806/1959/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що лист відповідача від 28 жовтня 2019 року № 1875 не містить жодних обґрунтованих посилань, що стали підставою для відмови у наданні позивачу публічної інформації, а тому суд приходить до висновку, що дії відповідача, якими відмовлено у наданні позивачу інформації не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача надати позивачеві надати інформацію протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду в даній справі, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше положеннями статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що законодавством передбачено надання відповіді на запит на публічну інформацію протягом п`яти днів, при цьому, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження, та відстрочити задоволення запиту на інформацію, тобто строк надання інформації визначається розпорядником інформації, виходячи з вищенаведених умов визначених Законом.

Таким чином позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішення суду публічну інформацію не ґрунтуються на нормі закону.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що достатнім способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача надати позивачу інформацію, що зазначена у запиті від 17 жовтня 2019 року у строки, що встановлені статтею 20 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 92214 від 23 грудня 2019 року, судові витрати у розмірі 691,56 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради що полягають у відмові, яка викладена у листі від 28 жовтня 2019 року №1875, надати ОСОБА_2 Олександрівні публічну інформацію.

Зобов`язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради (місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Шкільна, 7, код ЄДРПОУ 03336597) надати ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) інформацію, зазначену у запиті від 17 жовтня 2019 року у строки, що встановлені статтею 20 Закону України Про доступ до публічної інформації .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради (місцезнаходження: м. Краматорськ, вул. Шкільна, 7, код ЄДРПОУ 03336597) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 691 (шістсот дев`яноста одну) гривню 56 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 13 лютого 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко