Рішення

від 02.03.2020 по справі 280/6042/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Справа № 280/6042/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти (вул. Південне шосе, буд. 9, м. Запоріжжя, 69032) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти (далі - позивач або ТОВ ПК Українські сіліти ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №1230853/39723871 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №2 від 25.06.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, прийняте 19.07.2019, та рішення №1250154/39723871 від 09.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної позивача №1 від 03.07.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, які прийняті комісією відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну позивача №2 від 25.06.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, і податкову накладну №1 від 03.07.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою від 10.12.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

23.12.2019 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивачем в якості другого відповідача визначена - Державна фіскальна служба України (далі - відповідач 2 або ДФС України), позовні вимоги лишились незмінними.

Крім того, від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ ПК Українські сіліти зазначило, що спірні рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкових накладних є безпідставними та незаконними, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій, які повністю відповідають меті господарської діяльності підприємства.

Ухвалою від 26.12.2019 у справі №280/6042/19 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 22.01.2020 без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні).

11.01.2020 від представника відповідачів надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№1373), в якому зазначено, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття Рішень про відмову у реєстрації податкових накладних так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 1 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ ПК Українські сіліти є юридичною особою приватного права, яке було зареєстроване 01.04.2015, і перебуває на обліку у ГУ ДФС у Запорізькій області.

Профільними видами діяльності підприємства є:

код КВЕД 23.20 виробництво вогнетривких виробів;

код КВЕД 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний);

код КВЕД 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

код КВЕД 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами;

код КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

10.06.2019 між позивачем та Державним підприємством Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро Прогрес імені академіка О.Г. Івченка (ДП Івченко-Прогрес ) договору №0153/2019 про поставку продукції (а.с. 34-39).

Згідно п. 1.1. договору № 0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019 Постачальник (ТОВ ПК Українські сіліти ) зобов`язується поставити, а Покупець (ДП Івченко-Прогрес ) прийняти та оплатити на умовах даного договору товар - плита вуглець - вуглецева типу CFC 600x560x40 (іменована Продукція ).

Згідно п. 1.2. договору №0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019 на кожну поставку Продукції складається Специфікація, в якій зазначається номенклатура (асортимент, сортамент), одиниця виміру кількості Продукції, ціна Продукції, загальна кількість Продукції, яка поставляється в партії.

Згідно п. 4.1. договору №0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019р. вартість Продукції вказується в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

10.06.2019 сторонами була складена специфікація №1 до договору №0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019, згідно якої поставці підлягає плита вуглець-вуглецева типу CFC 600x560x40 в кількості 10 (десять) одиниць, за ціною без ПДВ 259849,01 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять гри. 01 коп.) на загальну суму 3118188,12 (три мільйони сто вісімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім грн. 12 коп.) у тому числі ПДВ 519698,02 грн. (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. 02 коп.) Продукція поставляється не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання 50 % передплати. (а.с.41).

Відповідно до п. 4.2. договору №0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019 розрахунки здійснюються у безготівковій формі, 50% суми - аванс і 50% суми після отримання Продукції.

Відповідно до п. 4.5. договору № 0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019р р. загальна сума по договору складає 3118188,12 (три мільйони сто вісімнадцять тисяч сто вісімдесят вісім грн. 12 коп.) у тому числі ПДВ 519698,02 грн. (п`ятсот дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім грн. 02 коп.)

10.06.2019 між позивачем та ТОВ ЛEHTOKC ПЛЮС договору поставки №15 від 10.06.2019р., згідно з яким Поставщик (ТОВ ЛЕНТОКС ПЛЮС ) зобов`язався поставити Покупцю (ТОВ ПК Українські сіліти ) технічну продукцію, далі - Товар, вказану у Специфікації №1 та Специфікації №2 до цього договору, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар (а.с.44-46).

Ціна договору поставки №15 від 10.06.2019 встановлюється в гривнях і вказується у Специфікаціях к даному договору.

Відповідно до специфікації №1 та специфікації №2 до договору поставки №15 від 10.06.2019 р. поставці підлягає плита вуглець - вуглецева типу CFC 600x560x40 в кількості 10 (десять) одиниць, за ціною без ПДВ 255 591,30 грн. (двісті п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одна грн. 30 коп.) на загальну суму 3071415,60 грн. (три мільйони сімдесят одна тисяча чотириста п`ятнадцять грн. 60 коп.), у тому числі ПДВ 511902,60 грн. (п`ятсот одинадцять тисяч дев`ятсот дві грн.60 коп.) (а.с.48, 50).

Відповідно до п. 2.4. договору поставки №15 від 10.06.2019 р. сума договору складає 1895679,36 грн. (один мільйон вісімсот дев`яносто п`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 36 коп.) у тому числі ПДВ 315946,56 (триста п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок шість грн. 56 коп.).

Відповідно до п. 3.1. договору поставки №15 від 10.06.2019 оплата в розмірі 100 % вартості Товару здійснюється протягом 90 банківських днів з моменту відвантаження Товару за складу Поставщика.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки №15 від 10.06.2019 поставка Товару здійснюється на умовах EXW склад Продавця м. Львів згідно правил Інкотермс-2010.

24.06.2019 ТОВ ЛЕНТОКС ПЛЮС відповідно до договору поставки №15 від 10.06.2019 та Специфікації № 2 до договору поставки №15 від 10.06.2019 поставило ТОВ ПК Українські сіліти Товар в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №357 від 24.06.2019 (а.с.54), ТТН №357 від 24.06.2019 (а.с.56), видатковою накладною №358 від 24.06.2019 (а.с.60), ТТН №358 від 24.06.2019 (а.с.62), видатковою накладною №359 від 24.06.2019 (а.с.66), ТТН №359 від 24.06.2019 (а.с.68).

Також 24.06.2019 ТОВ ЛЕНТОКС ПЛЮС виставило ТОВ ПК Українські сіліти рахунок на оплату №357 від 24.06.2019 р. на загальну суму 614 283,12 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят три грн. 12 коп.) у тому числі ПДВ 102 380,52 грн. (сто дві тисячі триста вісімдесят грн. 52 коп.) (а.с.52), рахунок на оплату №358 від 24.06.2019 на загальну суму 614283,12 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят три грн. 12 коп.) у тому числі ПДВ 102380,52 (сто дві тисячі триста вісімдесят грн. 52 коп.) та рахунок на оплату №359 від 24.06.2019 на загальну суму 307141,56 грн. (триста сім тисяч сто сорок одна грн. 56 коп.) у тому числі ПДВ 51190,56 ( п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто грн. 56 коп.) (а.с.64).

25.06.2019 ДП Івченко-Прогрес відповідно до договору №0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019 платіжним дорученням №8922 сплатило ТОВ ПК Українські сіліти 1599094,06 грн. (один мільйон п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто чотири грн. 06 коп.) авансу за Продукцію. (а.с.70)

25.06.2019 ТОВ ПК Українські сіліти видало податкову накладну № 2 на суму 1599094,06 грн. (один мільйон п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто чотири грн. 06 коп.) у тому числі ПДВ 259849,01 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять грн. 01 коп.) (а.с.18).

01.07.2019 ТОВ ЛЕНТОКС ПЛЮС відповідно до договору поставки №15 від 10.06.2019 та специфікації №4 до договору поставки №15 від 10.06.2019 року поставило ТОВ ПК Українські сіліти товар в повному обсязі, що підтверджується: видатковою накладною №192 від 01.07.2019 (а.с.119), ТНН №192 від 01.07.2019 (а.с.121), видатковою накладною №193 від 01.07.2019 (а.с.125), ТНН №193 від 01.0.2019 (а.с.127), видатковою накладною №194 від 01.07.2019 (а.с.131) та ТНН №194 від 01.0.2019 (а.с133).

Також 01.07.2019 року ТОВ ЛЕНТОКС ПЛЮС виставило ТОВ ПК Українські сіліти рахунок на оплату №192 від 01.07.2019 на загальну суму 614283,12 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят три грн. 12 коп.) у тому числі ПДВ 102380,52 грн. (сто дві тисячі триста вісімдесят грн. 52 коп.) (а.с.117), рахунок на оплату №193 від 01.07.2019 на загальну суму 614283,12 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят три грн. 12 коп.) у тому числі ПДВ 102380,52 грн. (сто дві тисячі триста вісімдесят грн. 52 коп.) (а.с.123) та рахунок на оплату №194 від 01.07.2019 на загальну суму 307141,56 грн. ( триста сім тисяч сто сорок одна грн. 56 коп.) у тому числі ПДВ 51190,26 грн. ( п`ятдесят одна тисяча сто дев`яносто грн. 26 коп.) (а.с.129).

03.07.2019 ТОВ ПК Українські сіліти відповідно до договору №0153/2019 про поставку продукції від 10.06.2019 та Специфікації №1 до цього договору здійснило поставку продукції на склад ДП Івченко-Прогрес , який розташований за адресою: вул. Іванова, буд. 2, в м. Запоріжжі у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №6 від 03.07.2019 (а.с.137) та ТТН № Р6 від 03.07.2019 (а.с.139).

03.07.2019 ТОВ ПК Українські сіліти видало податкову накладну №1 на суму 1599094,06 грн. (один мільйон п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`яносто чотири грн. 06 коп.) у тому числі ПДВ 259849,01 грн. (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять грн. 01 коп.) (а.с.88).

12.07.2019 ТОВ ПК Українські сіліти зареєструвало податкову накладну №2 від 25.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №9152521269 від 12.07.2019 (а.с.18-19).

29.07.2019 року ТОВ ПК Українські сіліти зареєструвало податкову накладну №1 від 03.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №9164417181 від 29.07.2019 (а.с.88-89)

Однак згідно отриманої квитанції №9152521269 від 12.07.2019 податкову накладну №2 від 25.06.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено (а.с.19). Згідно отриманої квитанції №9164417181 від 29.07.2019 податкову накладну №1 від 03.07.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено (а.с.89). В якості підстав для зупинення вищевказаних податкових накладних відповідач 1 послався на п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідність вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, і запропонував позивачу надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

17.07.2019 позивач надав копії первинних документів та пояснення щодо податкової накладної №2 від 25.06.2019, що підтверджується повідомленням №2 від 17.07.2019 (а.с.20).

Комісії відповідача 1 були надані наступні документи:

- запит на комерційну пропозицію №3997350 від 14.05.2019;

- результат торгів по тендеру №3997350 від.31.05.2019;

- лист про готовність поставки плит №189 від 31.05.2019;

- рахунок на оплату №9 від 31.05.2019;

- договір поставки продукції №0153/2019 від 10.06.2019;

- специфікація №1 від 10.06.2019;

- договір поставки №15 від 10.06.2019;

- специфікація №1 від 10.06.2019 до договору №15 від 10.06.2019;

- специфікація №2 від 10.06.2019 до договору №15 від 10.06.2019;

- рахунок на оплату №357 від 24.06.2019;

- видаткову накладну №357 від 24.06.2019;

- ТТН №357 від 24.06.2019;

- рахунок на оплату №358 від 24.06.2019;

- видаткову накладну №358 від 24.06.2019;

- ТТН №358 від 24.06.2019;

- рахунок на оплату №359 від 24.06.2019;

- видаткову накладну №359 від 24.06.2019;

- ТТН №359 від 24.06.2019;

- платіжне доручення №8922 від 25.06.2019;

- банківська гарантія LGI-221/2019 від 12.06.2019.

Однак, 19.07.2019 комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийняте рішення №1230853/39723871 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання, придбання товарів, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі (а.с.73-74).

19.07.2019 позивач подав скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №1230853/39723871 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 25.06.2019 (а.с.75), до якої додав наступні документи:

- інвентаризаційний опис №7 від 24.06.2019 (а.с.77);

- договір оренди об`єкту нерухомості №03-09/2018/1 від 03.09.2018 (а.с.79-82);

- додаток №1 до договору оренди об`єкту нерухомості №03-09/2018/1 від 03.09.2018 (а.с.84);

- додаток №2 до договору оренди об`єкту нерухомості №03-09/2018/1 від 03.09.2018 (а.с.86).

Проте, незважаючи на надані пояснення та документи, 02.08.2019 комісією ДФС України було прийнято рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №34675/397223871/2, якими позивачу було відмовлено в задоволені скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 25.06.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних №1230853/39723871 (а.с.87).

Також, 02.08.2019 позивач надав копії первинних документів та пояснення щодо податкової накладної №1 від 03.07.2019, що підтверджується повідомленням №1 від 02.08.2019 (а.с.90).

Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були надані наступні документи:

- запит на комерційну пропозицію №3997350 від 14.05.2019;

- результат торгів по тендеру №3997350 від 31.05.2019;

- лист про готовність поставки плит №189 від 31.05.2019;

- рахунок на оплату №9 від 31.05.2019;

- договір поставки продукції №0153/2019 від 10.06.2019;

- специфікація №1 від 10.06.2019;

- договір поставки №15 від 10.06.2019;

- специфікація №2 від 10.06.2019 до договору №15 від 10.06.2019;

- специфікація №4 від 01.07.2019 до договору №15 від 10.06.2019;

- рахунок на оплату №357 від 24.06.2019;

- видаткова накладна №357 від 24.06.2019;

- ТТН №357 від 24.06.2019;

- рахунок на оплату №358 від 24.06.2019;

- видаткову накладну №358 від 24.06.2019;

- ТТН №358 від 24.06.2019;

- рахунок на оплату №359 від 24.06.2019;

- видаткову накладну №359 від 24.06.2019;

- ТТН №359 від 24.06.2019;

- інвентаризаційний опис №7 від 24.06.2019;

- платіжне доручення №8922 від 25.06.2019;

- рахунок на оплату №192 від 01.07.2019;

- видаткову накладну №192 від 01.07.2019;

- ТТН №192 від 01.07.2019;

- рахунок на оплату №193 від 01.07.2019;

- видаткову накладну №193 від 01.07.2019;

- ТТН №193 від 01.07.2019;

- рахунок на оплату №194 від 01.07.2019;

- видаткову накладну №194 від 01.07.2019;

- ТТН № 194 від 01.07.2019;

- інвентаризаційний опис №8 від 01.07.2019;

- видаткову накладну №6 від 03.07.2019;

- ТТН №Р6 від 03.07.2019;

- Довіреність №806 від 02.07.2019;

- банківська гарантія LGI -221/2019 від 12.06.2019.

Однак, 09.08.2019 комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийняте рішення №1250154/39723871 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання, придбання товарів, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі.

14.08.2019 позивач подав скаргу на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних 1250154/39723871 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.07.2019 (а.с.145), до якої додав наступні документи:

- договір оренди об`єкту нерухомості №03-09/2018/1 від 03.09.2018 (а.с.79-82);

- додаток №1 до договору оренди об`єкту нерухомості №03-09/2018/1 від 03.09.2018 (а.с.84);

- додаток №2 до договору оренди об`єкту нерухомості №03-09/2018/1 від 03.09.2018 (а.с.86).

Проте, незважаючи на надані пояснення та документи, 19.08.2019 комісією ДФС України було прийнято рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному Реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №35852/397223871/2, якими позивачу було відмовлено в задоволені скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.07.2019року в Єдиному реєстрі податкових накладних №1250154/39723871 (а.с.149).

При цьому суд зазначає, що відповідачами не було зазначено конкретних документів, які не були надані, а отже з спірних рішень неможливо чітко встановити підстави, з яких було відмовлено в реєстрації вищезазначених податкових накладних.

Не погодившись з рішеннями відповідача 1 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних була зупинена у зв`язку з їх відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Відповідачами також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

У пунктах 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30620 (далі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Як зазначено у пункті 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операції цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента (ів), збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операції були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірних операцій.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинам з його контрагентами, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, щодо подібних правовідносин, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .

Крім того, при розгляді даного позову по суті, суд врахує правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, в якій підстави виникнення спору та застосовані норми матеріального права подібні підставам та нормам в справі, що розглядається.

В постанові, зокрема, зазначено, що: Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року № 679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Таким чином, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду прямо зазначено, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, єдиний документ яким визначаються критерії ризиковості платника податку, відповідність яким є підставою зупинення реєстрації податкових накладних, не є нормативним актом, а тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

Саме з цих підстав Верховний Суд визнав протиправним рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних позивача у справі №822/1878/18.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 цього Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини шостої цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б надавали відповідачам право на відмову у реєстрацій податкової накладної. Податковий закон вбачає лише право на зупинення реєстрації податкової накладної. Порядок чи інший підзаконний акт не може створювати право, за своєю юридичною природою, оскільки такий підзаконний акт лише відображає порядок дій щодо реалізації законодавчих норм.

Крім того суд вважає, що ТОВ ПК Українські сіліти на виконання п. 14 Порядку №117 надано органу ДФС пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом (ми) господарських зобов`язань.

У цей же час контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надані документи за формою, змістом та походженням відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88).

Первинні документи, оформлені у межах укладених договорів, не мають дефекту форми, змісту або походження. Інше відповідачами не доведено.

Комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, в порушення п. 21 Порядку №117 відмовляючи у реєстрації податкових накладних, не спростовано встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання спірних рішень Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправними та їх скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача 1 правових підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та подальшої відмови у такій реєстрації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні подані позивачем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовній вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3842,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №498 від 03.12.2019 (а.с.3).

Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти (вул. Південне шосе, буд. 9, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 39723871) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр.Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146) та Державної фіскальної служби України (пл.Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення №1230853/39723871 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти №2 від 25.06.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, прийняте 19.07.2019, та рішення №1250154/39723871 від 09.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти №1 від 03.07.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, які прийняті комісією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти №2 від 25.06.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, і податкову накладну №1 від 03.07.2019 на суму 1599094,06 грн, у тому числі ПДВ 259849,01 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Українські сіліти (вул. Південне шосе, буд. 9, м. Запоріжжя, 69032; код ЄДРПОУ 39723871) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль