Рішення

від 02.03.2020 по справі 420/6718/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6718/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, посилаючись на відсутність з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» встановлених ГУ ДПС в Одеській області в Акті перевірки №34/15-32-05-01/38936255 від 23.09.2019р., порушень податкового законодавства, оскільки при формуванні податкового кредиту в межах перевіряємого періоду, Товариством у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України, та правомірно віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, сплачені у ціні товару (робіт, послуг) у межах відповідних фінансово-господарських правовідносин з ПП Інтехабразив , ТОВ Неотепло , ТОВ Укрвентпромпостач , ТОВ Редейл ЛТД , ТОВ Дектрейл ЛТД , ТОВ ТД Техізол , ТОВ БК Карті , ТОВ Аскалія , ТОВ Тагатес , TOB Кассіс AB , ТОВ Ларсет , ТОВ Тенест , ФОП ОСОБА_1 . Також, ТОВ «ЕНЕНЕРДЖИ» наголошує, що на підтвердження виконання всіх вищезазначених договорів Товариством позивача надано належним чином засвідчені копії договорів, видаткових накладних, сертифікатів, інших документів, які підтверджують дійсність всіх операцій. На думку позивача, фахівцями контролюючого органу під час проведення перевірки не досліджувались обставини укладення правочинів з вищевказаними контрагентами, предметів договорів, змісту прав та обов`язків сторін, повноважень фізичних осіб, які від імені суб`єктів господарювання укладали правочини, обізнаності суб`єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених грошових коштів, проведення подальших зустрічних перевірок. Податковим органом не встановлено невідповідності вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинних бухгалтерський документів, в тому числі даних щодо змісту, форми або обсягу господарських операцій позивача з вищенаведеними контрагентами. Крім того, податкова інформація, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача стосовно ланцюгів постачання, а також податкова інформація, на думку позивача, має виключно інформативний характер, та не вважається належним доказом у розумінні процесуального законодавства. Також, позивач стверджує, що усі податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, та контрагентами позивача взаємовідносини з Товариством позивача відображено у відповідній податковій звітності.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 10.12.2019р. вхід.№46887/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» занижено податок на прибуток, внаслідок чого порушено вимоги п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, занижено податок на додану вартість, що призвело до порушення п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України; подання не у повному обсязі , з недостовірними відомостями та з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, в наслідок чого такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення податкових зобов`язань платника податки та зміни (відсутності даних) платника податку за перевіряємий період, у зв`язку з чим порушено вимоги ст.51, п.п. б п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України. Зокрема, контролюючий орган зазначає, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за період взаємовідносин - ТОВ Тенест , ТОВ Редейл ЛТД , ТОВ Ларсет , ТОВ Тагатес , ТОВ Аскалія , ТОВ Дектрейл ЛТД , ТОВ БК Карті , TOB Кассіс AB , ТОВ ТД Техізол , до органу ДПС не подавало, що унеможливлює встановити фактичну чисельність працюючих на підприємстві. Декларація з податку на прибуток до органу ДПС - ТОВ Тенест , ТОВ Редейл ЛТД , ТОВ Ларсет , ТОВ Тагатес , ПП Інтехабразив , ТОВ Аскалія , ТОВ Дектрейл ЛТД , ТОВ БК Карті , TOB Кассіс AB , ТОВ ТД Техізол , до органу ДПС не подавало, що унеможливлює встановити наявність основних засобів на підприємстві. Враховуючи те, що ТОВ Тенест , ТОВ Редейл ЛТД , ТОВ Ларсет , ТОВ Неотепло , ТОВ Тагатес , ТОВ Аскалія , ТОВ БК Карті , TOB Кассіс AB , ФОП ОСОБА_1 не є виробником реалізованої на користь ТОВ «ЕНЕНЕРДЖИ» продукції, контролюючим органом проведено аналіз даних інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДПС Податковий блок , підсистеми Архів електронної звітності , та даних податного до податкового органу додатку №5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні періоди, за результатами якого не встановлено реєстрацію податкових накладних із номенклатурою реалізовано на адресу ТОВ «ЕНЕНЕРДЖИ» . Також, ТОВ «ЕНЕНЕРДЖИ» до перевірки не надано первинних документів, які б підтверджували перевезення товарно-матеріальних цінностей при придбанні від вищевказаних суб`єктів господарювання, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи, тощо. Перевіркою встановлено неможливість придбання ТОВ "ЕНЕНЕРДЖИ товарно-матеріальних цінностей, та слуг від вищевказаних суб`єктів господарювання у зв`язку з наступним: до перевірки не надано первинні документи, які б містили інформацію щодо фактичного перевезення товарів (згідно усних пояснень директора ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ вищевказані ТМЦ директором перевозились власним автомобілем, однак, до перевірки не надано первинних документів (подорожних листів, договорів оренди автомобілів, відомостей списання пального), котрі підтверджують наявність транспортних засобів у власності чи користуванні підприємства); аналізом діяльності вищевказаних суб`єктів господарювання - постачальників ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ встановлено неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з: відсутністю основних засобів необхідних для здійснення господарських операцій, трудових ресурсів, незнаходженням за податковою адресою, невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), наявність розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, наявність ухвал суду про створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, та створення фіктивних СПД; згідно наявних податкових інформацій (інших матеріалів контрольних дій) органів державної податкової служби відносно вищевказаних суб`єктів господарювання - постачальників ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ встановлено неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з: відсутністю основних засобів необхідних для здійснення господарських операцій, трудових ресурсів, незнаходженням за податковою адресою, невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), наявність розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, наявність ухвал суду про створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, та створення фіктивних СПД.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2019р. прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №420/6718/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307.

Ухвалою суду від 14.01.2020р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених приписами ч.ч.1, 3, 9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 27.08.2019р. по 16.09.2019р. фахівцями контролюючого органу відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, на підставі Наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 07.08.2019р. №6283, Наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 09.09.2019р. №41, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕНЕРДЖИ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., валютного законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт №34/15-32-05-01/8936255 від 23.09.2019р. Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕНЕРДЖИ податкового законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., валютного - за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., дотримання іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. , у висновках котрого наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» занижено податок на прибуток, внаслідок чого порушено вимоги п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, занижено податок на додану вартість, що призвело до порушення п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі складеного Акта перевірки №34/15-32-05-01/8936255 від 23.09.2019р. Головним управлінням ДПС в Одеській області 17.10.2019р. винесено податкові повідомлення-рішення №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, винесено контролюючим органом правомірно, ґрунтовно, та з урахуванням положень чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕДЕЙЛ ЛТД» (Продавець) укладено Договір поставки №418 від 02.07.2018р., за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання) у найменуванні, кількості і ціні згідно цього Договору. Загальна вартість цього договору 341911,27грн. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, перерахування у повному обсязі суми, зазначеної в цьому Договорі, із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Поставка товару здійснюється на адресу Покупця: м.Южне, вул.Будівельників,б.5 за рахунок Продавця. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого Товару.

З матеріалів справи також вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКТРЕЙЛ ЛТД» (Підрядник) укладено Договір підряду №01/12-2017 від 01.12.2017р., за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання електромонтажних робіт в грудні 2017р., які включають в себе: монтаж кабелю в гофру м.Южний просп.Григорівського десанту,18; монтаж систем опалення і радіаторів ДС№4 м.Южний; монтаж теплого полу ДС№4 м.Южний; пуско-налагодження системи ГВС і опалення. Вартість робіт складає 344400грн. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника згідно даного договору. Замовник передає Підряднику технічне завдання на роботи, які необхідно виконати.

26.05.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКТРЕЙЛ ЛТД» (Постачальник) укладено Договір поставки №26/5-2017, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар. Товар вказується у специфікації, що є Додатком до цього Договору. Поставка товару здійснюється по видатковим накладним згідно замовлень Покупця, доставка виконується за власні кошти та власними силами Постачальника на адресу Покупця. Якість, упаковка і маркування товару, що постачається, має відповідати встановленим стандартам і технічним умовам. Якість і безпеку товару, що постачається забезпечує Постачальник. Покупець здійснює приймання товару за кількістю і якістю в момент його отримання в присутності представника Постачальника. Прийом та передача товару, виставлення претензій здійснюється сторонами згідно діючого законодавства України. Розрахунки між Постачальником і Покупцем здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у вигляді 100% оплати за товар з моменту фактичної поставки.

10.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК КАРТІ» (Постачальник) укладено Договір поставки №102017/03, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання), в найменуванні, кількості і ціні згідно Специфікацій узгоджених сторонами, які є невід`ємними частинами цього Договору. Загальна вартість цього договору визначається як сума, що була фактично оплачена Покупцем згідно виставлених до оплати Специфікацій протягом дії цього Договору. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, шляхом перерахування у повному обсязі сум, зазначених у рахунках-фактури, із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу № та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого товару.

Судом з`ясовано, що 12.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСКАЛІЯ» (Постачальник) укладено Договір поставки №320, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання), в найменуванні, кількості і ціні згідно Специфікацій узгоджених сторонами, які є невід`ємними частинами цього Договору. Загальна вартість цього договору визначається як сума, що була фактично оплачена Покупцем згідно виставлених до оплати Специфікацій протягом дії цього Договору. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, шляхом перерахування у повному обсязі сум, зазначених у рахунках-фактури, із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу № та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого товару.

02.04.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАГАТЕС» (Постачальник) укладено Договір поставки №4-1, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання), в найменуванні, кількості і ціні згідно Специфікацій узгоджених сторонами, які є невід`ємними частинами цього Договору. Загальна вартість цього договору визначається як сума, що була фактично оплачена Покупцем згідно виставлених до оплати Специфікацій протягом дії цього Договору. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, шляхом перерахування у повному обсязі сум, зазначених у рахунках-фактури, із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу № та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого товару.

Як встановлено судом, 01.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАГАТЕС» (Постачальник) укладено Договір поставки №21Од, згідно з яким Постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити таке обладнання: Щит ввідний (ЩВ-1/ДСД) у комплекті 1 шт.; Щит збору даних (ЩЗД-4/ДСД) у комплекті 1 шт. Загальна вартість цього договору складає 159000грн., що сплачується Покупцем згідно цього Договору. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, шляхом перерахуванні у повному обсязі сум, зазначених у Договорі із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу № та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Поставка товару здійснюється на адресу Покупця: 65481, Одеська область, м.Южний, вул.Будівельників, 17. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого Товару.

03.05.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРСЕТ» (Постачальник) укладено Договір поставки №32/П, згідно з яким Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання), в найменуванні, кількості і ціні згідно Специфікацій узгоджених сторонами, які є невід`ємними частинами цього Договору. Загальна вартість цього договору визначається як сума, що була фактично оплачена Покупцем згідно виставлених до оплати Специфікацій протягом дії цього Договору. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, шляхом перерахування у повному обсязі сум, зазначених у рахунках-фактури, із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу № та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого товару.

10.08.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕСТ» (Постачальник) укладено Договір поставки №6277, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати товар (обладнання), в найменуванні, кількості і ціні згідно цього Договору. Загальна вартість цього договору 237804,23грн. Оплата за поставку товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, у безготівковій формі, шляхом перерахування у повному обсязі суми, зазначеної в цьому Договорі, із обов`язковим зазначенням у графі призначення платежу № та дати даного договору, на поточний рахунок Постачальника. Поставка товару здійснюється за адресою Покупця: м.Южне, вул.Будівельників, 5 за рахунок Покупця. Товар, що постачається повинен відповідати технічним характеристикам, заявленим фірмою-виробником такого товару.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з п.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку з числа резидентів, у тому числі є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у розділі Податок на прибуток підприємств об`єктом оподаткування, серед іншого, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.135.1, 135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п.139.1.3, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом також з`ясовано, що відповідні суми ПДВ за складеними контрагентами позивача податковими накладними, були включені Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕНЕРДЖИ до складу податкового кредиту в межах перевіряємого періоду.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, формування податкового кредиту є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.

Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов`язковим.

Зокрема, статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено , що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткова накладна, які відповідно повинні містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також інші документи, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Таким чином, системний аналіз вище окреслених законодавчих положень дає змогу дійти висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), видаткові накладні, тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об`єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів (робіт, послуг) у власній господарської діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Також, суд вважає за доцільне наголосити, що здійснювані між господарюючими суб`єктами фінансово-господарські операції у своїй суті повинні містити розумні економічні або інші причини (ділову мету) систематичного придбання та виконання робіт. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Водночас, наявність відповідних документів не є безумовним доказом того, що відбулося реальне постачання товару (надання послуг), а наявність податкових накладних не є беззаперечною умовою формування податкового кредиту. При цьому, будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої власне складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. При цьому, сама по собі наявність окремих документів жодним чином не слугує підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність фактичним обставинам котрих, спростована належними доказами, відповідно не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Натомість, недоведеність наявності зазначених чинників, з якими вищеокреслені законодавчі приписи пов`язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості, та юридичної спроможності для цілей формування витрат, та податкового кредиту з ПДВ, а відповідно покупця - права на формування податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками, та формою, але недостовірних, та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів (робіт, послуг), якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

Так, судом з`ясовано, що підставою для встановлення фахівцями контролюючого органу порушення Товариством позивача вимог податкової дисципліни, також слугували правовідносини в межах фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЕНЕНЕРДЖИ» та ПП Інтехабразив , ТОВ Неотепло , ТОВ Укрвентпромпостач , ТОВ ТД Техізол , TOB Кассіс AB , ФОП ОСОБА_1 , на підтвердження фактичності, та реальності виконання котрих позивачем до матеріалів справи не додано жодного правочину, що відповідно позбавляє суд можливості належним чином дослідити документи первинного бухгалтерського обліку, встановити характер спірних правовідносин, та надати даним правовідносинам відповідну правову оцінку.

Також, на підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «ЕНЕНЕРДЖИ» та ТОВ Укрвентпромпостач , TOB Кассіс AB , позивачем до матеріалів справи не додано жодного первинного документа.

Крім того, як встановлено судом, та зазначено у Акті Головного управління ДПС в Одеській області №34/15-32-05-01/8936255 від 23.09.2019р. Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕНЕРДЖИ податкового законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., валютного - за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., дотримання іншого законодавства за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. перевіркою встановлено неможливість придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг ТОВ "ЕНЕНЕРДЖИ від вищевказаних суб`єктів господарювання у зв`язку з наступним: до перевірки не надано первинні документи, які б містили інформацію щодо фактичного перевезення товарів (згідно усних пояснень директора ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ вищевказані ТМЦ директором перевозились власним автомобілем, однак, до перевірки не надано первинних документів (подорожніх листів, договорів оренди автомобілів, відомостей списання пального) на підтвердження наявності транспортних засобів у власності чи користуванні підприємства); аналізом діяльності вищевказаних суб`єктів господарювання - постачальників ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ встановлено неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю основних засобів необхідних для здійснення господарських операцій, трудових ресурсів, незнаходженням за податковою адресою, невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), наявність розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, наявність ухвал суду про створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, та створення фіктивних СПД; згідно наявних податкових інформацій (інших матеріалів контрольних дій) органів державної податкової служби відносно вищевказаних суб`єктів господарювання - постачальників ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ встановлено неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю основних засобів необхідних для здійснення господарських операцій, трудових ресурсів, незнаходженням за податковою адресою, невідповідністю номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), наявність розбіжностей між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, наявність ухвал суду про створення суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, та створення фіктивних СПД.

До того ж, судом з`ясовано, що позивачем - ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ до суду не надано в повному обсязі документи, наявність, та необхідність складення котрих обумовлено укладеними між ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ та його контрагентами, договорами, а також документи на підтвердження транспортування товару від контрагентів до ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ .

Водночас, надані позивачем до суду документи на підтвердження реальності здійснення вищеокреслених фінансово-господарських операцій з контрагентами, а саме: Акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, у порушення вищеозначених законодавчих приписів не містять необхідних відомостей як то прізвища та ініціали повноважних осіб ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ , та його контрагентів, якими підписано відповідні первинні документи, що у свою чергу унеможливлює ідентифікувати осіб, котрими їх підписано.

Окрім того, як встановлено судом, та вбачається з Ухвали Ковпаківського райсуду м.Суми від 19.09.2019р. у справі №592/14536/19, у період з 2017р. по 2019р. у виконавчих органах влади Сумської, Дніпропетровської, Донецької, Київської, Харківської областей створено (зареєстровано) ряд підконтрольних підприємств, у тому числі, фіктивних, зокрема, ТОВ Сінтум Інвест , ТОВ Аскалія , ТОВ Сертекс Плюс , ТОВ Астор Трейд. .

Також, згідно з Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019р. по справі №420/2935/19 за наслідками перевірки наданої первинної документації, суд погодився з висновками контролюючого органу про відсутність можливості фактичного здійснення господарських операцій, у тому числі, з ТОВ Редейл ЛТД , ТОВ Декрейл ЛТД , ТОВ Тагатес з одержання/поставки товарів та отримання/надання послуг. Вказані суб`єкти господарської діяльності не відображають у податковій звітності інформацію, що свідчить про наявність у них основних фондів, транспортних засобів, що необхідні для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідні послуги із залученням стороннього ресурсу не здійснювались та відповідно як факт вказані вище суб`єкти господарської діяльності реалізують товар/послуги невідомого походження та відмінні від придбаної по ланцюгу поставки. Відсутність необхідних трудових та виробничих ресурсів та/або з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), забезпечення спеціальних умов для зберігання товарів, придбання і реалізацію яких документально оформлено при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями, а також враховуючи, що відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавалися, вбачається відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між суб`єктами господарської діяльності: господарських операцій щодо придбання та реалізації товарів/послуг, їх транспортування, розвантаження/навантаження і зберігання та місця надання. Також, операції від суб`єктів господарської діяльності з даними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого обсягу документально оформлених операцій.

До того ж, не встановлено у контрагентів позивача й власного або орендованого обладнання для виконання спірних операцій, інструменту, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, а також і умовами договорів; обставин залучення контрагентами інших осіб для забезпечення виконання обумовлених договорами із позивачем зобов`язань тощо.

Вищенаведені обставини в сукупності позбавляють суд можливості встановити рух активів на шляху до позивача у справі, участь контрагентів у такому ланцюгу, реальні зміни майнового стану Товариства внаслідок таких відносин, його власному капіталі.

Так, у Постанові від 29 березня 2018року у справі №815/1802/17 Верховним Судом, серед іншого, наголошено, що з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій, судам необхідно дослідити не лише наявність або відсутність відповідних первинних документів, але й їх форму та зміст, фактичне здійснення оподатковуваних операцій позивача з контрагентами, наявність у останніх умов для здійснення господарської діяльності, обладнання та виробничих потужностей, а також трудових ресурсів, кваліфікованих спеціалістів, в т.ч. із можливим залученням третіх осіб, на момент укладення і вчинення спірних правовідносин.

У Постанові Верховного Суду від 22.03.2018р. у справі №815/3666/16 судом наголошено, що надані позивачем документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури, видані від імені контрагентів, та докази перерахування Товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки відповідачем надані докази того, що контрагенти не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати поставку на адресу позивача.

Таким чином, з урахуванням дослідження форми та змісту, фактичного здійснення оподатковуваних операцій позивача з його контрагентами, наявність у останніх умов для здійснення господарської діяльності, обладнання та виробничих потужностей, а також трудових ресурсів, кваліфікованих спеціалістів, судом встановлено непідтвердженність ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ належними, достатніми, та достовірними доказами відповідних обставин, та фактів, у передбачений чинним законодавством спосіб.

Натомість, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що окреслені податковим органом у Акті перевірки №34/15-32-05-01/8936255 від 23.09.2019р., висновки цілком ґрунтуються на дослідженні існування конкретних господарських операцій, та відповідності їх змісту первинним та/або податковим документам, тоді як надані позивачем матеріали, та наведені у позовній заяві доводи, жодним чином не спростовують встановлених судом обставин справи, фактів, та не доводять протилежного.

Таким чином, враховуючи наведене, судом з`ясовано, що вищезазначені обставини свідчать про дефект змісту та походження, наданих ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ , документів, оскільки, на думку суду, не підтверджують реальність господарських операцій з його контрагентами, та з урахуванням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, та подальшого декларування податкових показників, що у свою чергу свідчить про формальність первинної документації, та відповідно знівельовує право платника податків на формування податкового кредиту, а також віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Відтак, оскільки сукупністю досліджених судом доказів не підтверджується реальність змін майнового стану ТОВ ЕНЕНЕРДЖИ в межах спірних господарських операцій, а також об`єктивна спроможність їх фактичного здійснення відповідними учасниками, суд дійшов висновку щодо правомірності донарахування ГУ ДПС в Одеській області позивачу спірних сум податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, та відповідно ґрунтовності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕНЕРДЖИ» (68000, Одеська область, м.Чорноморськ, вул.1-го Травня,1-Г, оф.249-Н, код ЄДРПОУ 38936255) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019р. №0002501401, №0002481401, №0002491401, №0002951307, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.