Рішення

від 20.02.2020 по справі 460/4267/19

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2020 року м. Рівне №460/4267/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - адвоката Найдича М.А.; представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними і скасування рішень.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення №0009551304 від 22.08.2019 про застосування штрафної санкції по податку на додану вартість у розмірі 5100,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0009561304 від 22.08.2019 про збільшення грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 609621,25 грн.; податкову вимогу №336325-50 від 13.09.2019 в частині податку на додану вартість, код класифікації 14010100, в сумі податкового боргу 954433 грн. 06 коп., у тому числі 487697,00 грн. - основний платіж, 127024,25 грн. - штрафної санкції та 339711,81 грн. - пені.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та штрафними санкціями. Такі рішення базуються на висновках акта перевірки, де вказано, що позивач протягом 2016-2018 років здійснював продаж нерухомого майна третім особам на підставі договорів купівлі-продажу, та повинен був сплачувати відповідні суми ПДВ за такими правочинами. Платник податків - фізична особа ОСОБА_1 набув у власність об`єкт нерухомого майна шляхом його будівництва, замовником якого він безпосередньо виступав, після введення об`єкту нерухомості в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації і внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами та приватними нотаріусами. У подальшому, набуті у власність об`єкти житлової та нежитлової нерухомості (квартири, нежитлові приміщення), ОСОБА_1 продавав фізичним особам згідно договорів купівлі-продажу, посвідчених самозайнятими особам, суб`єктами незалежної професійної діяльності нотаріусами. Зі змісту Акта перевірки вбачається, що заниження податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 487697,00 грн., на думку ревізора, пов`язане з тим, що у платника податків відсутнє документальне підтвердження господарських операцій в частині здійснення будівельно-монтажних робіт по будівництву багатоповерхового будинку в АДРЕСА_2 та факту постачання послуг зі спорудження житла за рахунок замовника. Позивач вказує, що він здійснював продаж нерухомого майна як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець. Позивач, як фізична особа, набув у власність об`єкт нерухового майна шляхом його будівництва, замовником якого він сам виступав, після введення об`єкта будівництва в експлуатацію на підставі Декларації про готовність і внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Послуги зі спорудження житла надавалися генеральним підрядником будівництва - Приватним підприємством РЕМТЕХБУД згідно договору генерального підряду №1/15-Б від 10.02.2015. Первинна реєстрація права власності на новозбудоване житло відбулася за фізичною особою ОСОБА_1 , який у подальшому відчужив нерухоме майно третім особам за договорами купівлі-продажу. Таким чином, операції з купівлі-продажу нерухомого майна третім особам не вважаються операціями з першого постачання житла, а тому звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України. Просив позов задовольнити повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що операції з продажу позивачем нерухомого майна третіх особам свідчать про здійснення позивачем систематичної діяльності з продажу об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, спрямованої на отримання доходу, як суб`єкта господарювання, без оподаткування таких доходів відповідно до норм статті 177 ПК України та без належної сплати податків та зборів до бюджету; перевіркою встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 виступав безпосередньо замовником (забудовником), здійснював систематичне будівництво за видом діяльності 41.10 Організація будівництва будівель та відповідно, здійснював продаж первинної житлової та нежитлової нерухомості за видом діяльності КВЕД 68 Операції з нерухомим майном . Заниження податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 487697,00 грн., на думку ревізора, пов`язане з тим, що у платника податків відсутнє документальне підтвердження господарських операцій в частині здійснення будівельно-монтажних робіт по будівництву багатоповерхового будинку в АДРЕСА_2 та факту постачання послуг зі спорудження житла за рахунок замовника - позивача. Фіскальний орган вважає, що операцією з першого постачання новозбудованого житла саме операцію з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло до покупців квартир згідно договорів купівлі-продажу. Тому нарахування зобов`язань зі сплати ПДВ та застосування штрафних санкцій є правомірним. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 20.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 28.01.2020.

Ухвалою суду від 28.01.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 89 том 2)), у підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.02.2020.

Ухвалою суду від 06.02.2020, заяву позивача про зміну (доповнення) підстав позову визнано прийнятною; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20.02.2020.

У судове засідання 20.02.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, оскільки підстави для відкладення розгляду справи у порядку статей 205, 223 КАС України відсутні.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 20.02.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу від 31.05.2019 №1524 головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у рівненській області Герус Аллою Василівною проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складний Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2018 від 26.06.2019 №1289/17-00-13-05/ НОМЕР_1 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 19-77 том 1).

На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення, зокрема, від 22.08.2019:

№0009561304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 609621,25 коп., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 487697,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 121924,25 грн. (далі іменується - ППР №0009561304) (а.с. 15 том 1);

№0009551304, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафу з податку на додану вартість у розмірі 5100,00 грн. (далі іменується - ППР №0009551304) (а.с. 13 том 1).

Фіскальним органом також сформована Податкова вимога від 13.09.2019 №336325-50 про сплату суми податкового боргу, зокрема, по податку на додану вартість, у загальному розмірі 954433,06 грн., у тому числі: основний платіж - 487697,00 грн., штрафні санкції - 127024,25 грн., пеня - 339711,81 грн. (далі іменується - Податкова вимога №336325-50) (а.с. 17 том 1).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень - ППР №0009561304, №0009551304 та Податкової вимоги №336325-50, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено порушення платником податків, зокрема:

(1) пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2, пункту 183.4, пункту 183.10 статті 183, статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту а 197.1.14 пункту 197.1 статті 197, пунктів 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 200.1 та пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі іменується - ПК України) - заниження податкового зобов`язання з ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету, в сумі 487697,00 грн., у тому числі: з 11.01.2016 по 31.01.2016 - 124200,00 грн., з 01.02.2016 по 28.02.2016 - 97000,00 грн., з 01.03.2016 по 31.03.2016 - 69000,00 грн., за травень 2016 року - 82800,00 грн., за липень 2016 року - 39445,00 грн., за січень 2018 року - 44600,00 грн., за березень 2018 року - 29892,00 грн., за липень 2018 року - 760,00 грн.;

(2) пункту 49.18 статті 49, пункту 202.1 статті 202 ПК України - не подано податкові декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень-липень 2018 року.

За першим порушенням винесено ППР №0009561304, за другим - ППР №0009551304.

Відповідач вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних ППР слугував факт здійснення позивачем підприємницької діяльності по будівництву та продажу нерухомого майна (багатоквартирного житлового будинку) без оподаткування такої діяльності відповідно до вимог ПК України.

В Акті перевірки вказано, платник податків - фізична особа ОСОБА_1 виступав безпосередньо замовником (забудовником), здійснював систематичне будівництво за видом діяльності 41.10 Організація будівництва будівель та відповідно, здійснював продаж первинної житлової та нежитлової нерухомості за видом діяльності КВЕД 68 Операції з нерухомим майном . Перевіркою встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 набув у власність об`єкт нерухомого майна шляхом його будівництва, замовником якого він безпосередньо виступав, після введення об`єкту нерухомості в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації і внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами та приватними нотаріусами. У подальшому, набуті у власність об`єкти житлової та нежитлової нерухомості (квартири, нежитлові приміщення), ОСОБА_1 продавав фізичним особам згідно договорів купівлі-продажу, посвідчених суб`єктами незалежної професійної діяльності нотаріусами.

Відповідач вказує, що відповідно до податкової інформації, зібраної та опрацьованої відповідно до статті 72 та статті 74 ПК України, а саме: відомостей з ЦБД ДРФО ДФС України про отримані доходи за період з 01.01.2015 по 31.12.2018, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформації отриманої від Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, та інформації отриманої від самозайнятих осіб, суб`єктів незалежної професійної діяльності - нотаріусів, встановлено, що платником податку - фізичною особою ОСОБА_1 здійснено продаж об`єктів нерухомого майна: у 2015 році - 19 об`єктів, у 2016 році - 12 об`єктів, у 2017 році нерухоме майно не реалізовувалось, у 2018 році - 4 об`єкта; дохід від продажу об`єктів нерухомого майна за 2015 рік становить 4043000,00 грн., за 2016 рік становить 2062226,00 грн., за 2018 рік становить 372464,00 грн.

Фіскальним органом сформований письмовий запит від 15.02.2019, адресований позивачу, відповідно до якого контролюючий орган просив платника податків надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів, що стосувалися продажу квартир у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 : копії договорів купівлі-продажу, платіжні документи, документів на посвідчення права власності чи користування земельними ділянками, копії декларацій про готовність об`єктів до експлуатації; документи щодо залучення підрядників до будівництва, довідки про вартість робіт, акти приймання виконаних робіт КБ-2, інші документи, що стосувалися господарської діяльності (а.с. 168 том 1).

Листом від 11.03.2019 позивач повідомив відповідача про те, що будівництво багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 (Розпорядження міського голови від 18.02.2016 №137-2) (а.с. 101 том 2)), та продаж квартир він здійснював не як фізична особа - підприємець, а як фізична особа; позивач вказує, що операції з продажу квартир не здійснювалися ним як суб`єктом підприємницької діяльності, а тому ведення будь-яких бухгалтерських документів не передбачено нормами чинного законодавства (а.с. 165 том 1).

У даному листі позивач також вказував, що він не здійснює на постійній основі господарської діяльності у сфері будівництва.

Відповідно до наданої фіскальному органу інформації з Відділу у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному ГУ Держгеокадастру у Рівненській області та за результатами аналізу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено, останній станом на 31.12.2018 являється власником наступник земельних ділянок:

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0390 площа 0.0162 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0391 площа 0.1549 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0341 площа 0.1711 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0327 площа 0.0386 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0328 площа 0.0614 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0294 площа 0.0395 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0295 площа 0.1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0318 площа 0.025 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_2;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0312 площа 0.0452 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, адреса АДРЕСА_3;

- кадастровий номер 5610100000:01:050:0353 площа 0.0181 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, адреса АДРЕСА_3.

Судом встановлено, що відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, фізична особа ОСОБА_1 виступав замовником будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; Декларація про готовність до експлуатації №РВ143153201618 від 16.11.2015 (а.с. 95 том 1).

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації №РВ143153201618 від 16.11.2015 містить наступну інформацію:

- інформація про об`єкт: будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 в місті Рівному код об`єкта 1122.2, категорія складності III (третя);

- інформація про замовника: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Рівненським МВ УМВС України у Рівненській області ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , тел .НОМЕР_3 ;

- інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду: інженер з технагляду Кузьмич Олександр Васильович, договір про здійснення технічного нагляду №02/15-ТН від 10.02.2015;

- інформація про генерального підрядника (підрядника у разі, коли будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників): приватне підприємство РЕМТЕХБУД , 33000, м.Рівне, проспект Миру, 8/33, код ЄДРПОУ 30351971;

- інформація про осіб, відповідальних за виконання робіт: виконроб ПП РЕМТЕХБУД ОСОБА_3 , наказ ПП РЕМТЕХБУД №33/1 від 12.08.2014;

- інформація про генерального проектувальника (проектувальника (за наявності): приватне підприємство РЕМТЕХБУД , 33000, м. Рівне, проспект Миру, 8/33, код ЄДРПОУ 30351971;

- інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд (за наявністю): головний інженер проекту ОСОБА_4 , наказ № 22/11від 14.08.2013;

- інформація про проектну документацію: експертиза проекту проведена Філією ДП Укрдержекспертиза у Рівненській області, код ЄДРПОУ 35850128, відповідальний експерт Муравенко Ірина Констянтинівна, кваліфікаційний сертифікат АЕ №000121;

- інформація про дозвільні документи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, інші документи у разі їх наявності): декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції в Рівненській області №РВ083150450055 від 14.02.2015;

- інформація про об`єкт: місцезнаходження об`єкта АДРЕСА_2; дата початку будівництва - березень 2015 року; дата закінчення будівництва - листопад 2015 року; строк введення об`єкта (черги, пускового комплексу) в експлуатацію - IV квартал 2015 року;

- інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САК 504179, індексний номер 24823417, від 28.07.2014, кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:050:0341;

- характеристика житлових будинків: кількість поверхів - 5+мансардний, кількість квартир - 29, загальна площа нежитлових приміщень 672,9 кв. метрів.

В Акті перевірки вказано, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 набув у власність об`єкт нерухомого майна шляхом його будівництва, замовником якого він безпосередньо виступав, після введення об`єкту нерухомості в експлуатацію на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації і внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами та приватними нотаріусами. У подальшому, набуті у власність об`єкти житлової та нежитлової нерухомості (квартири, нежитлові приміщення), ОСОБА_1 продавав фізичним особам згідно договорів купівлі-продажу, посвідчених самозайнятими особам, суб`єктами незалежної професійної діяльності нотаріусами.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії договорів купівлі-продажу щодо відчуження житлових приміщень - квартир, та в меншій кількості нежитлових приміщень, відповідно до яких позивач - Продавець здійснював відчуження нерухомого майна саме як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець (а.с. 78-94 том 1).

Відповідач вказує, що вищенаведені факти свідчать про здійснення позивачем систематичної діяльності з продажу об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, спрямованої на отримання доходу, як суб`єкта господарювання, без оподаткування таких доходів відповідно до норм статті 177 ПК України та без належної сплати податків та зборів до бюджету; перевіркою встановлено, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 виступав безпосередньо замовником (забудовником), здійснював систематичне будівництво за видом діяльності 41.10 Організація будівництва будівель та відповідно, здійснював продаж первинної житлової та нежитлової нерухомості за видом діяльності КВЕД 68 Операції з нерухомим майном .

Суд відхиляє такі доводи відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України №436-IV від 16.01.2003 (далі іменується - ГК України), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За правилами статті 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 45 ГК України, підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб`єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами (частина друга статті 45 ГК України).

Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою (частина третя статті 45 ГК України).

Громадяни, які виявили бажання здійснювати підприємницьку діяльність реєструються суб`єктами господарювання у порядку норм Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №755-IV від 15.05.2003 (далі іменується - Закон України №755-IV).

Відповідно до частин п`ятої статті 128 ГК України, громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 цього Кодексу.

За правилами статті 44 ГК України, підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до статті 24 Цивільного кодексу України №435-IV від16.01.2003 (далі іменується - ЦК України), людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України).

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою. Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем (стаття 50 ЦК України).

Отже, при здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності необхідно чітко розмежувати, у яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких як фізична особа.

Статус фізичної особи - підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на зайняття підприємницькою діяльністю.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 також зареєстрований як суб`єкт господарювання - фізична особа - підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.01.2020 (а.с. 131 том 1).

За змісту Витягу вбачається, що позивач, як фізична особа - підприємець, провадить наступні види діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; основний вид - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Натомість, відповідач вказує, що позивач здійснював систематичне будівництво за видом діяльності 41.10 Організація будівництва будівель та відповідно, здійснював продаж первинної житлової та нежитлової нерухомості за видом діяльності КВЕД 68 Операції з нерухомим майном .

З даного приводу суд зазначає, що фіскальний орган не наділений повноваженнями трактувати (доповнювати, змінювати, тощо) види діяльності, що вказані у ЄДР відносно певної особи - фізичної особи-підприємця.

Вказані у Витязі види діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 жодним чином не стосуються тих видів діяльності, на які вказує фіскальний орган.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що заниження податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 487697,00 грн., на думку ревізора, пов`язане з тим, що у платника податків відсутнє документальне підтвердження господарських операцій в частині здійснення будівельно-монтажних робіт по будівництву багатоповерхового будинку в АДРЕСА_2 та факту постачання послуг зі спорудження житла за рахунок замовника - позивача.

Фіскальний орган вважає, що операцією з першого постачання новозбудованого житла саме операцію з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло до покупців квартир згідно договорів купівлі-продажу.

Проте, такі висновки контролюючого органу спростовуються наступним.

Відповідно до статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За правилами пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 188.1. статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об`єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд).

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

Отже, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція х передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об`єкт житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва. Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Операції з подальшого постачання житла (об`єктів житлового фонду) звільняються від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України.

Операції з поставки послуг по спорудженню житла за рахунок замовника (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за правилами першої події, встановленої пунктом 187.1 статті 187 ПК України.

Тобто:

у випадку, коли замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку платежів фізичними особами на рахунок замовника не змінюють базу оподаткування у замовника. Лише при передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові зобов`язання на підставі пункту 187.1 статті 187 ПК України;

у випадку ж, коли після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформляються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника. Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, у розумінні норм ПК України, не буде вважатися операцією з першого постачання житла, а тому дана операція буде звільнятися від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України.

Операція з постачання житла із спорудження житла (об`єкта житлового фонду) для будівельної організації (надавача послуг - підрядника) є першою поставкою житла відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України. Такі операції є об`єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використані для будівництва такого житла.

Суд зазначає, що позивач, як фізична особа, набув у власність об`єкт нерухового майна шляхом його будівництва, замовником якого він сам виступав, після введення об`єкта будівництва в експлуатацію на підставі Декларації про готовність і внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Послуги зі спорудження житла надавалися генеральним підрядником будівництва - Приватним підприємством РЕМТЕХБУД згідно договору генерального підряду №1/15-Б від 10.02.2015 (а.с. 98 том 1).

На виконання даного правочину оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (а.с. 104-121 том 1).

Первинна реєстрація права власності на новозбудоване житло відбулася за фізичною особою ОСОБА_1 , який у подальшому відчужив нерухоме майно третім особам за договорами купівлі-продажу.

Таким чином, операції з купівлі-продажу нерухомого майна третім особам не вважаються операціями з першого постачання житла, а тому звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України.

В Акті перевірки фіскальний орган вказує, що під час проведення перевірки позивачем не надано доказів здійснення операцій, зокрема, Актів форми КБ-2.

У письмових запереченнях, поданих до суду контролюючим органом (а.с. 95 том 2), зазначено, що у правовідносинах, які склалися між позивачем та ПП РЕТЕХБУД на підставі Договору генерального підряду від 10.02.2015, саме акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт форми КБ-2в є тими первинними документами, що фіксуються факт здійснення таких операцій та дають підстави платнику податків для ведення відповідного обліку та подальшого формування податкових зобов`язань; ні під час перевірки, ні під час надання заперечень на Акт перевірки, ні під час адміністративного оскарження спірних ППР, ні до позовної заяви, не надано жодного такого акту форми КБ-2в.

З даного приводу суд зазначає, що позивач надав суду Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в разом з позовною заявою, як належні та допустимі докази, які містяться матеріалах справи. Тому вказані вище твердження контролюючого органу відхиляються судом.

Платник податків не обмежений правом довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги під час розгляду заперечення до акту перевірки, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику податків як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів (постанови Верховного Суду від 28.05.2019 у справі №816/2023/15, від 26.03.2019 у справі №812/8245/13-а, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16).

Таким чином, збільшення грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 487694,00 грн. згідно ППР №0009561304 є безпідставним та необґрунтованим.

Також, суд зазначає, що серед договорів купівлі-продажу з третіми особами наявні правочини, що стосувалися продажу позивачем нежитлових технічних приміщень: від 18.01.2016 нежитлове приміщення №11 за ціною 56000,00 грн., від 13.02.2016 технічне приміщення №2 за ціною 36000,00 грн., від 18.03.2016 нежитлове приміщення №1 за ціною 59000,00 грн., від 31.03.2016 нежитлове приміщення № 10 за ціною 41000,00 грн., від 04.01.2018 нежитлове приміщення №4 за ціною 33000,00 грн., від 23.01.2018 нежитлове приміщення №5 за ціною 30000,00 грн.

Відповідно до пункту 181.1. статті 181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Оскільки операції з постачання житла звільняються від оподаткування з ПДВ, а операції з продажу нежитлових приміщень протягом останніх 12 календарних місяців сукупно не перевищували 1000000 грн., то у позивача не було обов`язку реєструватися платником податку на додану вартість.

Оскаржуваним ППР №0009561304 також визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 121924,25 грн.

Зі змісту Розрахунку штрафних санкцій (а.с. 16 том 1) вбачається, що штрафна санкція згідно ППР №0009561304 застосована до позивача у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 123.1. статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на попередній висновок суду про безпідставність та протиправність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 487697,00 грн., нарахування штрафних санкцій також є протиправним.

Таким чином, оскаржуване ППР №0009561304 підлягає скасуванню у повному обсязі.

Суд зазначає також те, що матеріали перевірки оформлені фіскальним органом з рядом порушень.

Так, наказ про проведення перевірки від 31.05.2019 №1524 (а.с. 103 том 2) стосується призначення документальної позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ; Акт перевірки сформований щодо платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ; оскаржувані ППР від 22 серпня 2019 року №0009551304 та №0009561304 сформовані щодо фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу від 31.05.2019 №1524 призначено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 12.06.2019 тривалістю 5 робочих днів, натомість Акт перевірки сформований лише 26.06.2019.

В Акті перевірки вказано, що Головним управлінням ДФС у Рівненській області, керуючись положенням пункту 85.2 статті 85 ПК України, та у зв`язку з проведенням позапланової документальної виїзної перевірки платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 надано лист від 10.06.2019 №5662/ФОП/17-00-13-04-04 Про надання документів та пояснень. З листом ФОП ОСОБА_1 ознайомився але відмовився отримувати, мотивуючи тим, що документи та пояснення обставин реалізації об`єктів нерухомого майна через центри продажу ЖК по АДРЕСА_2 , у тому числі договори укладені з фізичними або юридичними особами щодо надання таких послуг (виконання робіт) та порядок розрахунків, підтвердити будівництво будинку на даний час проведення перевірки він не може, в результаті чого платнику вищезгаданий лист направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення про надання інформації.

З даного приводу суд зазначає, що у випадку якщо даний запит був підставою для призначення позапланової документальної перевірки через ненадання на вимогу контролюючого органу документів та інформації, то такий лист мав би надсилатися позивачу набагато раніше, оскільки на такий лист документи та інформація надаються протягом 15 днів; у випадку якщо такий лист стосувався надання платником податків документів в ході проведення перевірки, то такий лист не міг датуватися раніше ніж розпочалася перевірка (12.06.2019), оскільки відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України (на норму якої посилається контролюючий орган в листі та в Акті перевірки), платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В матеріалах справи міститься також копія Акта від 12.06.2019, яким зафіксований факт щодо неможливості вручення ФОП ОСОБА_1 листа від 10.06.2019 у зв`язку з відмовою від отримання (а.с. 104 том 2). Такий акт підписаний ревізорами-інспекторами Герус А.В. та Лозіною І.В.

З даного приводу суд зазначає, що в Акті перевірки зазначено лише про одну особу, яка здійснювала перевірку - Герус А.В . Жодної інформації щодо ревізора-інспектора Лозіної І.В., яка брала чи могла брати участь у проведенні перевірки, суду не надано.

Відповідно до пункту 1 Розділу III. Зміст акта (довідки) документальної перевірки Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами №727 від 20.08.2015 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/277/45) (далі іменується - Порядок №727), Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

За правилами підпункту 11 пункту 3 Розділу III. Зміст акта (довідки) документальної перевірки Порядку №727, загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки, в акті перевірки має міститися інформація про запити, які у разі необхідності надані (надіслані) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо.

Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. У разі неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу.

Відповідачем не надано суду жодного доказу надіслання на адресу позивача листа від 10.06.2019 про надання інформації та підтверджуючих документів, натомість оформлений Акт відмови від отримання такого листі від 12.06.2019, форма якого не передбачена нормами законодавства.

Щодо ППР №0009551304, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати штрафу з податку на додану вартість у розмірі 5100,00 грн., суд зазначає наступне.

За даний епізодом в Акті перевірки міститься наступний опис: За результатами перевірки підстав обов`язкової реєстрації платником ПДВ платника податку - фізичну особу ОСОБА_1 визначено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 отримані доходи від постачання товарів/послуг станом на 01.01.2016 сукупно перевищують 1000000 грн. та становлять 4043000,00 грн. .

Згідно пункту 183.1 статті 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Статтею 183 ПК України визначено порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, а саме: п. 183.2. у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу ; п.183.3. у разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних .

Обов`язок щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань з ПДВ в особи, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник ПДВ виникає, починаючи з дати такої реєстрації. При цьому у разі якщо така особа не подала/несвоєчасно подала реєстраційну заяву до контролюючого органу, обов`язок щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань з ПДВ виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень за останні 12 календарних місяців.

Відповідно до пункту 183.10 статті 183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та у порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державною податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або не сплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями, визначено податкова звітність подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу МЮ № 164893 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями.

Згідно пункту 202.1 статті 202 ПК України для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Фіскальний орган вказує, що позивачем до 10 січня 2016 року не подано реєстраційну заяву щодо обов`язкової реєстрації платником ПДВ; не подано податкові декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року, за січень-грудень 2017 року, за січень-липень 2018 року.

Згідно Розрахунку штрафних санкції до ППР №0009551304 (а.с. 14 том 1), позивачу нарахована штрафна санкція за неподання декларацій з ПДВ у загальному розмірі 5100,00 грн.

За правилами пункту 120.1. статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З даного слідує, що накладення штрафу на платника податків за неподання чи несвоєчасне подання декларації можливе виключно у тому випадку, коли такий обов`язок наявний.

Як зазначалося судом вище, у позивача був відсутній обов`язок подання контролюючому органу податкових декларацій з ПДВ, а тому позивач не може нести відповідальність у вигляді штрафу за неподання такої звітності.

Таким чином, оскаржуване ППР №0009551304 підлягає скасуванню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування Податкової вимоги №336325-50 в частині визначення суми податкового боргу зі сплати ПДВ у загальному розмірі 954433,06 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За правилами пункту 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Пунктом 56.1. статті 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18. статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у судовому порядку протягом 1095 днів.

Так, оскаржуваною Податковою вимогою №336325-50 визначено до сплату суму податкового боргу, зокрема, з ПДВ у загальному розмірі 954433,06 грн., у тому числі: за основним платежем - 487697,00 грн., за штрафними санкціями - 127024,25 грн. (121924,25 грн. за ППР №0009561304 та 5100,00 грн. за ППР №0009551304), пеня - 339711,81 грн.

Враховуючи вказані вище висновки суду про безпідставність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ за основним платежем та штрафними санкціями, оскаржувана Податкова вимога №336325-50 підлягає скасуванню в цій частині та в частині нарахування пені.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9605,00 грн., сплачена відповідно до квитанції від 18.12.2019 №0.0.1557444033.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними і скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2019 року №0009551304 та №0009561304.

Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області від 13 вересня 2019 року №336325-50 в частині визначення суми податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 954433,06 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 березня 2020 року.

Суддя Недашківська К.М.