Рішення

від 18.02.2020 по справі 520/11929/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 р. № 520/11929/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Нестерової М.Б.,

представника відповідача - Лисенка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (61058, м.Харків, вул. Іванівська, 1, оф. 403, код ЄДРПОУ 350712270) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд :

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002551202 від 21.08.2019 р. (яким ТОВ КАІС АГРО зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1660731 грн.;

- стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 19210,00 грн. і витрати на правову допомогу адвоката.

17.02.2020 року протокольною ухвалою суду замінено первісного відповідача на Головне управління ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 22.07.2019 по 26.07.2019 року ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "КАІС АГРО". За результатом перевірки складено акт № 2666/20-40-12-02-08/35071227 від 02.08.2019 р., за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002551202 від 21.08.2019 року, позивач з даним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та не обґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що позивач , відображаючи в бухгалтерському обліку операції з контрагентами порушив п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 та п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. Як наслідок неправомірного відображення в бухгалтерському обліку у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту від ТОВ "Альфа та Естетика" за листопад 2018 року на суму ПДВ 140773,50 грн., за грудень 2018 року на суму ПДВ 285406,62 грн., за лютий 2019 року на суму ПДВ 362500,00 грн., за березень 2019 року на суму ПДВ 872080,59 грн., що призводить до порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивач як юридична особа зареєстрований Департаментом реєстрації Харківської міської ради, код ЄДРПОУ - 35071227.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.06.2007 року № 19588, станом на момент проведення перевірки перебував на обліку в Головному управління ДФС у Харківській області (Шевченківський район м.Харкова).

Суд зазначає, що посадовими особами відповідача відповідно до наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 18.07.2019 року 3 5073 "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КАІС АГРО" , відповідно до п.п. 20.14 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності визначення суми від`ємного значення ПДВ задекларованої до відшкодування на рахунок платника у банку за податковою декларацією з ПДВ за травень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.06.2019 року № 9130424271), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2019 року від 15.07.2019 року № 9153547913.

Результати перевірки оформлені актом №2666/20-40-12-02-08/35071227 від 03.08.2019 року, яким зафіксовано порушення позивачем в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту за листопад 2018 року на суму ПДВ 140773,50 грн., за грудень 2018 року на суму ПДВ 285406,62 грн., за лютий 2019 року на суму ПДВ 362500.0 грн., за березень 2019 року на суму ПДВ 872080,59 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2019 року у розмірі 1560761,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.08.2019 року № 0002551202, яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1660761 грн. Не погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до суду.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 7458/6/99-00-08-05-03 від 28.10.2019 року контролюючий орган залишив без змін податкове повідомлення-рішення від 21.08.2019 року № 0002551202, а скаргу підприємства - без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, стала податкова інформація інших податкових органів відносно контрагентів позивача, з яким підприємство позивача мало господарські взаємовідносини у перевіряємому періоді, та як наслідок судження про нереальність вказаних взаємовідносин.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з контрагентом - ТОВ "Альфа та Естетика".

Між ТОВ АЛЬФА ТА ЕСТЕТИКА і ТОВ КАІС АГРО укладено договір поставки від 12.10.2018 №1210АЛ, згідно з яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1); найменування товару: кукурудза 3 клас врожаю 2018 року, асортимент (класність) товару визначається згідно з Додатками до цього Договору (п. 1.2); кількість товару визначається згідно з Додатками до цього Договору (п. 2.2); якість товару підтверджується аналізною карткою/сертифікатом якості, виданим елеватором (п. 2.3); базис поставки: EXW (франко-елеватор) відповідно до Інкотермс 2010, у справі найменування та місцезнаходження елеватора визначаються згідно з Додатками до цього Договору (п. 3.1); товар за цим Договором вважається поставленим з моменту підписання.

Сторонами видаткових накладних (п. 3.3); ціна товару визначається згідно з Додатками до цього Договору (п. 4.1); оплата за товар вважається здійсненою з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.2); даний Договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до моменту його повного виконання сторонами (п. 8.4).

Згідно з Договором поставки від 12.10.2018 №1210АЛ та додатками до нього ТОВ Альфа та Естетика" поставлено на користь ТОВ КАІС АГРО у листопаді-грудні 2018 року, лютому-березні 2019 року товар на загальну суму 9 964 564,24грн., в т.ч. ПДВ 1 660 761,00 грн ., згідно з видатковими накладними: №142 від 13.11.2018 на 844 641,00 гри., в т.ч. ПДВ 140773,50грн., на загальну кількість 205 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року, на які зберігачем (зерновим складом) ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії Лубенський насіннєобробний завод (Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Молодіжна, 137), видано TOB КАІС АГРО на підставі договору зберігання від 12.11.2018 року №109-ЗБ/2018, складську квитанцію на зерно БА№281540 від 13.11.2018, порядковий №847, згідно з якою дане зерно прийнято на знеособлене зберігання, переоформлено від ТОВ Альфа та Естетика , документ, що засвідчує якість зерна - аналізна картка №84 від 13.11.2018, видана ВТЛ Філія ПАТ ДПЗКУ Лубенський НОЗ. Переоформлення права власності на товар (зерно) від ТОВ Альфа та Естетика до ТОВ КАІС АГРО на зерновому складі за адресою фактичного зберігання зерна: 37552, Полтавська область, Лубенський район, с. Засулля, вул. Молодіжна, 137, підтверджується також трьохстороннім актом приймання-передавання зерна від 13.11.2018 року №84, підписаним попереднім власником-постачальником (ТОВ Альфа та Естетика , новим власником-покупцем (ТОВ КАІС АГРО ) і зберігачем (Філія ПАТ ДПЗКУ Лубенський НОЗ); №165 від 18.12.2018 на 1712439,70 грн., в т.ч. ПДВ 285406,62грн., на загальну кількість 410,657 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року, на які зберігачем (зерновим складом) ДП Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України (42700, Сумська обл., Охтирка, вул. Армійська, буд. 11, код ЄДР 00956031), видано ТОВ КАІС АГРО на підставі договору складського зберігання від 20.08.2018 №юр2/30/18 (копія І договору складського зберігання додається) складську квитанцію на зерно АЧ№581906 від 18.12.2018, порядковий №744, згідно з якою дане зерно прийнято на знеособлене зберігання, переоформлено від ТОВ Альфа та Естетика , документ, що засвідчує якість зерна - аналізна картка №216 від 18.12.2018, видана ВТЛ ДП Охтирський КХП . Переоформлення права власності на товар (зерно) від ТОВ Альфа та Естетика до ТОВ КАІС АГРО на зерновому складі за адресою фактичного зберігання зерна: 42700, Сумська обл., Охтирка, вул. Армійська буд. 11, підтверджується також трьохстороннім актом приймання-передавання зерна від 18.12.2018 року №237, підписаним попереднім власником-постачальником (ТОВ Альфа та Естетика , новим власником-покупцем (ТОВ КАІС АГРО ) і зберігачем (ДП Охтирський КХП ); №6 від 13.02.2019 на 1087500,0 грн., в т.ч. ПДВ 181250,0грн., №7 від 13.02.2019 на 1087500,0 грн., в т.ч. ПДВ 181250,0грн., на 250 тонн та 250 тонн відповідно, на загальну суму 2175000.0 грн., в т.ч. ПДВ 362500,00грн., на загальну кількість 500 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року, на які зберігачем (зерновим складом) ТОВ Богодухівське ХПП код 31834652 (62102, Харківська область, м. Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 69), видано ТОВ КАІС АГРО на підставі договору складського зберігання від 18.10.2018 №79/18 (копії договору складського зберігання додається) складську квитанцію на зерно АЧ№573689 від 13.02.2019, порядковий №521, згідно з якою дане зерно прийнято на знеособлене зберігання, переоформлено від ТОВ Альфа та Естетика , документ, що засвідчує якість зерна - аналізи: картка №110 від 13.02.2019, видана ВТЛ ТОВ Богодухівське ХПП . Переоформлення прав: власності на товар (зерно) від ТОВ Альфа та Естетика до ТОВ КАІС АГРО на зерновому складі за адресою фактичного зберігання зерна: 62102, Харківська область, м. Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 69, підтверджується також трьохстороннім актом приймання-передавання зерна від 13.02.2019 №110, підписаним попереднім власником-постачальник (ТОВ Альфа та Естетика , новим власником-покупцем (TOB КАІС АГРО ) і зберігай (ТОВ Богодухівське ХПП ); №17 від 18.03.2019 на 820080грн., в т.ч. ПДВ 136680,0грн., №18 від 18.03.2019 на 2050200,0 гри., в т.ч. ПДВ 341700,0грн., №19 від 18.03.2019 на 2362203,54 грн., в т.ч. ПДВ 393700,59грн., на 200 тон, 500 тонн та 576,091 тонн відповідно, на загальну суму 5232483,54грн., в т.ч. ПДВ 872080,59грн., на загальну кількість 1276,091 тон кукурудзи 3 класу врожаю 2018 року, на які зберігачем (зерновим складом) ТОВ Богодухівське ХПП код 31834652 (62102, Харківська область, м. Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 69), видано ТОВ КАІС АГРО на підставі договору складського зберігання від 18.10.2018 №79/18 складську квитанцію на зерно АЧ№573715 від 18.03.2019, порядковий №550, згідно з якою дане зерно прийнято на знеособлене зберігання, переоформлено від ТОВ Альфа та Естетика , документ, що засвідчує якість зерна - аналізна картка №117 від 18.03.2019, видана ВТЛ ТОВ Богодухівське ХПП . Переоформлення права власності на товар (зерно) від ТОВ Альфа та Естетика до ТОВ КАІС АГРО на зерновому складі за адресою фактичного зберігання зерна: 62102, Харківська область, м. Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 69, підтверджується також трьохстороннім актом приймання-передавання зерна від 18.03.2019 №117, підписаним попереднім власником-постачальником (ТОВ Альфа та Естетика , новим власником-покупцем (ТОВ КАІС АГРО ) і зберігачем (ТОВ Богодухівське ХПП ).

Отриманий від ТОВ АЛЬФА ТА ЕСТЕТИКА ТОВ КАІС АГРО зазначений товар на загальну суму 9 964 564,24 грн. оплачено ТОВ КАІС АГРО повністю шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ АЛЬФА ТА ЕСТЕТИКА грошових коштів в загальній сумі 9 964 564,24 грн., в т.ч. ПДВ 1660761 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 595 від 20.11.2018 на 300000,0 грн., № 223 від 26.11.2018 на 300000.0 грн., №249 від 27.11.2018 на 244641,0 грн, №395 від 19.12.2018 на 500000грн., №758 від 21.12.2018 на 500000,0 грн, №435 від 26.12.2018 на 342487,94 грн., №436 від 26.12.2018 на 369951,46грн., №896 від 18.02.2019 на 300000,0грн., №906 від 18.02.2019 на 1000000,0 грн., .№234 від 18.02.2019 на 200000,0грн., №925 від 19.02.2019 на 457500,0 грн., №282 від 25.02.2019 на 217500,30грн., №425 від 21.03.2019 на 500000,0грн.. №441 від 22.03.2019 на 300000.0 грн., №457 від 26.03.2019 на 700000,0грн., № 470 від 29.03.2019 на 500000,0 грн., №27 від 03.04.2019 на 500000,0грн., №502 від 04.04.2019 на 700000,0 грн., №41 від 16.04.2019 на 800000,0грн., №974 від 22.04.2019 на 300000,0грн., №568 від 07.05.2019 на 600000,0грн., .№588 від 14.05.2019 на 100000,00 грн., №1016 від 21.05.2019 на 232483,54грн.

На момент укладення договору та видачі податкових накладних ТОВ «АЛЬФА ТА ЕСТЕТИКА» було зареєстровано платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем.

Податкові накладні, виписані ТОВ «АЛЬФА ТА ЕСТЕТИКА» на ім`я ТОВ «КАІС АГРО» , оформлені і зареєстровані в ЄРПН з дотриманням встановлених вимог.

У подальшому, вищевказаний товар ТОВ «КАІС АГРО» було використано у власній господарській діяльності (основним видом діяльності ТОВ «КАІС АГРО» є оптова торгівля зерном), а саме ТОВ «КАІС АГРО» придбане у ТОВ «Альфа та Естетика» зерно було частково продано на підставі контракту нерезиденту і експортовано, частину зерна було реалізовано покупцю-резиденту України, зерно було відвантажено, транспортовано до місця поставки залізничним транспортом, переоформлено на зерновому складі відповідно, що підтверджується даними митних декларацій, залізничними накладними, договорами з покупцями, актами тощо, факт здійснення позивачем подальшої реалізації зерна не спростовано.

Відповідно до п. п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

Згідно з п. 1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тоді як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Оцінивши вищевказані первинні документи за правилами КАС України, суд відмічає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього одексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У відповідності до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача на податкову інформацію, щодо контрагента позивача - суд відхиляє, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагент позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак вони є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентом надав усі необхідні та достатні первинні документи.

З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що нарахована податковим органом сума грошового зобов`язання є необґрунтованою, та як наслідок спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002551202 від 21.08.2019 р. за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1660761 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС АГРО" (61058, м.Харків, вул. Іванівська, 1, оф. 403, код ЄДРПОУ 350712270) у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2020 року.

Суддя Рубан В.В.