Рішення

від 03.03.2020 по справі 802/1297/18-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/333

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2020 року № 802/1297/18-а

За позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Логістика"

Про зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Агроком Логістика" (код ЄДРПОУ 35011655, 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 21, оф. 5), що відкриті на рахунка в установах банків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2018р. відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 25.07.2018 року була направлена відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02192, м. Київ, вулиця Миропільська, буд. 21, оф.5. До суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Відзиву на позовну заяву до суду не надано.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком Логістика" (код 35011655) зареєстровано в якості юридичної особи 15.03.2007 р. та перебуває на обліку у ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 60951,73 грн., в тому числі основного платежу - 59375,25 грн., штрафної санкції - 6,27 грн., пені - 1570,21 грн..

Податковий борг підтверджується обліковими картками платника податків, податковою вимогою № 103-15 від 01.08.2014 року, а також постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2015 року у справі № 826/1354/15, якою вирішено стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Логістика", відкритих у обслуговуючих банках, а також готівкові кошти, які йому належать у рахунок погашення податкового боргу на суму 57 131,20 грн. в дохід Державного бюджету України.

Податковий борг у сумі 60 951,73 грн. (основний платіж - 59375,25 грн., штрафні санкції - 6,27 грн., пеня - 1570,21 грн.) станом на 20.03.2018р. підтверджується також довідкою про стан розрахунків з бюджетами.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, у визначений Законом спосіб, було надіслано відповідачу податкову вимогу "Ю" №103-15 від 01.08.2014 року.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

П. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Докази, які б підтверджували сплату суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано до ПАТ КБ "ПриватБанк" інкасові доручення від 20.04.2017р. № 33-17 та від 24.02.2017 № 24-17 про стягнення 57 131,20 грн., які повернуто банком, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Також позивачем вживались заходи з метою виявлення майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, однак проведеними заходами, майна, достатнього для погашення наявної суми боргу не виявлено. Зокрема, згідно інформаційної довідки № 112376374 від 31.01.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо майна Відповідача відомості відсутні.

Крім того, на запит позивача (вх. № 31/2/0543-27 від 17.01.2018р.) від регіонального сервісного центру у Вінницькій області отримано листа від 18.01.2018р. № 31/2/0543-39, в якому зазначено, що згідно регіональної автоматизованої бази даних АІС ДАІ-2000 УДАІ України у Вінницькій області та Єдиного державного реєстру МВС за відповідачем зареєстрованих транспортних засобів не виявлено.

На запит позивача від 21.12.2017рр. № 8063/9/02-32-54-00 від Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області отримано інформацію про те, що за відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.

Отже, проведеними позивачем заходами встановлено відсутність майна у відповідача.

Вжитті позивачем заходи по погашенню боржником податкового боргу не призвели до позитивного результату.

Відповідно до п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норма пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа №804/4273/13-а).

П. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

П. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, положеннями податкового законодавства розрізненні правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти , що знаходяться в банківських установах платника податків.

При цьому, не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

Законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме або наявність податкового боргу, у разі якщо у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Позивачем наданими суду доказами підтверджено факт наявності у відповідача податкового боргу, як і факт того, що у позивача відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доказів, які б спростовували доводи позовної заяви, суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Логістика" (код ЄДРПОУ 35011655, 02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 21, оф. 5), що відкриті на рахунках в установах банків, в межах суми податкового боргу в розмірі 60 951,73 грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 03.03.20 р.