Постанова

від 26.02.2020 по справі 320/6206/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6206/18 Головуючий у 1 інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Мельничука В.П.

Федотова І.В.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Автобансервіс" звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування №185 від 31.12.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0007454205 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 45 746,55 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 12.04.2018 №0007454205 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 45 746,55 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Офіс великих платників податків ДФС звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що податкова накладна / розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після одержання платником податків квитанції про таку реєстрацію.

19 лютого 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" (код ЄДРПОУ 31982734, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 2) зареєстроване як юридична особа 26 квітня 2002 року та як платник податків перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10 жовтня 2018 року №1004519716.

27 березня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Автобансервіс".

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 27 квітня 2018 року №713/28-10-42-05/31982734.

В ході проведеної перевірки контролюючим органом, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено порушення ТОВ "Автобансервіс" вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 р. №113, від 21.07.2016 р. №140, від 20.07.2016 р. №139, від 08.02.2017 р. №8, від 31.12.2017 р. №196 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків Акту перевірки та, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Офісом великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2018 року №0007454205, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 49 031,56 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу до вказаного податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції у розмірі 49 031,56 грн. були визначені у зв`язку з:

- затримкою реєстрації податкової накладної від 31.12.2015 р. №113 на 10 днів, - у розмірі 2885,00 грн.;

- затримкою реєстрації податкової накладної від 21.07.2016 №140 на 6 днів, - у розмірі 166,67 грн.;

- затримкою реєстрації податкової накладної від 20.07.2016 р. №139 на 7 днів, - у розмірі 166,67 грн.;

- затримкою реєстрації податкової накладної від 08.02.2017 р. №8 на 16 днів, - у розмірі 66,67 грн.;

- затримкою реєстрації податкової накладної від 31.12.2017 р. №196 на 3 дні, - у розмірі 45746,55 грн.

У позовній заяві позивач не заперечував щодо порушення ТОВ "Автобансервіс" строків для реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 р. №113, від 21.07.2016 р. №140, від 20.07.2016 р. №139, від 08.02.2017 р. №8 та щодо обґрунтованості визначених податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2018 р. №0007454205 штрафних санкцій у розмірі 3 285,01 грн. (2885,00 + 166,67 + 166,67 + 66,67).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 31 грудня 2017 року №196, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В силу п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 201.10 п. 201 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно пункту 3 Порядку №1246, операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 8 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

В силу пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 13-15 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №129 від 31 грудня 2017 року, однак, у вказаній податковій накладній було виявлено помилку.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також, у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

На виконання приписів вищевказаного порядку, ТОВ "Автобансервіс" було складено розрахунок коригування №185 від від 31 грудня 2017 року до податкової накладної №129 від 31 грудня 2017 року (а.с. 52).

Матеріали справи свідчать, що 15 січня 2018 року, в межах терміну, встановленого пп. 201.10 п. 201 ст. 201 ПК України, ТОВ "Автобансервіс" направлено засобами електронного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №185 від 31 грудня 2017 року до податкової накладної №129 від 31 грудня 2017.

Згідно Квитанції №1 від 15 січня 2018 року, документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, документ не прийнято. При цьому, в графі виявлені помилки вказано, що документ не може бути прийнятий - рядок 19, оскільки, у графі "Причина коригування розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв`язку із зміною номенклатури товарів/послуг, повинно зазначатися "Зміна номенклатури" (а.с. 51).

Відповідно до Квитанції №1 від 16 січня 2018 року, позивачем було повторно направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних вищевказаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, разом з тим, за результатами обробки розрахунку коригування, контролюючим органом даний документ не прийнято (а.с. 54).

Підставою відмови в прийнятті розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №185 від 31 грудня 2017 року до податкової накладної №129 від 31.12.2017 року стало порушення порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, а саме: інформація, наведена в розрахунку коригування, не підтверджує наявність підстав, за якими платник зобов`язаний скласти розрахунок коригування.

17 січня 2018 року ТОВ "Автобансервіс" втретє направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №185 від 31 грудня 2017 року до податкової накладної №129 від 31.12.2017 року.

Згідно Квитанції №1 від 17 січня 2018 року, документ не прийнято, оскільки, виявлено порушення вимог порядку заповнення податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, а саме: "Причина коригування розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв`язку із зміною номенклатури товарів/послуг, повинно зазначатися "Зміна номенклатури" (а.с. 59).

Таким чином, позивач неодноразово намагався зареєструвати вищевказаний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, однак, кожного разу отримував відмову у такій реєстрації.

Як вказано позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ "Автобансервіс", за результатами декількох спроб зареєструвати розрахунок коригування ТОВ "Автобансервіс", було змушене зареєструвати податкову накладну від 31 грудня 2017 року №196 лише 18 січня 2018 року, тобто, з порушенням терміну.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що підставою для неприйняття розрахунку коригування позивача в електронному вигляді та відмови в його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних послугували причини, які не залежали від позивача, а ТОВ "Автобансервіс", у свою чергу, вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації вказаного документу в Реєстрі в термін до 15 днів.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17 вказав, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Таким чином, колегія суддів вважає, що реєстрація податкової накладної від 31 грудня 2017 року №196 з порушенням встановлених термінів відбулась не з вини ТОВ "Автобансервіс", оскільки, позивачем здійснювалися всі передбачені законодавством дії для своєчасної реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №185 від 31 грудня 2017 року до податкової накладної №129 від 31.12.2017 року, що виключає склад податкового правопорушення в цій частині та доводить безпідставність та протиправність податкового повідомлення-рішення.

Доводи апелянта про те, що ТОВ "Автобансервіс" не було здійснено всіх можливих дій для реєстрації розрахунку коригування №185 від 31.12.2017 року, а саме, після отримання Квитанції №1 від 15 січня 2018 року позивачем до кінця операційного дня не було повторно направлено на реєстрацію розрахунок коригування, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, у такій реєстрації Товариству, також, було відмовлено після повторного його надсилання 16 січня 2018 року.

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій Офісу великих платників податків ДФС щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування №185 від 31.12.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Таким чином, оскільки, ведення Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється саме Державною фіскальною службою України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Офісу великих платників податків ДФС щодо відмови в реєстрації розрахунку коригування №185 від 31.12.2017 року.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243,250, 287, 315, 316, 321, 322, 325, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 02.03.2020 року.