Ухвала

від 02.03.2020 по справі 640/19041/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

02 березня 2020 року Справа № 640/19041/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В. у м. Києві, перевіривши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Армтек-Трейд до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Армтек-Трейд звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, і про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіривши зазначені клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

1. Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що він несвоєчасно отримав корпію рішення суду першої інстанції у цій справі.

Перевіряючи зазначені доводи, колегія суддів виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суд встановив, що копію оскаржуваного рішення апелянтом було отримано 13.01.2020 /Т.1 а.с. 134/, а дана апеляційна скарга подана 17.02.2020, що підтверджується відтиском штампу поштового відділення на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, тобто зі спливом тридцятиденного строку, регламентованого статтею 295 КАС України.

Разом з тим, жодних доводів щодо причин пропуску тридцятиденного строку звернення до суду з дня отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції апелянтом не наведено.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, колегія суддів враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "UnionAlimentariaSanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі ст. 6 КАС України, ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні таких вимог слід відмовити.

2. Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Разом з тим, слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, які в даному випадку апелянтом не надані.

Більш того, статтею 8 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік осіб, які можуть бути звільнені судом від сплати судового збору, та певні категорії спорів.

Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Керуючись ст.ст. 133, 295, 298, 321, 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотань Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач

Судді: