Постанова

від 02.03.2020 по справі 580/4255/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4255/19 Суддя першої інстанції: Бабич А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури до Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2019 року перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльності Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (далі - Молодецька сільська рада) щодо не вжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності навчального закладу, що зафіксовані у акті № 99 позапланової перевірки, проведеної з 07 до 08 серпня 2019 року, Маньківським РС Управління ДСНС у Черкаській області;

- зобов`язати Молодецьку сільську раду вжити в межах компетенції заходи, направлені на усунення порушень протипожежної безпеки, що зафіксовані у акті № 99 позапланової перевірки, проведеної з 07 до 08 серпня 2019 року Маньківським РС Управління ДСНС у Черкаській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року вказаний адміністративний позов був повернутий позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що звертаючись до суду із адміністративним позовом, належним чином обґрунтував підстави захисту інтересів держави.

Молодецька сільська рада листом від 18 лютого 2020 року повідомила, що не заперечує проти задоволення апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області та адміністративного позову першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Маньківським РС Управління ДСНС у Черкаській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо Дошкільного навчального закладу Струмочок , за результатами якого складено акт від 08 серпня 2019 року № 99.

На підставі вказаного акту перевірки Дошкільному навчальному закладу Струмочок було внесено припис від 08 серпня 2019 року № 97, який зобов`язано у строк до 01 вересня 2019 року вчинити такі дії з метою усунення виявлених порушень:

- приміщення дошкільного навчального закладу обладнати системою протипожежного захисту;

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) обробити засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- встановити систему оповіщення про пожежу та управління евакуації людей;

- посадовим особам та працівникам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- забезпечити захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- відремонтувати пожежні резервуари.

Листом від 19 грудня 2019 року № 645/02-09 Молодецька сільська рада повідомила Маньківський відділ Уманської місцевої прокуратури про те, що порушення, зазначені в акті перевірки від 08 серпня 2019 року № 99, не усунуті. Також повідомлено, що у сільському бюджеті на 2020 рік планується передбачити кошти на становлення пожежної сигналізації в Дошкільному навчальному закладу Струмочок і в подальшому при наявності коштів будуть проводитися заходи по усуненню виявлених порушень.

Вважаючи протиправною бездіяльність Молодецької сільської ради щодо не вжиття заходів, направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності навчального закладу, перший заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури, суд першої інстанції встановив, що наявність підстав для звернення до суду з цим позовом обґрунтована тим, що не вжиттям Молодецькою сільською радою заходів направлених на усунення порушень протипожежної безпеки в діяльності навчального закладу призвести до виникнення надзвичайної ситуації, аварії або пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю дітей, які перебувають у закладі освіти, а також неможливості її ефективної ліквідації та рятування людей. Таке обґрунтування суд першої інстанції визнав сумісним з розумінням поняття інтересів держави .

Одночасно суд першої інстанції зазначив, що наведені в позовній заяві обґрунтування свідчать, що існує державний орган, до повноважень якого входить видача актів реагування та звернення до суду у визначених випадках. Тому твердження про відсутність належного державного органу для звернення до суду з викладеними позовними вимогами, що є обов`язковою передумовою для звернення до суду прокурора, не є обґрунтованими.

Також суд першої інстанції врахував, що доказів на підтвердження того, що відповідний орган протиправно не здійснює контролю у відповідній сфері чи здійснює його неналежним чином, прокуратура суду не надала і відповідних обґрунтувань у позовній заяві не навела.

Колегія суддів в цілому погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Особливості участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, визначені у ст. 53 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У свою чергу п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Перевіряючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів враховує, що згідно з адміністративним позовом державний інтерес полягає у неухильному та ефективному виконанні органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, учасників освітньої діяльності, законодавчих обов`язків щодо створення безпечних умов учням для здобуття освіти, забезпечення правильного застосування чинного законодавства України.

Позивач зазначає, що малолітні, знаходячись у закладі, постійно перебувають в умовах реальної загрози життю та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання керівництвом навчального закладу вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду позовними вимогами саме до Молодецької сільської ради, позивач зазначає, що вона є засновником та особою, яка здійснює управління Дошкільним навчальним закладом Струмочок , забезпечує його фінансування, організовує будівництво та ремонт приміщень, їх господарське обслуговування.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що забезпечення належних та безпечних умов для здобуття дошкільної освіти становить інтерес держави.

Разом з тим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 804/4728/18.

У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Цей орган реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема:

- здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу;

- складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

- звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

- розгляд відповідно до закону справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, і накладення адміністративних стягнень.

Відтак, здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки, у тому числі в закладах дошкільної освіти, покладено на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в адміністративному позові відсутні посилання на нездійснення чи неналежне здійснення захисту інтересів держави у цій сфері з боку органів ДСНС.

Заявлені першим заступником керівника Уманської місцевої прокуратури позовні вимоги та підстави позову також вказують на відсутність заперечень проти належного здійснення органами ДСНС нагляду за станом техногенної та пожежної безпеки у Дошкільному навчальному закладі Струмочок .

Позивачем зазначено, що Молодецька сільська рада як суб`єкт, що здійснює управління дошкільним навчальним закладом Струмочок та відповідає за його матеріально-технічне забезпечення, не вживає належних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень.

Разом з тим, такі доводи першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури вказують на те, що фактично позов подано в інтересах Дошкільного навчального закладу Струмочок , а не держави.

Водночас Дошкільний навчальний заклад Струмочок , відповідно до п. 1.5 статуту, що затверджений рішенням Молодецької сільської ради від 20 вересня 2011 року № 11-5/VІ, є юридичною особою. Відтак дошкільний навчальний заклад має адміністративну процесуальну правосуб`єктність, може самостійно здійснювати захист своїх прав у разі, якщо вважає, що бездіяльністю Молодецької сільської ради порушується його права.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 0440/5465/18.

Висновок про відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду як суб`єкта владних повноважень, так і прокурора в інтересах держави (за наявності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції) з позовом про зобов`язання власника суб`єкта господарювання забезпечити виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також вимог приписів уповноваженого органу міститься також в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 804/4458/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду від 02 січня 2020 року є законною й обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі про повернення позовної заяви, та не можуть бути підставами для її скасування.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року про повернення позовної заяви - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку