Постанова

від 02.03.2020 по справі 640/5275/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5275/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Єгорової Н.М.,

Сорочка Є.О.,

при секретарі Григорук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дарєврохім" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дарєврохім" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Дарєврохім звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми Р № 0010391404 від 05.03.2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми В4 № 0010401404 від 05.03.2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9936,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Селінкс Україна та 2146,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Фрідона Груп . В позовних вимогах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року форми Р № 0010391404, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 15800,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3950,00 грн., в тому числі по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентами ТОВ Іствуд Груп на суму 8703,75 грн. (6963,00 грн. основного платежу + 1740,75 грн. штрафних санкцій), ТОВ Статус Альянс на суму 5770,00 грн. (4616,00 грн. основного платежу + 1154,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ Праймкорп на суму 5276,25 грн. (4221,00 грн. основного платежу + 1055,25 грн. штрафних санкцій) та форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 15242,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Іствуд Груп та 9409,00 грн. по взаємовідносинах ТОВ Дарєврохім з контрагентом ТОВ Статус Альянс (код ЄДРПОУ 40517333) - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, представник ТОВ Дарєврохім звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишити без змін (за текстом апеляційної скарги). Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

26 лютого 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Головного управління ДФС у м. Києві, в якому представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу ТОВ Дарєврохім без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року в частині відмовлених позовних вимог - без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з`явились апелянт та її представник та представник відповідача. Апелянта та її представник підтримала апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а представник відповідача, в свою чергу, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Іствуд Груп за лютий, березень, квітень та травень 2016 року, з ТОВ Фрідона Груп за липень 2016 року, з ТОВ Статус Альянс за вересень та жовтень 2016 року, з ТОВ Селінкс Україна за серпень 2016 року, з ТОВ Праймкорп за жовтень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 05.02.2019 року № 132/26-15-14-04-05/39994071.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185,пункту 198.1,пункту 198.3,пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено позивачем заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 15800,00 грн., у тому числі за березень 2016 року у сумі 6963,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 2518,00 грн. та за жовтень 2016 року у сумі 6319,00 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 36733,00 грн., в тому числі за травень 2016 року у сумі 15242,00 грн., та за вересень 2016 року у сумі 21491,00 грн.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки висновки щодо встановених порушень відповідачем залишено без змін.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.03.2019 року: форми Р № 0010391404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 15800,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 3950,00 грн.; форми В4 № 0010401404, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 36733,00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що придбані у ТОВ Селінкс Україна товари в подальшому були реалізовані ПП Десниця , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ Готіс , ТОВ Уборка 24 , ТОВ Глобал Прайм Проперті Менеджмент , ТОВ Муравей-Україна , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Парус Плюс , ПП Комсервіс-Клінінг , ТОВ Прадо Клінінг , ТОВ Охота на овець , ПП Терсі , ТОВ Форлайн , ТОВ Імпел Гріффін Груп , ТОВ Реттер Сервіс , ТОВ Центр 1000 послуг - Буд , ТОВ Ван Сорс Україна , ТОВ Кінг Клін , ТОВ Еколайф-Сервіс , що підтверджується видатковими накладними від 09.08.2016 року № РН-0000385, від 10.08.2016 року № РН-0000387, від 10.08.2016 року № РН-0000390, від 11.08.2016 року № РН-0000394, від 12.08.2016 року № РН-0000395, від 15.08.2016 року № РН-0000398, від 26.08.2016 року № РН-0000418, від 08.08.2016 року № РН-0000383, від 09.08.2016 року № РН-0000384, від 30.08.2016 року № РН-0000426, від 29.08.2016 року № РН-0000425, від 06.09.2016 року № РН-0000441, від 25.08.2016 року № РН-0000416, від 26.08.2016 року № РН-0000424, від 31.08.2016 року № РН-0000435, від 26.08.2016 року № РН-0000420, від 26.08.2016 року № РН-0000423, від 16.08.2016 року № РН-0000401, від 16.08.2016 року № РН-0000403, від 17.08.2016 року № РН-0000407, від 19.08.2016 року № РН-0000409, від 19.08.2016 року № РН-0000410, від 19.08.2016 року № РН-0000412, від 22.08.2016 року № РН-0000413, від 26.08.2016 року № РН-0000423, від 26.08.2016 року № РН-0000420, від 15.08.2016 року № РН-0000398 та виписками по рахунку № НОМЕР_1 за 08.08.2016 року, 09.08.2016 року, 15.08.2016 року, 04.08.2016 року, 18.08.2016 року, 29.08.2016 року, 05.09.2016 року, 26.08.2016 року, 23.08.2016 року, 31.08.2016 року, 21.09.2016 року, 13.09.2016 року, 16.08.2016 року, 17.08.2016 року, 22.08.2016 року, 19.08.2016 року.

Проаналізувавши вказані правові норми та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

З огляду на викладене, вбачається висновок про те, що позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Селінкс Україна та ТОВ Фрідона Груп , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 року форми В4 № 0010401404 в частині визначення завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9936,00 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Селінкс Україна та 2146,00 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ТОВ Фрідона Груп є протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню у відповідній частині.

Щодо господарських операцій позивача із ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп в періоді, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2019 року у справі № 757/9222/19-к ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Зокрема, як вбачається зі змісту наведеного судового рішення, на початку 2015 року, точну дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_4 став учасником злочинної діяльності, виконуючи функції організатора злочину, який здійснювався невстановленими слідством особами.

Мета незаконної діяльності ОСОБА_4 полягла в отриманні незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, тобто організації створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) для прикриття незаконної діяльності та здійснення незаконної діяльності, а саме - переведення безготівкових коштів у готівкові під виглядом легальних фінансово - господарських операцій з купівлі - продажу товарів та послуг. Протиправна діяльність створених та придбаних підприємств полягала в отриманні від суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки на поточні рахунки підконтрольних підприємств, в тому числі ТОВ Іствуд Груп грошових коштів нібито за надання послуг або купівлі товарів, що безпідставно утворювало у контрагентів податковий кредит з податку на додану вартість та одночасно приводило до накопичення податкових зобов`язань по сплаті такого податку на підконтрольних підприємствах.

Таким чином, Печерський районний суд Київської області у справі № 757/9222/19-к вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.04.2019 року у справі № 755/3143/19 звільнено ОСОБА_5 (директора ТОВ Статус Альянс ) від кримінальної відповідальності за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, закрито кримінальне провадження.

Відповідно до змісту вказаного судового рішення, незважаючи на те, що ТОВ Статус Альянс зареєстровано у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності (юридична особа) ОСОБА_5 придбав та набув у власність вказане підприємство не з метою здійснення господарської діяльності, пов`язаної з продажем товарів (виконанням робіт, наданням послуг), як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

Також судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2019 року у справі № 755/9999/19 ОСОБА_6 (директора ТОВ Праймкорп ), підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Закрито кримінальне провадження № 32019100000000446 за підозрою ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до змісту вказаного судового рішення, незважаючи на те, що зазначене підприємство перереєстровано у державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу, ОСОБА_6 як пособник взяв участь у його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

При цьому, останній не мав наміру здійснювати діяльність, зафіксовану у статутних документах ТОВ Праймкорп , а діяв у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності усупереч вимогам законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва.

У відповідності до приписів частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, судом першої інстанції вірно встановлено, що підписані невідомими особами документи, які досліджувались під час перевірки, не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів поставку товарів.

Судом першої інстанції встановлено відсутність у позивача відповідних (належним чином оформлених та підписаних посадовими особами ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп ) первинних документів, а тому вони не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

Неналежність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій унеможливлює прийняття позиції позивача про реальність здійснення таких операцій.

Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 1 статті 237 КАС України (постанови від 22.11.2016 року у справі № 826/11397/14, від 24.05.2016 року у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 року у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 року у справі № 21-2430а16).

Зважаючи на той факт, що контрагентами позивача були фіктивні підприємства ТОВ Іствуд Груп , ТОВ Статус Альянс , ТОВ Праймкорп , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первинні документи, надані позивачем до перевірки на підтвердження сформованого податкового кредиту, підписані неповноважними особами, не можуть підтверджувати належним чином господарські операції позивача з його контрагентами.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дарєврохім" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Єгорова Н.М.

Сорочко Є.О.

Повний текст виготовлено: 03 березня 2020 року.