Постанова

від 27.02.2020 по справі 925/1624/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Справа№ 925/1624/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 27.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича

на ухвалу Господарського суду Черкаської області

від 20.11.2019 (повний текст ухвали складено 20.11.2019)

у справі №925/1624/15 (суддя Довгань К.І.)

за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича

за участю прокурора м. Черкаси

про стягнення 102212,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області) про видачу дубліката наказу та про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання у справі №925/1624/15 задоволено. Поновлено строк для пред`явлення до виконання виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.12.2015 у справі №925/1624/15 наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 про стягнення з фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області з наступним зарахуванням до держбюджету - 17027,73 грн заборгованості по орендній платі, 8053,50 грн пені, 57631,44 грн неустойки, 1523,33 грн витрат, понесених на оплату судового збору. Встановлено новий строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 у справі №925/1624/15 до 20 листопада 2020 року. Постановлено видати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області дублікат наказу від 22.01.2016 у справі №925/1624/15.

Задовольняючи заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, місцевий господарський суд, керуючись приписами статті 329, п. 19.4 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що втрата наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 у справі №925/1624/15 є поважною причиною пропуску строку пред`явлення цього наказу до виконання, а тому цей строк підлягає поновленню судом; враховуючи поновлення господарським судом строку для пред`явлення наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 у справі №925/1624/15 до виконання, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає і заява стягувача про видачу дублікату цього наказу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, фізична особа-підприємець Волошин Олег Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 у справі №925/1624/15 в частині поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та встановлення нового строку для пред`явлення виконання наказу, відмовити у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права, зокрема, статті 329, п. 19.4 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник стверджує про відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення до виконання виданого на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 04.12.2015 у справі №925/1624/15 наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016, посилаючись на обізнаність заявника ще з січня 2016 року про те, що строк пред`явлення судового наказу спливає 15.01.2017, разом з тим протягом майже 3-х років заявник не звертався до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, будь-яких причин такої бездіяльності протягом вказаного строку заявник не навів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 поновлено фізичній особі-підприємцю Волошину Олегу Миколайовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 у справі №925/1624/15; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 у справі №925/1624/15; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач та перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури просять ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу суду постановлено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники позивача, прокуратури у судове засідання апеляційної інстанції 27.02.2020 не з`явились, про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у відсутності представників позивача, прокуратури.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 задоволено заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про заміну позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області його правонаступником Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Здійснено заміну позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області його правонаступником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325, м. Київ, провулок Голосіївський, будинок 50, 03039).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2020 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 у справі №925/1624/15 в частині поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та встановлення нового строку для пред`явлення виконання наказу, відмовити у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про видачу дубліката наказу та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та надані пояснення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.12.2015 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 17027,73 грн заборгованості по орендній платі, 8053,50 грн пені, 57631,44 грн, неустойки, 1523,33 грн витрат понесених на оплату судового збору.

22 січня 2016 року Господарський суд Черкаської області на виконання вказаного вище рішення суду від 04.12.2015 видав наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області з наступним зарахуванням до держбюджету 17027,73 грн заборгованості по орендній платі, 8053,50 грн. пені, 57631,44 грн, неустойки, 1523,33 грн витрат понесених на оплату судового збору і вказав у цьому наказі строк пред`явлення його до виконання по 15.01.2017.

Вказаний наказ був пред`явлений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області до виконання в Уманський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 прийнято до провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича на рішення Господарський суд Черкаської області від 04.12.2015 у справі №925/1624/15.

13.06.2016 у ВП №50055467 державним виконавцем Уманського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Гребенюк Л.В., на підставі частини першої ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа (наказу №925/1624/15, виданого 22.01.2016) органу, що його видав.

Натомість вказаний наказ не надійшов ні на адресу суду, ні на адресу стягувача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.

В листі Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вих. №20858 від 07.10.2019 (копія якого міститься в матеріалах справи) повідомлено, що наказ Господарського суду Черкаської області із супровідним листом №12376-11 від 29.07.2016 був помилково направлений до Уманського міськрайонного суду Черкаської області та вручений за підписом працівнику Уманського міськрайонного суду 03.08.2016. Станом на 04.10.2019 Уманським міськрайонним судом у Черкаській області судовий наказ, як помилково отриманий, на адресу Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області не повертався.

02.08.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №925/1624/15 рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року залишено без змін.

22.10.2019 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області надійшла заява про видачу дубліката наказу від 22.01.2016 та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання, посилаючись на те, що втрата виконавчого документа перешкоджає повторному пред`явленню виконавчого документа до виконання, та як наслідок ненадходження коштів до державного бюджету та порушення інтересів держави; при цьому, заявник вказує, що пропуск строку пред`явлення наказу до виконання відбувся незалежно від волі та добросовісних намірів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області.

В поданому місцевому господарському суду відзиві-запереченні від 04.11.2019 боржник просив суд в задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області в частині поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу відмовити, посилаючись на те, що така вимога заявника суперечить закону та не підтверджена жодною поважною причиною пропуску встановленого строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. В задоволенні заяви в частині видачі дублікату судового наказу, боржник у своєму запереченні поклався на розсуд суду, але просив звернути увагу, що в цій частині заяву не може бути задоволено, оскільки вона подана поза межами строку на пред`явлення судового наказу.

У відповіді на відзив-заперечення боржника, заявник вказував, що в межах встановленого законом строку за заявою регіонального відділення від 02.02.2016 №10-08-499 наказ пред`явлено до виконання в Уманський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та відкрите виконавче провадження №50055467.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Частинами 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009).

Відповідно до п. 19.4. Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Статтею 329 ГПК України встановлено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Положення ГПК України не надають права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язують стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г.

З огляду на викладене, виходячи з того, що причиною пропущення позивачем строку пред`явлення наказу до виконання є фактичне неотримання оригіналу цього наказу позивачем, втрату наказу органом виконання судових рішень, що підтверджується листом Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області вих. №20858 від 07.10.2019, а також з того, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про поновлення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області строку для пред`явлення наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 у справі №925/1624/15 до виконання.

Також, враховуючи відсутність у позивача оригіналу наказу від 22.01.2016 у цій справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про видачу Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області дублікату наказу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 у справі №925/1624/15.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Волошина Олега Миколайовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.11.2019 у справі №925/1624/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1624/15 повернути Господарському суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук