Постанова

від 27.02.2020 по справі 904/3138/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3138/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання Кандибі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 (прийняте суддею Ліпинським О.В., повний тест складено 22.11.2019) у справі № 904/3138/19

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш"

про стягнення заборгованості у розмірі 759 630,06грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та підстав позову.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на свою користь заборгованості у розмірі 759 630,06 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 648 635,75 грн., пеня у розмірі 78 947,87грн, 3% річних у розмірі 7 181,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 24 865,23 грн

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №050720 від 20.11.13 про постачання теплової енергії та додаткової угоди до нього в частині своєчасної оплати поставленої теплової енергії.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 позов задоволено частково: стягнено з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 648 635,75 грн основного боргу, 78 947,87 грн - пені, 7 181,21 грн - три проценти річних, 13 746,20 грн - інфляційних втрат, 11 227,67 грн - витрат зі сплати судового збору; в решті позову - відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що у період з листопада 2018 по квітень 2019 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 648 635,75 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії, які підписані сторонами без зауважень, проте відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 648 635,75 грн. Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені та 3% річних судом першої інстанції встановлено, що нарахування пені та відсотків річних (по кожному місяцю споживання окремо) здійснено правильно (пені за період з 15.12.2018 по 12.07.2019 у загальній сумі 78 947,87 грн; 3 % річних за загальний період прострочення з 15.12.2018 по 12.07.2019 у загальній сумі 7 181,21 грн).

Щодо заявлених позивачем інфляційних втрат, нарахованих позивачем за загальний період прострочення з 15.12.2018 по 12.07.2019 (по кожному місяцю споживання окремо), у сумі 24 865,23 грн, суд першої інстанції, здійснивши перевірку правильності їх розрахунку дійшов висновку, що позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції за спірний період, визначений в розрахунку. Так, за підрахунком суду розмір інфляційних втрат за визначений у розрахунку період складає 13 746,20 грн.

Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково у загальній сумі 748 511,03 грн, з яких: 648 635,75 грн - сума основного боргу, 78 947,87 грн - пеня, 7 181,21 грн. - 3 % річних, 13 746,20 грн - інфляційних втрат, щодо решти позовних вимог - судом відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" подало апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі № 904/3138/19 просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт посилається на те, що не приймав участь в судовому засіданні з розгляду даної справи у зв`язку з об`єктивною неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом порушено вимоги статей 7, 29, 42 ГПК України в частині забезпечення однієї з основних засад судочинства, а саме рівності прав сторін перед законом та судом та можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі.

За доводами апелянта, не дослідження всіх обставин справи, не надання їм належної оцінки, призвело до винесення неправильного та необ`єктивного рішення, а вказані порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи по суті.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу та пояснень представника позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач не погоджується з твердженннями апелянта про незабезпечення судом першої інстанції реалізації відповідачем своїх процесуальних прав та що, на його погляд, призвело до порушення рівності прав сторін перед законом та судом. Позивач зазначає, що як вбачається із тексту оскаржуваного рішення, 29.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 27.08.2019, ухвалою від 19.09.2019 суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті в засіданні 17.10.2019, тобто справа неодноразово призначалась до судового розгляду, що вказує на дотримання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства встановлених щодо порядку та строків розгляду спорів, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того, позивач посилається і на те, що в оскаржуваному рішенні вказано, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення, що містяться в матеріалах справи. Таким чином, вбачається, що відповідач явку свого представника в жодне із підготовчих засідань не забезпечив, маючи на це реальну змогу та будучи належним чином обізнаним про час та місце розгляду справи.

Також місцевий господарський суд неодноразово визнавав явку повноважних представників сторін обов`язковою (ухвали суду від: 29.07.2019, 27.08.2019, 19.09.2019, 17.10.2019), проте відповідач дану вимогу суду проігнорував, не забезпечивши участь свого представника у жодному судовому засіданні.

Щодо доводів апелянта про неможливість забезпечити явку повноважного представника у судові засідання, позивач зазначає, що сторонами у даній справі є юридичні, а не фізичні особи, у зв`язку з чим відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно зі ст. 58 ГПК України, а неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником справи на загальних підставах.

З огляду на наведені обставини та враховуючи обмеженість встановленого процесуальним законом строку розгляду справи, позивач вважає, що оскаржуване рішення було прийняте судом із повним дотриманням вимог матеріального та процесуального права, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання апеляційного господарського суду, призначене на 27.02.2020 не забезпечив явку свого повноважного представника, про причини неявки представника у судове засідання суд не повідомив. Про день, час та місце проведення судового засідання у справі відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим поштовим відправленням про вручення відповідачу цього відправлення 02.01.2020.

Враховуючи положення п. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у справі за відсутності представника відповідача.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі № 904/3138/19 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі (у сумі 17 091, 67 грн.), надати до суду докази оплати.

10.01.2020 до апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшла заява про усунення недоліків, до якої апелянтом додано оригінал платіжного доручення № 314 від 10.01.2020 про сплату судового збору у сумі 17 091,67 грн

14.01.2020 до апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшла заява, відповідно до якої апелянтом зазначено, що кошти, сплачені ним відповідно до платіжного доручення № 314 від 10.01.2020 були повернуті внаслідок зміни реквізитів для сплати судового збору, у зв`язку з чим він надає нове платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 17 091,67 грн за оновленими реквізитами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі № 904/3138/19; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.02.2020 о 11:00 год.

В судовому засіданні 27.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

20.11.2013 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії №050720.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додаток № 1 до договору визначає адресу місцязнаходження об`єкту, до якого постачається теплова енергія (пр. Петровського, 3, Гуртожиток), річний обсяг теплового навантаження на опалення, Середньомісячне теплове навантаження на опалення в оплювальному сезоні, осяги постачання теплової енергії споживачу.

Додатком № 2 до договору є схема тепломережі, що перебуває на балансі споживача

Відповідно до п. 11.1. договору договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20 листопада 2018 року.

Відповідно до п. 11.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали срави не містять доказів припинення дії договору.

Договір укладено з протоколом розбіжностей до договору, які узгоджені сторонами.

У 2016 році між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду № _____ до договору № 050720 від ___

---

201__р. (а.с. 41 т.1), відповідно до якої Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (нова Енергопостачальна організація), Комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" Дніпропетровської міської ради (Енергопостачальна організація) та ПАТ "Дніпроважмаш" у зв`язку із зміною у структурі Енергопостачальної організації, що пов`язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 27.07.2016 № 28/12 "Про надання дозволу на передачу з балансу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" на баланс КП "Теплоенерго" об`єктів і мереж теплопостачання", наказу КП "Дніпропетровські міські теплові мережі" від 05.09.2016 № 320 "Про передачу об`єктів і мереж теплопостачання на баланс КП "Теплоенерго", актів приймання-передачі об`єктів, статей 512-514, 520-521, 631 Цивільного кодексу України, домовились внести зміни до основного договору:

п. 1.1.1. - у порядку та на умовах визначених цією Угодою, Енергопостачальна організація передає Новій Енергопостачальній організації, а Нова Енергопостачальна організація набуває прав і обов`язків, належних Енергопостачальній організації за основим договором, укладеним із Споживачем і стає стороною за основним договором.

п. 1.1.2. у зв`язку із передачею об`єктів і мереж теплопостачання на баланс Новій Енергопостачальній організації та надання ним послуг теплопостачання Споживачу, останній приймає на себе зобов`язання по виконанню основного договору.

п. 1.1.3. - споживач не заперечує щодо зміни Енергопостачальної організації на Нову Енергопостачальну організацію в основному договорі і укладаючи угоду, надає згоду на виконання своїх зобов`язань та відповідальності за основним договором перед новою Енергопостачальною організацією, а Нова Енергопостачальна організація надає згоду на виконання своїх зобов`язань та відповідальності за основним договором перед Споживачем.

п. 1.1.4. - права, зобов`язання та відповідальність за основним договором переходять до Нової Енергопостачальної організації у тому обсязі, в якому вони належали Енергопостачальній організації до набрання чинності цієї Угоди;

п. 1.1.5. -права, зобов`язання та відповідальність за основним договором переходять до Споживача перед Новою Енергопостачальною організацією у тому обсязі, в якому вони належали Споживачу до набрання чинності цієї Угоди;

п. 1.1.6. - з моменту укладення цієї Угоди, Енергопостачальна організація втрачає всі права та вимоги, що передбачені основним договором, якщо Споживач не має заборгованості, або має кредиторську. При наявності дебіторської заборгованості, Енергопостачальна організація має право скористатись правами за основним договором.

Зазначеною Додатковою угодою розділ "Тариф" викладено в наступній редакції:

"Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 09.06.2016 № 928 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП "Теплоенерго" затверджено тариф на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається КП "Теплоенерго". Теплова енергія 1 Гкал - 1121,74 грн. (без ПДВ), 1346,09 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. зазначеної Додаткової угоди сторони погодили, що усі інші умови основного договору, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

17.10.2018 позивач та відповідач підписали Додаткову угоду № 1 до договору від 20.11.2013 № 050720 (а.с. 40 т.1), якою найменування споживача викладено в наступній редакції: "Споживач: Акціонерне Товариство "Дніпроважмаш", а також змінили реквізити споживача у розділі договору № 050720 від 20.11.2013 "Реквізити сторін".

Згідно з положеннями п. 1.2. договору обидві сторони зобов`язуються керуватися цим договором та діючим законодавством України.

Згідно з п. 2.1 договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 діб); гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Споживач теплової енергії зобов`язується: додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості і відсутності акта звіряння розрахунків на початок опалювального сезону споживач до мереж теплопостачання підключений не буде (п. 3.2.1. та п. 3.2.2. договору).

Обов`язки енергопостачальної організації: забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором (п. 4.2.1. договору).

Згідно правил користування тепловою енергією, споживачі зобов`язуються встановити прилади обліку теплової енергії (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановленим на опалення та ГВП пр. Петровського, 3 гуртожиток ПАТ "Дніпроважмаш" розрахунковим способом.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4. договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг. (п. 6.1. договору).

Тариф для розрахунків по цьому договору складає: Теплова енергія - 1 Гкал 268,74 грн

Згідно з п. 7.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4 (п. 7.2. договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду за який він сплачує (п. 7.3. договору).

Відповідно до п. 7.4 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

На виконання умов договору в період з листопада 2018 по квітень 2019 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 648 635,75 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за договором № 050720 від 20.11.2013 (а.с. 48-53 т.1):

- № 050720 від 30.11.2018 на суму з ПДВ 32 985, 92 грн;

- № 050720 від 31.12.2018 на суму з ПДВ 110 699, 30 грн;

- № 050720 від 31.01.2019 на суму з ПДВ 182 357, 98 грн;

- № 050720 від 28.02.2019 на суму з ПДВ 156 583, 34 грн;

- № 050720 від 31.03.2019 на суму з ПДВ 125 127, 08 грн;

- № 050720 від 30.04.2019 на суму з ПДВ 40 882, 13 грн

Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені їх печатками.

Для оплати поставленої теплової енергії позивачем виставлялись відповідачу рахунки (а.с. 42-47 т.1):

- № 050720 від 30.11.2018 (листопад 2018) на суму з ПДВ 32 985,92 грн;

- № 050720 від 31.12.2018 (грудень 2018) на суму з ПДВ 110 699, 30 грн;

- № 050720 від 31.01.2019 (січень 2019) на суму з ПДВ 182 357, 98 грн;

- № 050720 від 28.02.2019 (лютий 2019) на суму з ПДВ 156 583, 34 грн;

- № 050720 від 31.03.2019 (березень 2019) на суму з ПДВ 125 127, 08 грн;

- № 050720 від 30.04.2019 (квітень 2019) на суму з ПДВ 40 882, 13 грн

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 648 635,75 грн

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2.3. договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Як вже зазначалось, позивачем здійснено розрахунок пені за загальний період прострочення (по кожному місяцю споживання окремо), за період з 15.12.2018 по 12.07.2019 на загальну суму 78 947,87 грн. (а.с. 26-31 т.1) та надано розрахунок трьох процентів річних за загальний період прострочення з 15.12.2018 по 12.07.2019 (по кожному місяцю споживання окремо) на загальну суму 7 181,21 грн. (а.с. а.с.14-19 т. 1).

Судом першої інстанції здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків пені та 3 % річних та встановлено, що їх нарахування здійснено правильно.

Щодо наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат за загальний період прострочення з 15.12.2018 по 12.07.2019 (по кожному місяцю споживання окремо на загальну суму 24 865,23 грн. (а.с. 20 -25 т.1), судом першої інстанції здійснено перевірку правильності розрахунку інфляційних втрат та встановлено, що позивачем невірно визначено сукупний індекс інфляції за спірний період; за підрахунком суду розмір інфляційних втрат за визначений у розрахунку період склдадає 13 746 грн 20 коп.

Щодо зазначеного вище, колегія суддів не вбачає підстав для перевірки та надання оцінки зазначеним вище висновкам суду першої інстанції, оскільки розглядає апеляційну скаргу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Між тим, апеляційна скарга не містить доводів по суті заявлених позовних вимог та доводів щодо неправильного вирішення судом першої інстанції спору у даній справі по суті.

Щодо доводів апелянта в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які, на його думку, полягають у тому, що апелянт не приймав участь в судовому засіданні з розгляду даної справи у зв`язку з неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні, а судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 7, 29, 42 ГПК України, не досліджено всі обставини справи, не надано їм належної оцінки, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 відкрито провадження у справі № 904/3138/19 за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 27.08.2019 о 10:30 год. В зазначеній ухвалі, зокрема, роз`яснено відповідачу, що відповідно до ст. 178 ГПК України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня одержання цієї ухвали; та визнано явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2019 підготовче засідання відкладено на 19.09.2019 о 10:30 год.; явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов`язковою.

В судове засідання, призначене на 19.09.2019 о 10:30 год. представник АТ "Дніпроважмаш" не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 17.10.2019 о 10:30 год.; явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов`язковою.

В судове засідання, призначене на 17.10.2019 о 10:30 год. представник АТ "Дніпроважмаш" не з`явився.

17.10.2019 до початку судового засідання представником КП "Теплоенерго" подано нарочно через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області (доказів направлення поштою матеріали справи не містять) клопотання про відкладення розгляду справи по суті, мотивоване тим, що у зв`язку з зайнятістю представника позивача, адвоката Панни І.О., у судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду по справі № 904/2211/19, яке призначене на 17.10.2019 о 10:00 год., та неможливістю забезпечити явку іншого повноважного представника із статусом адвоката у зазначене судове засідання, просив задовольнити дане клопотання та відкласти судове засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2019 судове засідання відкладено на 14.11.2019 о 11:00 год.; явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов`язковою.

В судове засідання, призначене на 14.11.2019 о 11:00 год. представник АТ "Дніпроважмаш" не з`явився.

Проте, жодних клопотань (заяв тощо) про відкладення судових засідань адресованих Господарському суду Дніпропетровської області від АТ "Дніпроважмаш" матеріали справи не містять.

Між тим, матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930009479424 та № 4930009729617 (а.с. 80, 85 т.1), які підтверджують отримання АТ "Дніпроважмаш" ухвал суду першої інстанції.

Тобто АТ "Дніпроважмаш" належним чином повідомлялось Господарським судом Дніпропетровської області про судові засідання у даній справі, що підтверджує обізнаність Товариства про рух даної справи.

Основним та єдиним доводом апеляційної скарги відповідача є його посилання на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а саме статей 7, 29, 42 ГПК України.

Разом з тим, як вбачається із встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин, відкрито провадження у даній справі 29.07.2019, розгляд даної справи неодноразово відкладався в суді першої інстанції, розгляд позовної заяви місцевим судом по суті здійснено 14.11.2019, тобто майже через чотири місяці після відриття провадження. Між тим, за цей час (з 29.07.2019 по 14.11.2019) відповідач жодного разу не звертався до суду, не подавав відзиви, клопотання тощо, проте як вже зазначалось про розгляд справи йому було відомо, оскільки він отримував ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

У силу статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року", кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

За вимогами статей 8, 129 Конституції України та статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Цим принципом керується суддя, здійснюючи правосуддя. До основних засад судочинства також віднесено: розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; обов`язковість судового рішення.

Між тим, як встановлено вище, в кожній ухвалі суду першої інстанції суд визнавав явку повноважних представників учасників судового процесу обов`язковою, декілька разів розгляд справи було відкладено.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, був обізнаний про рух даної справи.

Отже, неявка представника відповідача в судові засідання суду першої інстанції, з урахуванням доказів його належного повідомлення, та винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення без його участі не є порушенням норм процесуального права, оскільки судом вжито всіх необхідних заходів щодо надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, бути присутніми при її розгляді, подавати клопотання, заяви, заперечення тощо.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях суду першої інстанції не скористався.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідає.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги місцевим господарським судом при прйнятті оскаржуваного рішення були дотримані.

Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду.

Враховуючи вищезазначене у його сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам та встановлено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, доводи апеляційної скарги АТ "Дніпроважмаш" не отримали підтвердження та не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду та обставин, на які посилався суд як на підставу для задоволення позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими до матеріалів справи доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ним норм матеріального і процесуального права та з наведенням у своєму судовому рішенні необхідного мотивування, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 050720 від 20.11.2013 та про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат у зазначених судом в резолютивній частині рішення сумах.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка проявляється в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Зазначена норма Конституції України міститься і у статті 74 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржуване рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст.ст. 277, 280 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі № 904/3138/19 відсутні.

10. Судові витрати.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287 Гоподарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі № 904/3138/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі № 904/3138/19 - залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство "Дніпроважмаш".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у двадцятиденний термін з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.03.2020

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз