Рішення

від 03.12.2019 по справі 905/1674/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2019р. Справа №905/1674/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ґудвеллі Україна , с.Копанка, Калуський

р-н., Івано-Франківська область

до відповідача Приватного підприємства Елвест , м.Покровськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 109624,93 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ґудвеллі Україна , с.Копанка, Калуський р-н., Івано-Франківська область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного підприємства Елвест , м.Покровськ, Донецька область, про стягнення заборгованості в сумі 109624,93 грн., у тому числі попередня оплата в сумі 103612,56 грн., пеня в сумі 5526,95 грн., три проценти річних в сумі 485,42 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині поставки товару, який був попередньо оплачений позивачем на підставі рахунку №35 від 05.02.2019р. згідно платіжного доручення №3395 від 25.02.2019р.

Ухвалою від 11.09.2019р. відкрите провадження у справі №905/1674/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 03.10.2019р. о 12.30 год.

30.09.2019р. до суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 11.09.2019р. по справі №905/1674/19.

В судове засідання 03.10.2019р. представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 03.10.2019р. відкладено розгляд справи на 04.11.2019 року об 11:30 год.

В судове засідання 04.11.2019р. представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 04.11.2019р. призначено розгляд справи за правилами позовного провадження, стадія: відкриття провадження по справі.

11.11.2019р. до суду від позивача надійшов лист №2176 від 08.11.2019р. з додатками на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 04.11.2019р. по справі 905/1674/19.

У підготовче засідання 14.11.2019р. представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 14.11.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.12.2019 року о 12:10 год.

В судове засідання 03.12.2019р. представники сторін не з`явились.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство Елвест зареєстровано за адресою: 85300, м.Покровськ, мкрн. Горняк, буд.1, кв.96, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

21.10.20.19р., 11.11.2019р. відповідні поштові конверти було повернуто органом поштового зв`язку на адресу суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи багатостороннім правочином.

Як зазначає позивач, у лютому 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Ґудвеллі Україна засобами електронного зв`язку отримало від Приватного підприємства Елвест рахунок №35 від 05.02.2019р. на суму 103612,56 грн. на оплату наступного товару (робіт, послуг): хлорне залізо 40% у кількості 2800 кг., сода каустична (Єдкий натр 46%) у кількості 3000 кг., гіпохлорид у кількості 318 кг, транспорті витрати - 1 шт.

Платіжним дорученням №3395 від 25.02.2019р. позивачем на користь відповідача перераховано грошові кошти в сумі 103612,56 грн.

Як вбачається зі змісту вказаного платіжного доручення позивачем призначенням платежу зазначено: оплата за транспортні послуги згідно з рахунком №87 від 20.02.2019 сума 10612,56 грн. ПДВ (20) 17268,76 грн. .

Позивачем у письмових поясненнях на адресу суду зазначено про помилковість посилання на рахунок №87 від 20.02.2019р. в графі Призначення платежу платіжного доручення №3395 від 25.02.2019р., у зв`язку з тим, що під час формування вказаного платіжного доручення в бухгалтерській програмі 1-С було автоматично підтягнуто інформацію з попереднього рахунку по іншому контрагенту, платіжне доручення по якому робилось перед платіжним дорученням.

Одночасно, позивач повідомив, що між підприємствами позивача та відповідача не здійснювалось жодних платежів та не існувало жодних відносин, крім оплати коштів в сумі 103612,56 грн. На підтвердження відсутності інших платежів на користь відповідача, позивачем надано довідки з банків АТ Райффайзен Банк Аваль (вих. №Д5-В73/45-908 від 06.11.2019р.) та АТ Креді Агріколь Банк (вих. №56603-436 від 06.11.2019р.), в яких останній має відкриті банківські рахунки.

Крім того, позивачем було здійснено корегування платіжного доручення, на що останнім надано оригінал скорегованого платіжного доручення №3395 від 25.02.2019р., в якому у призначені платежу значиться рахунок №35 від 05.02.2019р. та сума 103612,56 грн.

Отримання вказаних грошових коштів з боку відповідача не заперечується, обставини перерахування коштів, викладені позивачем, відповідачем не спростовані.

Таким чином, за висновками суду, внаслідок перерахування позивачем коштів та отримання їх відповідачем, у останнього виникло зобов`язання поставити товар позивачу на суму 103612,56 грн.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2019р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №658 про виконання зобов`язання шляхом здійснення поставки оплачених товарів на адресу позивача, або, у разі неможливості здійснити поставку, повернути у вказаний строк грошові кошти в сумі 103612,56 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

На підтвердження направлення вимоги про виконання зобов`язання №658 від 14.06.2019р. на адресу відповідача, позивачем долучено копію поштової накладної №7730405676820 від 14.06.2019р. поштової установи ПАТ Укрпошта , копію фіскального чеку поштової установи ПАТ Укрпошта ПН №215600426655 від 14.06.2019р., опис вкладення в ціннісний лист.

Згідно наданої позивачем роздруківки з веб-сайту УКРПОШТА за параметрами відстеження поштового відправлення за № 7730405676820 вбачається, що вказане відправлення не вручено під час доставки: інші причини в 20.06.2019 о 14:23:00.

Всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України відповідачем доказів повернення позивачу попередньої оплати в сумі 103612,56 грн. не надано, внаслідок чого позов в частині вимог про стягнення попередньої оплати в сумі 103612,56 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 10.07.2019р. по 04.09.2019р. в сумі 485,42 грн.

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

При зверненні до суду позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5526,95 грн. нараховану за подвійною обліковою ставкою НБУ з посиланням ст.549 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно із ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За приписом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, чинне законодавство поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого неустойка стягується і конкретний її розмір.

В тому випадку, коли правочин не містить у собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

За приписом ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми прострочення платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, норми Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , на який посилається позивач, не встановлюють конкретного розміру (відсотку), способу нарахування пені, а лише передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, обставин укладення між сторонами у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді неустойки (пені) позивачем не доведено, у той час як розмір пені актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення пені, нарахованої позивачем.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховним Судом від 20.06.2018р. у справі №904/5922/17.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 5526,95 грн. є неправомірним, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 104097,98 грн., у тому числі попередня оплата в сумі 103612,56 грн., три проценти річних в сумі 485,42 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ґудвеллі Україна , с.Копанка, Калуський р-н., Івано-Франківська область до Приватного підприємства Елвест , м.Покровськ, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 109624,93 грн., у тому числі попередня оплата в сумі 103612,56 грн., пеня в сумі 5526,95 грн., три проценти річних в сумі 485,42 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Елвест (85300, Донецька обл., м. Покровськ, мкрн. Горняк, буд. 1, кв. 96, ЄДРПОУ 35748342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ґудвеллі Україна (77330, Івано-Франківська обл., Калуський р-н., с. Копанки, вул. Лісова, 1, ЄДРПОУ 32464900; поштова адреса: 77300, Івано-Франківська обл., а/с 81, м. Калуш) попередню оплату в сумі 103612,56 грн., три проценти річних в сумі 485,42 грн., всього заборгованість в сумі 104097,98 грн., судовий збір в сумі 1824,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 03.12.2019р. оголошено повний текст рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина