Рішення

від 26.02.2020 по справі 905/2256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.2020 Справа № 905/2256/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Новікової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Негорит" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості у розмірі 109458 грн 38 коп,-

за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатенко В.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Негорит" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості у розмірі 109458 грн 38 коп.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа №905/2256/19 передана до провадження судді Зекунова Е.В. на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з перебуванням у провадженні судді Зекунова Е.В. справи №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (код ЄДРПОУ 00131305).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем вимог договору про закупівлю послуг №1101-16 від 23.08.2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.01.2020 прийнято до провадження справу 905/2256/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 30.01.2020 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2020 відкладено розгляд справи на 26.02.2020 року.

У відзиві на позов від 17.02.2020 відповідач пояснив, що за даними бухгалтерського обліку Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО підтверджується заборгованість перед ТОВ НЕГОРИТ за договором про закупівлю послуг № 1101-16 від 23 серпня 2016 року у сумі 80 042,29 грн. та визнав вимоги в частині основного боргу. Проти вимог про стягнення пені, річних та інфляційних втрат заперечував як неправомірних та необгрунтованих.

У судове засідання 26.02.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2016 року між Позивачем, ТОВ НЕГОРИТ , та Відповідачем, ПАТ КИЇВЕНЕРГО було укладено Договір про закупівлю послуг № 1101-16 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Позивач, ТОВ НЕГОРИТ , що є виконавцем за Договором, зобов`язується щорічно з 01.09.2016 року до 31.12.2018 року включно надавати послуги з ремонтування та технічного обслуговування металевих виробів (послуги з технічного обслуговування, ремонту та перезарядки вогнегасників), зазначених в Додатку № 1 до Договору (далі - Послуги), а Відповідач, ПАТ КИЇВЕНЕРГО , що є замовником за Договором - прийняти та оплатити дані послуги.

Відповідно до п. 3.4., надання Послуг за Договором оформляється Актом прийому- передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін Договору протягом 10 (десяти) робочих днів після фактичного надання Послуг.

Розрахунки за Договором здійснюються замовником, тобто Відповідачем, ПАТ КИЇВЕНЕРГО , в національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, тобто Позивача ТОВ НЕГОРИТ , з відтермінуванням платежу у 30 (тридцять) календарних днів з моменту підписання сторонами Договору Акту приймання-передачі послуг (п. 4.1).

У відповідності до п. 6.1.1. Договору Відповідач, ПАТ КИЇВЕНЕРГО , (виконавець за договором) зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги.

За змістом п. 6.4.1. Договору Позивач, ТОВ НЕГОРИТ (замовник за договором) має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків, до їх повного завершення (п.11.1).

Пунктом 12.2.1 Сторони узгодили, що в односторонньому порядку з ініціативи Замовника дострокове розірвання Договору оформлюється письмовим повідомленням, направленим не пізніше 15 календарних днів до дати розірвання.

У разі дострокового розірвання Договору сторони протягом 14 календарних днів з дня розірвання Договору мають погодити усі документи та розрахунки для здійснення остаточного розрахунку за Договором.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 09.08.2019 року ПАТ Київенерго (ЄДРОПОУ 00131305) було перейменовано в АТ К.ЕНЕРГО

Відтак, зміна найменування юридичної особи не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.

13 липня 2018 року листом № 028/2/011/1797 ПАТ КИЇВЕНЕРГО повідомив ТОВ НЕГОРИТ про дострокове розірвання з 01.08.2018 року Договору, згідно з п. 12.2.1. зазначеного Договору.

Проте Позивач, ТОВ НЕГОРИТ листом № 19-07/2018 від 19 липня 2018 року на адресу в. о. директора СВП Київські ТЕЦ ПАТ КИЇВЕНЕРГО Бешуна В. В. (вх. 1781 від 19.04.2018), відповів, що у відповідності до п. 11.1 Договір залишається чинним, в частині розрахунків, до повного їх завершення.

Листом № 02/10-18 від 02.10.2018 року ТОВ НЕГОРИТ просив ПАТ КИЇВЕНЕРГО погасити існуючу заборгованість, у відповідності до п. 11.1 та 12.2.1 Договору, термін сплати якої сплив 30.07.2018 року. З листом були надані копії Договору, Актів виконання робіт та Актів звірення взаєморозрахунків між підприємствами.

У відповідь на звернення Позивача, листом М042АУ/20/2236 від 23.10.2018 року Щодо заборгованості , за підписом Генерального Директора ПАТ КИЇВЕНЕРГО О. В. Фоменка, Позивача було проінформовано, що перерахунок коштів буде здійснено в максимально стислі терміни.

12 березня 2019 року ТОВ НЕГОРИТ направило на адресу АТ К.Енерго претензію №12-03/2019 з вимогою протягом 5 днів з моменту отримання погасити заборгованість по договору № 1101-16 від 23.08.2016 у розмірі 80 042, 29 грн.

Оскільки претензія була залишена без уваги, ТОВ НЕГОРИТ звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з АТ К.Енерго коштів у сумі 109 458,38 грн., у тому числі:

основного боргу - 80 042,29 грн.,

пені - 29 416,09 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договірні відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи 901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Не розрахувавшись повністю у встановлений строк за договором про закупівлю послуг № 1101-16 від 23.08.2016, Відповідач порушив права та законні інтереси Позивача, а також порушив приписи норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію госпо дарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно до ч. І ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати госпо дарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Не сплативши Позивачу всю суму за надані послуги згідно Договору про закупівлю послуг № 84/3-18 від 05 березня 2018 року, то Відповідач порушив умови Договору, тому зобов`язаний погасити наявну заборгованість.

Обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині Позивач зазначив, що станом на час розгляду справи за Відповідачем обліковується заборгованість за Договором № 1101-16 у розмірі 80 042,29 грн.

У відзиві на позов від 17.02.2020 відповідач пояснив, що за даними бухгалтерського обліку Акціонерного товариства К.ЕНЕРГО підтверджується заборгованість перед ТОВ НЕГОРИТ за договором про закупівлю послуг № 1101-16 від 23 серпня 2016 року у сумі 80 042,29 грн. та визнав вимоги у в частині основного боргу на суму - 80 042,29 грн.

З урахуванням зазначеного позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 80 042,29 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені у розмірі 29 416,09 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором (ч. 4).

Положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, Законом передбачена обов`язкова письмова форма правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань (ч. 1 ст.547 ЦК України), наслідком недодержання якої є нікчемність правочину (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

У вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у розмірі, встановленому договором.

Оскільки, сторонами у спірних Договорах та додаткових угодах до них не було передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення строків оплати, суд вважає, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" не підлягають застосуванню, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення нарахованої позивачем пені у розмірі 29 416,09 грн.

З огляду на викладене, доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені, в даному випадку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, отже позовна вимога про стягнення 29 416,09 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Негорит" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення заборгованості у розмірі 109458 грн 38 коп - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Негорит" (02192, м.Київ, бульвар Дарницький, будинок 10, квартира 41, код ЄДРПОУ 37035767) заборгованість у розмірі 80 042,29 грн та судовий збір у розмірі 1404, 74 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2020 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов