Рішення

від 18.02.2020 по справі 905/1915/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.2020 Справа № 905/1915/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донтрансформатор".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля".

Про стягнення 707141,11 грн.

Представники учасників справи:

від позивача - Летючий В.П.;

від відповідача - Зюбан О.Б.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донтрансформатор" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення 707141,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не були виконані зобов`язання за укладеним між сторонами договором підряду №6685-ДУ-УМТС-У від 11.06.2018 в частині оплати за виконані роботи, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

20.11.2019 до суду надійшов відзив, згідно з яким відповідач не погоджується із заявленою сумою позовних вимог, оскільки позивач виконав своє зобов`язання за договором підряду з порушенням обумовленого договором строку, у зв`язку з чим відповідачем була застосована передбачена договором оперативно-господарська санкція. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що оплата за виконані роботи та, відповідно, розмір неустойки, 3% річних та інфляційних втрат підлягають зменшенню. Крім того, відповідач не погоджується з заявленим розміром витрат на правову допомогу, вважаючи його необґрунтованим та неспіврозмірним із обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донтрансформатор" (далі - підрядник) укладено договір №6685-ДУ-УМТС-У (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого, підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик і за завданням замовника виконати із власних матеріалів капітальний ремонт (далі - роботи) обладнання, його вузлів і комплектуючих (далі - обладнання), вказаних в специфікаціях, підписаних обома сторонами і які є невід`ємною частиною даного договору (а.с.10-17).

Замовник зобов`язується прийняти і оплатити підряднику виконані відповідно до умов даного договору роботи (п.1.4 договору).

Згідно з п.п.2.1.1, 2.1.2 договору, підрядник зобов`язується виконати роботи, передбачені п.1.1 договору, якісно відповідно до умов договору, чинним нормам та стандартам, а також технічним завданням замовника. Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 30 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту приймання-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не встановлено за домовленістю сторін в додатках до договору.

Замовник, в свою чергу, зобов`язується своєчасно оплатити роботи в строки, передбачені договором (п.2.2.2 договору).

Відповідно до п.3.4 договору, розрахунки за договором здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 (дев`яностого) календарного дня від дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

В разі порушення підрядником строків виконання робіт за даним договором, замовник має право направити підряднику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, та до їх оплати підрядником затримати оплату за виконані роботи на суму штрафних санкцій та/або збитків зі звільненням замовника від відповідальності за відповідну затримку. Підрядник зобов`язується здійснити оплату штрафних санкцій та/або збитків протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків підряднику.

Як вбачається з п.6.5 договору, за порушення строків виконання своїх зобов`язань, передбачених п.2.1.2 договору, а саме: за невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2 договору, підрядник сплачує замовнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості робіт за відповідним додатком; в разі, якщо невиконання зобов`язання в строк, передбачений в п.2.1.2 договору, перевищує 10 (десять) календарних днів, підрядник, починаючи з 11 (одинадцятого) дня, сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт за відповідним додатком за кожен день прострочення.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.18 включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

28.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору підряду від 11.07.2018, відповідно до якої було змінено п.3.1 договору та викладено її в наступній редакції: "3.1 загальна сума договору визначається загальною сумою всіх додатків, які є невід`ємною частиною цього договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 20000000 (двадцять мільйонів) грн, з ПДВ на дату укладення договору. Сума договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на те органу управління замовника" (а.с.18).

29.10.2018 сторонами підписано специфікацію до договору підряду №6685-ДУ-УМТС-У, згідно з якою підрядник здійснює капітальний ремонт трансформаторної підстанції ПВКТ-630, загальна вартість робіт складає 595200 грн. Строк виконання робіт становить 30 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі обладнання в ремонт (а.с.18, зворотний бік).

Вищевказана специфікація є невід`ємною частиною договору та набуває чинності з дати її підписання.

Виконання підрядником відповідних підрядних робіт підтверджується актами надання послуг №7 від 24.12.2018 та №8 від 24.12.2018, на загальну суму 595200 грн. Зазначені акти підписані сторонами без зауважень (а.с.19, 19 зворотний бік).

Відповідачу були виставлені рахунки на оплату №20 від 24.12.2018 та №21 від 24.12.2018 на загальну суму 595200 грн (а.с.20, 20 зворотній бік).

Статтею 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ст. 853 ЦК України).

За змістом ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

26.09.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу та штрафних санкцій в загальному розмірі 707141,11 грн (а.с.22).

Станом на час прийняття рішення у справі, доказів сплати відповідачем заборгованості за договором підряду суду не надано.

В той же час, пунктом 3.6 договору передбачено, що зобов`язання підрядника виконати роботи відповідно до вимог договору та/або додатків, норм і чинних стандартів, які стосуються предмету договору забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням договору і збитків із сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не оплатив в строк, визначений п.3.5 договору, направлений на його адресу розрахунок штрафних санкцій і збитків, відповідно до умов договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов`язаний письмово повідомити підрядника.

31.10.2019 відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції згідно з п.3.6 договору в сумі 58032 грн (а.с.44-45).

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.1 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Позивачем не надано доказів скасування оперативно-господарської санкції застосованої відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо виконання позивачем зобов`язання за договором підряду з порушенням строку погодженому сторонами в специфікації.

Доводи представника позивача, що сторонами підписані акти надання послуг в яких зазначається, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт не має, суд відхиляє, оскільки вказані обставини не спростовують виконання робіт з порушенням погодженого строку виконання робіт. Доказів погодження сторонами іншого строку виконання робіт, ніж вказаного в специфікації, до суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи п.6.3 договору, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду має бути зменшена на розмір застосованої оперативно-господарської санкції.

Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 537168 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, нарахованої за період з 31.03.2019 по 26.09.2019 у розмірі 101461,22 грн суд зазначає наступне.

Згідно з п.6.9 договору, в разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник, за письмовою вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню в розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що розмір боргу за договором підряду має бути зменшений на розмір застосованої відповідачем оперативно-господарської санкції, перевіривши розрахунок пені, нарахованої позивачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 91760,07 грн за період з 31.03.3019 по 26.09.2019.

Також, позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просив стягнути 3% річних в розмірі 8756,78 грн (період з 31.03.2019 по 26.09.2019) та інфляційні втрати в сумі 1723,11 грн (за квітень-серпень 2019 року).

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційний втрат, суд задовольняє вимоги в цій частині на суму 7947,14 грн та 1555,1 грн відповідно.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги до суду надано договір про надання правничої допомоги №69аю-19 від 26.09.2019, у п.4.1 якого передбачено, що гонорар за цим договором складає фіксовану суму 15000 грн, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1196, виданого на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 09.06.2004 №17.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Разом з тим, поряд зі згаданим принципом змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Крім того, відповідно до п.3 ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права (висновок щодо застосування норм права, викладеній у додаткові постанові Верховного суду від 25.06.2019 у справі №909/371/19).

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представником позивача надано договір про надання правничої допомоги та опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Згідно наданих документів, розмір гонорару адвоката становить 15000 грн, що складає 2,12 % ціни позову.

Суд, враховуючи складність справи, предмет доказування, кількість та зміст доказів у справі, обсяг наданих адвокатом послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, а також приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задовольняються частково, дійшов висновку, що розмір витрат на правову допомогу в цій справі в сумі 15000 грн не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ціна позову не може бути єдиним та визначальним критерієм для обґрунтування розміру витрат на правову допомогу.

За таких обставин, справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача, до 5000 грн.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Судові витрати, за приписом статті 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м.Добропілля, м.Білицьке, вул.Красноармійська, б. 1А, ідентифікаційний код юридичної особи - 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Донтрансформатор" (84507, Донецька обл., м.Бахмут, вул.Шевченка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи - 36975559) заборгованість у розмірі 537168 (п`ятсот тридцять сім тисяч сто шістдесят вісім) грн., пеню в сумі 91760 (дев`яносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн 07 коп., 3 проценти річних - 7947 (сім тисяч дев`ятсот сорок сім) грн. 14 коп., інфляційні втрати в розмірі 1555 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 10 коп., витрати зі сплати судового збору - 9576 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят шість) грн. 46 коп. та 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.02.2020.

Суддя О.В. Говорун