Рішення

від 03.03.2020 по справі 908/3463/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/4/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 Справа № 908/3463/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Судді Зінченко Н.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд 4)

до відповідача Приватного підприємства "Космос", (юридична адреса: 69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-А, кв.46; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 65)

про стягнення 5237, 26 грн.

13.12.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 09.12.2019 (вх. №3724/08-07/19 від 13.12.2019) Концерну "Міські теплові мережі" до Приватного підприємства "Космос" про стягнення 5237, 26 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202124 від 01.01.2007, в тому числі 4325,28 грн. основного боргу, 760,06 грн. пені, 86,51 грн. інфляційних втрат та 65, 41 грн. 3 % річних.

Також в пункті першому прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

13.12.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3463/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3463/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання. Відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 28.01.2020, а позивачу запропоновано подати відповідь на відзив до 07.02.2020.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 276 Господарського кодексу України, ЗУ Про теплопостачання та договорі купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202124 від 01.01.2007, на підставі яких позивач просить, позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства "Космос" основний борг в розмірі 4325,28 грн., 760,06 грн. пені, 86,51 грн. інфляційних втрат та 65, 41 грн. 3 % річних.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.01.2020, зазначив, що фактично Приватне підприємство КОСМОС розміщується та провадить господарську діяльність за адресою: 69091, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 65 (в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку Дніпроспецсталь ). Повідомив, що 24.01.2020 директором Приватного підприємства КОСМОС у порядку пп.6.7.2 п. 6.7 Договору від 01.01.2007 № 202124 до Концерну Міські теплові мережі подана заява-заперечення на акти приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2018 року по травень 2019 року, в якій постановлено питання про необхідність внесення коригувань до Актів наступних місяців . Обґрунтування заяви-заперечення зведено до того, що облік теплової енергії яку споживає відповідач здійснюється за допомогою теплового лічильника Ultraheat 2 WR № 65604873, встановленого в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку Дніпроспецсталь . Починаючи з грудня 2018 року, покази теплового лічильника Ultraheat 2 WR № 65604873 об`єктивно почали викликати сумніви, оскільки обсяг спожитої ПП КОСМОС , зокрема, та ОСББ Дніпроспецсталь взагалі теплової енергії вкрай різнився від показів попередніх років за даний період (навіть якщо враховувати температурний режим грудня-лютого у 2015-2018 роках та потреби у тепловій енергії), зокрема: 1) у грудні 2016 року обсяг спожитої теплової енергії становив 154,77 кДж, у грудні 2017 року - 197,07 кДж, у грудні 2018 року - 245,77 кДж; 2) у січні 2015 року обсяг спожитої теплової енергії становив 169,97 кДж, у січні 2016 року - 197,38 кДж, у січні 2017 року - 194,92 кДж, у січні 2018 року - 240,10 кДж. З метою вирішення ситуації, що склалась, у травні 2019 року уповноважені особи Концерну Міські теплові мережі демонтували тепловий лічильник Ultraheat 2 WR № 65604873, що належить Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Дніпроспецсталь , для здійснення відповідної повірки. 30.05.2019 дільницею з організації ремонту та повірки приладів обліку Концерну МТМ за результатами повірки складено Протокол повірки теплового лічильника . Як вбачається із копії даного Протоколу, відносна похибка теплообчислювача при перетворенні вхідних сигналів від витратометра в значення обсягу теплоносія сягала до 300%! Листом від 24.12.2019 № 5237/32 Концерн Міські теплові мережі засвідчив дійсність Протоколу повірки теплового лічильника від 30.05.2019 . Отже, відомості щодо спожитої теплової енергії та загальної ціни за неї, зазначені у виставлених Приватному підприємству КОСМОС рахунках та актах прийняття-передачі у період з грудня 2018 року по травень 2019 року є недостовірними (з огляду на встановлену похибку приладу комерційного обліку теплової енергії, а саме теплового лічильника Ultraheat 2 WR № 65604873). Крім того, зауважив, що договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об`єкту - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 65. Загальна опалювальна площа складає 86 кв.м. Поряд із цим, відповідно до Розрахунку теплового потоку на опалення від 08.04.2015 №1667/09, копія якого надана позивачем до позовної заяви, кількість чавунних радіаторів на Приватному підприємстві КОСМОС становить 28 секцій. У свою чергу, якщо звернутись до іншого наданого позивачем документу, а саме Перерахунку т/о згідно з Актом від 11.09.2001 по договору № 2124, кількість чавунних радіаторів, що встановлені у Приватному підприємстві КОСМОС , становить 35 секцій (цитата: ... Предприятие убрало 13 секций радиаторов МІ32. В первоначалом расчете количество секций было 48, согласно акта осталось 35 секций...). Натомість, якщо виходити із об`єктивної дійсності, реальна кількість встановлених на Приватному підприємстві КОСМОС відкритих чавунних радіаторів складає 21 секцію, що підтверджується довідкою від 27.01.20 б/н.. Наголосив, що кількість відкритих радіаторів неодмінно впливає на обсяг спожитої теплової енергії та, відповідно на вартість опалення. Наведені обставини в частині неузгодженої кількості радіаторів, також свідчать про неналежне обґрунтування позовних вимог. Зазначає, що рахунки-фактури та податкові накладні, відповідно до п.6.7 Договору, позивачем на адресу відповідача не надсилались взагалі, їх копії також не долучені і до матеріалів справи. Крім того вказує, що додані до позовної заяви акти приймання передачі теплової енергії в гарячій воді за спірний період не містять, як того передбачає п. 6.7.2 Договору від 01.01.2007 № 202124, підпису теплопостачальної організації з позначенням про відмову у підписанні його Приватним підприємством КОСМОС як споживачем. Відтак, вказані документи жодним чином не засвідчують наявність правових підстав для проведення остаточних розрахунків взагалі та ухвалення судового рішення на користь позивача зокрема. Зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження направлення актів приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019 № 202124 на адресу Приватного підприємства КОСМОС . На підставі викладеного просить в задоволені позову відмовити.

07.02.2020 на адресу господарського суду Запорізької області, в порядку ст.166 ГПК України, від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зокрема позивач зазначив, що відповідно до п. 6.7.1 спірного договору отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Відповідач не з`явився до Позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором. Тому Позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов`язок не покладається на позивача умовами Договору. Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації, до подання позовної заяви не надавав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Концерном Міські теплові мережі були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 Договору. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків. Отже, все вище зазначене свідчить про недобросовісність виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань. Зауважив, що за період часу з моменту укладання договору купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді №202124 від 01.01.2007 року від відповідача жодних скарг та заперечень не надходило. Також Відповідачем вчасно проводились оплати за спожиту теплову енергію в опалювальні періоди, а саме за січень 2019 року та березень 2019 року, що фактично підтверджує визнання правовідносин із Теплопостачальною організацією. Також наголошує, що оплат не проведено лише за лютий 2019 року. Також, зазначив, що оригінали актів приймання-передачі з приміткою про відмову від підпису надані суду разом з позовною заявою. Таким чином, вважає додані акти приймання-передачі теплової енергії належною підставою для проведення розрахунків.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 03.03.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

01.01.2007 між Концерном "Міські теплові мережі" в особі директора філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району Позднюк Ю.І. (станом на час розгляду справи - Вознесенівського району, теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємством "Космос" (споживач, відповідач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202124, відповідно до умов якого, теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 10.1., 10.4 договору останній діє до 01.01.2008. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна з сторін не заявила про розірвання даного договору.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання даного договору, отже станом на час розгляду справи договір є діючим.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У пунктах 6.2., 6.3., 6.4 договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п`яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.1, 6.7.2).

Відповідно до п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії,податкову накладну.

Згідно Додатку 1а до Договору Постачання відповідачу (споживачу) теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Патріотична, 65 в м.Запоріжжя. Опалювальна площа 86,00 кв.м.

Теплове навантаження на вказане приміщення, відповідно до Додатку 1 до Договору,складає 0,004475 Гкал/год.

Згідно інформації за № 201947394 станом на 26.02.2020 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - Об`єкт теплопостачання належить відповідачу на праві приватної власності.

На виконання умов Договору позивачем за лютий 2019 надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії.

Факт надання послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії №202124/1 від 28.02.2019 на суму -833, 40 грн. (перерахунок теплової енергії за спірним Договором) та №202124 від 28.02.2019 на суму 5158, 68 грн. (5158, 68 грн. - 833,40 грн. =4325,28 грн.).

Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Позивачем відповідачу виставлений рахунок №202124 від 28.02.2019 на оплату наданих послуг на суму 4325,28 грн.

Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.(копії долучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач частково сплатив заборгованість за теплову енергії в розмірі 6848,75 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 4325,28 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202124 від 01.01.2007 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.

Пунктом 6.7. Договору визначено, що Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд №4, документи за розрахунковий період: 1) рахунок-фактуру; 2) акт приймання-передачі теплової енергії; 3) податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. 6.7.1. Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання .

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору , акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2).

Оскільки відповідач поставив свій підпис на договорі, тим самим він погодився з умовами оплати за отримані послуги.

Відповідач не з`явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором, тому Позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу Відповідача поштовою кореспонденцією, про що свідчить реєстр відправленої простої кореспонденції - претензій щодо погашення заборгованості за спожиту теплову енергію по ФК МТМ Вознесенівського району станом на 01.05.2019, хоча такий обов`язок не покладається на позивача умовами Договору.

Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Теплопостачальної організації, в термін обумовлений п. 6.7.2 Договору не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Посилання відповідача на лист від 24.01.2020 суд вважає необґрунтованим, оскільки вказаний лист направлений не в строк встановлений спірним Договорм.

Акти приймання-передачі з приміткою про відмову від підпису містяться в матеріалах справи. Таким чином, зазначені акти приймання-передачі теплової енергії є належною підставою для проведення розрахунків.

Крім того, п. 3.2.26. Договору передбачено, що Споживач зобов`язався щомісячно, у строки, визначені Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно положень п. 40 Правил користування тепловою енергією, Споживач зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та даних Правил.

Доказів неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань по договору відповідач суду не надав.

Посилання відповідача на відсутність рахунків - фактур за спірним Договором, судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявний відповідний рахунок №202124 від 28.02.2019 на оплату наданих послуг на суму 4325,28 грн. за Договором № 202124 від 01.01.2007.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Щодо невідповідності фактичної кількості чавунних радіаторів у ПП Космос суд приймає до уваги доводи позивача, про те, що кількість чавунних радіаторів М-140 - 28 секцій (встановлені під вікнами відкрито) та чавунні радіатори М-140 - 16 секцій (зашиті гіпсокартоном з декоративними решітками), про що зазначено в Акті обстеженні від 25.03.2015. Узгоджень на переобладнання системи опалення Приватне підприємство Космос не отримувало.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 4325,28 грн. основного боргу, документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.2.8 Договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасній сплаті споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 760,06 грн., яка розрахована за загальний період з 20.03.2019 по 20.09.2019.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконаний не правильно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки при підрахунку розміру пені.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 762, 31грн. пені, за період з 20.03.2019 по 20.09.2019.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 760,06 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають пені в розмірі 760,06 грн.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 86,51 грн. інфляційних втрат, за загальний період з лютого 2018 по вересень 2018 та 65, 41 грн. 3 % річних, за період з 20.03.2019 по 20.09.2019.

Наданий розрахунок 3% річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний не правильно.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 65, 77 грн. 3% річних, за період з 20.03.2019 по 20.09.2019.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 65, 41 грн. 3% річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають 3% річних в розмірі 65, 41 грн.

Наданий розрахунок втрат від інфляції судом перевірений та встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не правильно, стягненню з відповідача підлягає 12,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних витрат судом відмовляється в задоволенні позову.

Враховуючи вище викладені обставини та вимоги чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Сервіс", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Космос", (юридична адреса: 69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-А, кв.46; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 65, код ЄДРПОУ 06958448) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, р/р № НОМЕР_1 у Запорізьке обласне управління АТ ОЩАДБАНК , МФО 313957) 4325 (чотири тисячі триста двадцять п`ять) грн. 28 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Космос", (юридична адреса: 69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-А, кв.46; фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 65, код ЄДРПОУ 06958448) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, р/р № НОМЕР_2 у ПАТ АБ УКРГАЗБАНК , МФО 320478) 760 (сімсот шістдесят) грн. 06 коп. пені, 12 (дванадцять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 86 (вісімдесят шість) грн. 51 грн. 3 % річних та 1 901 (одну тисячу дев`ятсот одну) грн. 60 коп. судового збору. Видати наказ.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено "03" березня 2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. Г.Зінченко