Рішення

від 03.03.2020 по справі 910/17176/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2020Справа № 910/17176/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс"

блв. Шевченка,3, кв.24, м. Нововолинськ, Волинська область, 45400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмакс-Буд"

вул. Булгакова, буд. 12, м. Київ, 03134

про стягнення 39 147,05 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою № 1 від 09.09.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмакс-Буд" про стягнення 39 147,05 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/17176/19 від 10.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" залишено без руху.

26.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2019.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача: вул. Булгакова, буд. 12, м. Київ, 03134.

Однак, станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103052128157 із копією ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.12.2019 з адреси відповідача із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відмітки "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкладення судового засідання в справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 03.03.2018 Верховного Суду по справі №911/1163/17.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

25 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Трейдмакс-Буд (далі - Відповідач/Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Булава Транс в (далі - Позивач/Орендодавець) було укладено Договір оренди №ДОБ 25/05_18(далі - Договір) за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування обладнання, яке передається Орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору та складає єдиний документ.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання протягом трьох робочих днів після здійснення попередньої оплати першого періоду розрахунків за оренду такого обладнання, здійсненого в порядку п. 6.5. цього Договору, якщо сторони не дійшли письмової згоди про інше.

При передачі Орендарю кожної одиниці обладнання або декількох одиниць обладнання за цим договором, сторони підписують Акт прийому-передачі, який є невід`ємною частиною договору. Орендар має право отримати за згодою Орендодавця одну, або декілька одиниць обладнання протягом строку дії договору. У зв`язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акту прийому передачі можуть не співпадати. Такий Акт прийому-передачі складається безпосередньо Орендодавцем та підписується Сторонами в двох екземплярах по одному для кожної зі Сторін (п. 3.2, 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору підписання Акту прийому-передачі Сторонами свідчить про факт і дату передачі обладнання Орендарю в оренду на умовах даного договору, з моменту підписання сторонами акту прийому передачі конкретної одинці або декількох одиниць обладнання, для них набувають чинності всі умови вказаного договору, а також умови, які викладені в акті прийому передачі обладнання (п.3.7 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору початок строку перебігу оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання Сторонами акту прийому передачі такого обладнання.

Згідно з п. 6.1. Договору Орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок Орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.3. договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю згідно п. 5.1. договору або датою припинення/розірвання договору, якщо Акт прийому-передачі не підписаний Орендарем з його вини, або з моменту фактичного вилучення Орендодавцем орендованого майна.

Розрахунок орендної плати здійснюється виключно Орендодавцем на основі встановленого ним тарифу за добу або місяць оренди кожної окремої одиниці обладнання та вказується в акті прийому-передачі. який підписується сторонами договору при передачі обладнання в оренду (п. 6.2. Договору).

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що період розрахунків орендаря становить 5 діб. Орендар сплачує оренду плату за кожен конкретний період в розмірі та на підставі Рахунків наданих Орендодавцем. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчують факт здійснення (надання) оренди обладнання за вказаний період.

Відповідно до п. 6.5. Договору, Орендар вносить орендну плату за оренду обладнання в наступному порядку:

орендна плата до кінця першого періоду розрахунків вноситься попередньо за перший місяць: після підписання цього договору, і до фактичного отримання обладнання в оренду; (п. 6.5.1. Договору);

за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо, в строк за 3 робочі дні до початку такого періоду розрахунків; (п. 6.5.2. Договору).

Згідно п. 9.1. Договору у випадку затримки Орендарем внесення орендної плати на строк більше, ніж 5 (п`ять) діб. Орендодавець має право здійснити в односторонньому порядку заходи по припиненню користування обладнанням, вилучити обладнання, розірвати договір та вимагати стягнення неустойки за прострочку сплати згідно з законом та договором.

Відповідно до п. 9.2. Договору за цим договором Орендар несе наступну відповідальність:

-за кожен день прострочення внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим Договором. Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки. (п. 9.2.1. Договору);

-у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів, Орендар додатково сплачує штраф в розмірі 30 % від місячної орендної плати за кожне окремо порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору, (п. 9.2.2. Договору);

-у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів Орендар додатково сплачує штраф в розмірі 40 % від місячної орендної плати за кожне окремо порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору, (п. 9.2.3. Договору).

Відповідно до п. 17.1. Договору термін дії даного Договору становить 1 рік з моменту його укладання.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та, при наявності, скріплення печатками Сторін та діє до виконання Сторонами всіх зобов`язань за даним договором (п. 17.3. Договору).

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №01 від 29.05.2018 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.208 року, Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування наступне обладнання: контейнер 3*2м (одна одиниця) та реклама на ПВХ (одна одиниця). Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м. Київ, проспект Бажана

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №02 від 29.05.2018 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.2018 року, Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування наступне обладнання: побутовий госпблок №СТ005 (одна одиниця), та реклама на ПВХ (одна одиниця).Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м. Київ, проспект Бажана.

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №03 від 03.07.2018 року до Договору оренди № ДОБ 25/05_18 від 25.05.208 року, Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ17/3 (одна одиниця), реклама на ПВХ (одна одиниця). Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка,4.

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №04 від 10.08.2018 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.2018 року, Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ005 (одна одиниця), та реклама на ПВХ (одна одиниця).Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м. Київ, проспект Бажана.

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №05 від 08.11.2018 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.2018 року, Орендодавець передав, а Орендар отримав на тимчасове оплатне користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ0007/1 (одна одиниця), та реклама на ПВХ (одна одиниця).Вказане обладнання передано в оренду за адресою: м. Київ, проспект Бажана.

Зазначені вище акти підписані представниками сторін та скріплені печатками, що в свою чергу підтверджує факт надання Орендодавцем майна Орендарю та прийняття Орендарем зазначеного в актах майна для використання його в господарській діяльності.

Підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками акти наданих послуг, що тим самим підтверджує те, що Позивач надав відповідні послуги з оренди обладнання, а Відповідач прийняв такі послуги (належним чином засвідчені копії додаються до позову)

Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2. Договору Орендодавець за цим договором має право, зокрема, вимагати від Орендаря своєчасно сплачувати орендну плату за договором, а в разі прострочки, сплати неустойки згідно умов договору.

Згідно пп. 8.1.9. п. 8.1. Договору Орендар за цим договором зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі, вносити орендні платежі.

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2. також передбачено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря відшкодування завданих збитків, завданих невиконанням умов договору.

Однак, за твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, у порушення умов Договору, а саме п.п. 8.1.9. 6.1. 6.5. Відповідач не своєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату наданих Позивачем послуг, а саме не вніс орендну плату за користування обладнанням, яка повинна була бути внесена до 06.12.2018. таким чином, строк прострочення виконання зобов`язання обчислюється саме з 08.11.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець повторно звернувся до Орендаря з усною вимогою сплатити заборгованість у розмірі 37 976,00 грн та надіслав Акт звірки. Орендор/Відповідач дану суму заборгованості в сумі 37 976,00 грн. визнав та підписав Акт звіряння між Сторонами Договору.

Після підписання акту звіряння, Відповідач як Орендар по Договору, продовжував користуватися орендованим обладнанням та вносив орендну плату, проте, лише частково.

Зважаючи на обставини, що склалися, Орендар, за згодою Сторін здійснив повернення Обладнання з оренди на підставі відповідних Актів.

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №14 від 04.03.2019 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.208 року, Орендар передав, а отримав Орендодавець з тимчасового оплатного користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ0070/1 (одна одиниця), реклама на ПВХ (одна одиниця).

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №15 від 12.03.2019 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.208 року, Орендар передав, а отримав Орендодавець з тимчасового оплатного користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ17/3 (одна одиниця), реклама на ПВХ (одна одиниця).

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №16 від 09.04.2019 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.208 року, Орендар передав, а отримав Орендодавець з тимчасового оплатного користування наступне обладнання контейнер 3*2м (одна одиниця), реклама на ПВХ (одна одиниця).

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №09 від 30.05.2019 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.2018 року, Орендар передав, а отримав Орендодавець з тимчасового оплатного користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ0007/1 (одна одиниця), реклама на ПВХ (одна одиниця).

Відповідно до Акту здачі-приймання обладнання №10 від 30.05.2019 року до Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.2018 року, Орендар передав, а отримав Орендодавець з тимчасового оплатного користування наступне обладнання: побутовий госпблок №БТ005 (одна одиниця), реклама на ПВХ (одна одиниця).

Таким чином, договірні відносини між Сторонами було припинено 30.05.2019 року.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на 30.05.2019 року розмір заборгованості Орендодавця перед орендарем по внесенню орендної плати згідно Договору оренди №ДОБ 25/05_18 від 25.05.208 року становить 20 664,00 грн.

03.06.2019 року Директором Товариства відповідача було надано Орендодавцю (Позивачу) гарантійний лист № 0306-19/1 від 03.06.2019 року в якому гарантував сплату заборгованості за договором.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати орендних платежів за Договором, а також неналежним виконанням зобов`язання з повернення орендованого майна, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 20 664?00 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об`єктами оренди за Договором.

В зазначених актах здачі-приймання обладнання сторони погодили, зокрема, вартість оренди, строки оренди та відновну вартість орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Жодного заперечення відповідача стосовно суми заборгованості, вказаної в акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018-31.03.2019, в матеріалах справи також не міститься.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.5 Договору заборгованість відповідача з орендної плати за Договором становить 20 664,00 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 332,70 грн., 30% штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 10 календарних днів у розмірі 6 199,20 грн., 40 % штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 15 календарних днів у розмірі 8265,60 грн. та пені 3 685,55 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суд відзначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 9.2.1 Договору передбачено, що за кожен день прострочки внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 9.2.2 Договору у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 10 календарних днів орендар додатково сплачує штраф у розмірі 30% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п. 9.2.3 Договору у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів орендар додатково сплачує штраф у розмірі 40% від місячної орендної плати за кожне окреме порушення строків оплати по даному договору протягом всього строку дії договору.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача, судом встановлено, що пеня, 3% річних та інфляційні розраховані невірно, виходячи з наступного.

По-перше, позивачем не дотримано вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. По-друге, позивачем не вірно визначено період нарахування пені.

Таким чином, пеня має нараховуватись за період в шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 3406,45 грн. за період з 01.06.2019 по 27.11.2019, 3% річних у розмірі 319,30 грн., 30% штрафу у розмір 6 199,20 грн., 40% штрафу у розмірі 8 265,60 грн.

Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, становив 1 921,00 грн. судового збору, а також 5 000,00 грн. витрати на професійну правову допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В обґрунтування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Булава Транс" посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується договором про надання правової допомоги №15/05 від 15.05.2019, укладеним з Адвокатським об`єднанням "ЮрЕксперт", актом виконаних робіт №21/01-20 від 21.01.2020, квитанцією до прибуткового касового ордеру №21/01 від 20.01.2020.

Судом встановлено, що 15.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "ЮрЕксперт" (адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №15/05, відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати замовникові юридичну послуги, перелік яких визначений п. 2.1 договору.

За змістом п. 4.2 вказаного договору обсяг наданих послуг, в тому числі кількість затрачених годин, і загальний розмір винагороди за надані відповідно до цього договору послуги сторони фіксують в актах виконаних робіт, що повинні бути укладені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №15/05 від 15.05.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" та Адвокатським об`єднанням "ЮрЕксперт" було складено акт виконаних робіт №21/01-20 від 21.01.2020, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Із змісту вказаного акту вбачається, що адвокатським об`єднанням виконані наступні роботи: аналіз документів та збирання доказів для написання позову на суму 1 500,00 грн., написання позову на суму 2 500,00 грн. та складання процесуальних документів (заяв, клопотань) по справі №910/17176/19 на суму 1 000,00 грн., що загалом становить 5 000,00 грн., які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" Адвокатському об`єднанню "ЮрЕксперт" за квитанцією до прибуткового касового ордеру №21/01 від 21.01.2020.

Однак, судом встановлено, що копія квитанції до прибуткового ордеру №21/01 від 21.01.2020 вже надавалася позивачем до матеріалів справи №910/16257/19 на підтвердження здійснення позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Враховуючи викладене, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдмакс-Буд" (вул. Булгакова, буд. 12, м. Київ, 03134; ідентифікаційний код 39800437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Булава Транс" (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, будинок 12; ідентифікаційний код 35671867) заборгованість з орендної плати у розмірі 20 664 грн. 00 коп., пеню у розмірі 3 406 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 319 грн. 30 коп., 30% штрафу у розмір 6 199 грн. 20 коп., 40% штрафу у розмірі 8265 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 906 грн. 65 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О. Лиськов