Рішення

від 03.03.2020 по справі 910/17470/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.03.2020Справа № 910/17470/19

За позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (м. Київ)

До Політичної партії "Київська міська організація Політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (м. Київ)

про стягнення 28.998,10 грн

Суддя Ващенко Т.М.

секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Політичної партії "Київська міська організація Політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" про стягнення 28.998,10 грн, з яких: 21.622,87 грн основного боргу, 3.885,69 грн пені, 1.023,84 грн 3% річних та 2.465,50 грн інфляційних втрат щодо нежитлового приміщення у будинку № 9 по вул. Гната Юри в місті Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов Договору № 1948 від 18.09.12. про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.19. відкрито провадження у справі № 910/17470/19, з підстав, викладених в ухвалі постановлено її розгляд здійснювати за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Конверт з ухвалою від 28.12.19. було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку ПАТ Укрпошта з відміткою не знаходиться .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За висновками суду, відмітка на конверті дозволяє дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження в даній свідчать про незнаходження сторони за адресою, визначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/17470/19.

Додатково у даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою від 28.12.19. по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.10.12. між позивачем та ПАТ Київенерго було укладено Договір № 8130007, а з 30.08.18. переукладено з Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у будинок за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри,9, а позивач оплачує її вартість, щорічно в міжопалювальний період готує теплове господарство до опалювального періоду та здійснює технічне обслуговування систем теплопостачання будинку (п. п. 2.3.2, 2.3.13, 2.3.17). Облік споживання теплової енергії у наведеному будинку проводиться за приладами обліку (звернення - доручення Відповідача та п. 5.1. договору № 8130007). При відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість відпущеної теплової енергії визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом (п. 5.5 № 8130007). Кількість фактичного споживання теплової енергії зазначається у обліковій картці (п. 3.2. Додатку № 2 до договору № 8130007, п. п. 4, 5 Додатку № 4 до договору № 8130007).

Наведені положення договорів узгоджуються з приписами абзацу другого п. 20 Правил користування теплової енергії, затверджених постановою Кабінету міністрів України 03.10.07. № 1198, яким передбачено, що у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

18.09.12. між позивачем (далі - Підприємство) та відповідачем (далі - Споживач) укладено Договір № 1948 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) предметом Договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, вул. Юри Гната, 9.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 6.1 з 01.09.12. до 01.09.13.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 6.4 Договору).

Доказів припинення Договору до матеріалів справи сторонами не подано.

Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків за теплову енергію (додаток № 2 до Договору), Споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ, тел. 486-47-29, 486-71-95) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач повертає Підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою Споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Згідно з п. 3 додатку № 2 до Договору, сплату за вказаними в п.2 цього додатку документами, Споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника та розрахунку теплових втрат на абонентському уводі) за попередній місяць. У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань, та ін. технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з Правилами обліку теплової енергії. Абонентам, що не мають приладів обліку: щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ.

Пунктом 3.5 додатку № 2 до Договору встановлено, що крім сплати вартості спожитої теплової енергії Споживач сплачує на рахунок Підприємства вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем та інженерного обладнання відповідно до Додатку № 1 з оформленням актів виконаних робіт.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не було в повному обсязі та вчасно проведено розрахунки перед позивачем по сплаті платежів за Договором за період з листопада 2016 року по вересень 2019 року в розмірі 21.622,87 грн.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем було виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку до опалювального періоду 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019 років, а енергопостачальною організацією було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання до опалювальних сезонів та видано Акти готовності до опалювального періоду.

В матеріалах справи містяться розрахунки нарахувань за спожиту теплову енергію будинку за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, відомості обліку споживання теплової енергії, акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування, реєстр видачі платіжних документів, зокрема, відповідачу за спірний період.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач звертався до відповідача з вимогами з проханням погасити наявну заборгованість.

Жодної відповіді на вказану вимогу позивач не отримав. Вказане відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення.

Так, за період з листопада 2016 року по вересень 2019 року відповідач мав сплатити позивачу за Договором 24.511,73 грн., проте, сплатив 2.888,86 грн., внаслідок чого заборгованість Споживача перед Підприємством становить 21.622,87 грн.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач в порушення покладеного на нього обов`язку по сплаті платежів за Договором не виконав, в зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 21.622,87 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація в частині стягнення основного боргу в розмірі 21.622,87 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 2.3.7 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3.885,69 грн пені.

Пунктом 2.3.7 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату передбачених Договором нарахувань Споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше двох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов`язання, проте суд здійснює перерахунок пені з урахуванням того, що прострочення виконання зобов`язання за кожний місяць починається з 24 числа, крім того, судом враховано здійснену відповідачем часткову проплату в сумі 2.000,00 грн 12.08.19. в рахунок нарахувань за вересень, серпень, липень, червень, травень і частково квітень 2019 року. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3836,07 грн пені. Пеню в сумі 49,62 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Також позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1.023,84 грн 3% річних та 2.465,50 грн інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, з урахуванням обставин, наведених при розрахунку пені, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання складає 1011,19 грн, розмір інфляційних втрат становить 2465,50 грн. 3% річних в сумі 12,65 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

З урахуванням вищевикладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Політичної партії "Київська міська організація Політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 13; ідентифікаційний код 21709458) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, б. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 21.622 (двадцять одну тисячу шістсот двадцять дві) грн 87 коп. основного боргу, 3.836 (три тисячі вісімсот тридцять шість) грн 07 коп. пені, 1.011 (одну тисячу одинадцять) грн 19 коп. 3% річних, 2.465 (дві тисячі чотириста шістдесят п`ять) грн 50 коп. інфляційних втрат, 1.916 (одну тисячу дев`ятсот шістнадцять) грн 86 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко