Рішення

від 23.02.2020 по справі 914/2584/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 справа № 914/2584/19

м.Львів

за позовом : Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА", м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії "Скарбниця", м.Львів

про відшкодування шкоди у розмірі 6742,64 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Зарицької О.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА", м.Київ до Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії "Скарбниця", м.Львів про стягнення 6742,64грн.

Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито провадження у справі №914/2584/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 22.01.2020 року.

Ухвалою суду від 22.01.2020 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" від 11.12.2019 (вх.№2604 від 11.12.2019) без руху.

Ухвалою суду від 28.01.2020 продовжено розгляд справи № 914/2584/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.02.2020 р.

04.02.2020 за вх.№6144/20 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою-викликом від 12.02.2020 суд відклав судове засідання на 24.02.2020р.

13.02.2020 за вх.№7950/20 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача.

19.02.2020 за вх.№8880/20 на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.

24.02.2020 за вх.№9401/20 на адресу суду надійшло клопотання позивача, відповідно до якого позов підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи здійснювати без участі його повноважного представника.

В судове засідання 24.02.2020 позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак у поданих до справи та наявних станом на 24.02.2020 на момент проведення судового засідання клопотанні (вх.№3120/20 від 20.01.2020 і у відповіді на відзив на позовну заяву (вх.№5950/20 від 13.02.2020 ) просив розглядати справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2020 не з`явився, у поданому до суду клопотанні (вх.№8889/20 від 19.02.20) просив розглядати справу без участі представника відповідача .

За наведених вище обставин, враховуючи строки розгляду справи, суд розглядає справу за наявними в ній документами.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

21.11.2018 р. між ПрАТ АСК ІНГО Україна (далі страховик) та ТОВ ОТП Лізинг (далі страхувальник) було укладено Договір страхування № 250578065.18 (далі - Договір страхування), за яким ПрАТ АСК ІНГО Україна було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з експлуатацією автомобіля марки Пежо , державний номер НОМЕР_1 .

Згідно Довідки про ДТП від 05.12.2018 р. в м. Львів по пр. Чорновола, 12, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Пежо , державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки Шкода , державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Відповідно до Постанови Галицького районного суду міста Львова від 15.02.2019 року зазначена ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 . Страхувальником було подано до ПрАТ АСК ІНГО Україна Заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно Рахунку-фактури №19472 від 06.12.2018 року, наданого ТОВ Ілта Львів , вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки Пежо , державний номер НОМЕР_1 склала 12 297,62 грн.

На підставі зазначеного Рахунку-фактури після відрахування суми, що не підлягає оплаті, ПрАТ АСК ІНГО Україна було виплачено страхове відшкодування Страхувальнику у розмірі 6 742,64 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1712 від 02.04.2019р.

Оскільки цивільно-правову відповідальність водія автомобіля марки Шкода , державний номер НОМЕР_2 , було застраховано ПАТ АСК Скарбниця (далі - Відповідач), що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8773898 (далі - Поліс), згідно ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон), при настанні страхового випадку страховик (Відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу збиток, який було завдано в результаті ДТП, що мала місце 05.12.2018 р. у розмірі 6 742 (Шість тисяч сімсот сорок дві) гривні 64 копійки.

З метою врегулювання даного питання в досудовому порядку уповноваженим представником Позивача було подано до Відповідача Заяву на виплату № 11163 від 11.05.2019 р. з проханням відшкодувати збитки.

ПАТ АСК Скарбниця надіслала відповідь на Заяву на виплату, у якій відмовилась від сплати коштів.

У поясненнях (вх.№7950/20 від 13.02.2020) позивач зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків. Вважає, що наявність рахунку-фактури та платіжного доручення є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

За умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок-фактуру від 06.12.2018 р. Позивачем було складено Страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 6 742,64 грн. (платіжне дорученням №1712 від 02.05.2019 р.).

Також Позивач зазначає, що на запит Відповідача № 167 від 21.05.2019 р. було надіслано фото огляду транспортного засобу та постанову суду в якій підтверджується вина водія транспортного засобу Шкода державний номерний знак НОМЕР_2 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

Заперечення відповідача

У своєму відзиві (вх.№6144/20 від 04.02.2020) відповідач підтверджує отримання від позивача заяви про виплату страхового відшкодування на суму 6 742,64 грн. на підставі ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та що винуватцем ДТП являється водій транспортного засобу марки Шкода д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується Постановою Галицького районного суду м. Львова від 15.02.12.2019 року. Підтверджує, що вказаний автомобіль, д.н.з. НОМЕР_2 застрахований у ПрАТ АСК Скарбниця згідно полісу № АК/8773898.

Однак проти позову відповідач заперечує та просить в його задоволенні відмовити, зокрема покликається на те, що при розрахунку суми страхового відшкодування позивачем не враховано положень ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно до якої, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже , стверджує відповідач, Законом встановлено порядок визначення витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вважає, що позивачем зазначених положень Закону не враховано.

Окрім того відповідач стверджує, що призупинив розгляд заяви позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 6742,64 грн, оскільки неодноразово звертався до позивача із запитами про надання документів (звіту про оцінку транспортного засобу, фото огляду транспортного засобу та постанову суду в якій підтверджується вина водія транспортного засобу Шкода д.н.з. НОМЕР_2 ), які підтверджують пошкодження автомобіля, оскільки йому не були зрозумілі, які конкретно пошкодження мав автомобіль до даної ДТП (в акті огляду транспортного засобу відомості відсутні), а котрі під час ДТП 05.12.2018.

З огляду на викладене, ПрАТ "АСК "Скарбниця" просило суд відмовити ПрАТ АСК "ІНГО Україна" у задоволені позову в повному обсязі.

Позиція суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків може бути, серед іншого, завдання шкоди (збитків). Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), зокрема, й завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, функціонує інститут страхування. Так, положення статті 4 Закону України "Про страхування" встановлюють, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Укладений між позивачем та страхувальником договір №250578065.18 від 21.11.2018 за своєю правовою природою є договором страхування, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що позивач як страховик виконав своє грошове зобов`язання за Договором та законодавством, виплативши страхувальнику відповідно до вимог Договору 6742,64 грн. страхового відшкодування.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, внаслідок ДТП застрахованому за Договором автомобілю завдано шкоди. Відновлювальна вартість ремонту такого автомобіля становить 12297,62 грн. без ПДВ. У відповідності до умов Договору (п.9.2.2.1) позивач відшкодував власнику автомобіля 6742,64 грн. (за вирахуванням суми франшизи). Отже, позивач здійснив страхову виплату страхувальнику, беручи за основу відновлювальну вартість ремонту автомобіля. Водночас, у страховика відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу розмір матеріального збитку.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов`язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

Згідно з п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395) (надалі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 7.38 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Так, оскільки ДТП сталося у 2018 році, а як вбачається з наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Пежо , д.н.з. НОМЕР_3 року випуску, тобто на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації автомобіля Пежо , д.н.з. НОМЕР_1 не перевищував 7 років, слід дійти висновку, що коефіцієнт фізичного зносу не має враховуватися при розрахунку розміру страхового відшкодування.

Як передбачено статтею 1194 Цивільного кодексу України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Зважаючи на те, що позивачеві відшкодовано лише частину виплаченої суми страхової виплати, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6742,64 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд зробив висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 1921,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії "Скарбниця" (79005, м.Львів, Саксаганського, 5, ідентифікаційний код 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО УКРАЇНА" (01054, м.Київ, вул.Вороновського, 33, ідентифікаційний код 16285602) 6742,64 грн страхового відшкодування та 1921,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне текст рішення складено 02.03.2020р.

Суддя Кітаєва С.Б.