Рішення

від 26.02.2020 по справі 916/3865/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3865/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Рябоконь В.І. (на підставі довіреності);

від відповідача: Браїловська А.А. (на підставі довіреності);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88);

до відповідача: Комунального підприємства „Сервісний центр» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 52)

про стягнення 83188,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 24.12.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою вх. ГСОО №3984/19 до відповідача - Комунального підприємства „Сервісний центр» , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 83188,52 грн., з яких: 73106,29 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 8212,95 грн. - пеня, 772,69 грн. - 3% річних та 1096,59 грн. - інфляційні втрати, а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії у липні-серпні 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3865/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 02.01.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу. Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка отримана останнім 31.01.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

03.02.2020р. відповідачем до канцелярії суду було подано відзив на позовну заяву вх. ГСОО №2746/20, в якому просить суд залишити позовну заяву ТОВ „ООЕК» без розгляду, а також зобов`язати позивача перерахувати суму боргу за спожиту електричну енергію згідно з погодженим тарифом 2,1728 грн. за кВт, або зі збільшеним тарифом не більше ніж 10% від погодженого тарифу. При цьому відповідач, посилаючись на положення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» , стверджує про можливість збільшення ціни товару у відповідному договорі лише, як не більше ніж на 10% у разі коливання ціни товару з документальним підтвердженням. Однак, за думкою відповідача, з незрозумілих причин без обґрунтування та документального підтвердження позивач збільшив ціну за кВт на 19% більше за погоджену ціну під час переддоговірної процедури закупівлі електричної енергії, в зв`язку з чим листом за вих. №426/01-13 позивача було повідомлено про відсутність правових підстав для здіснення оплати рахунку №04-600067/1.

Водночас, 03.02.2020р. відповідачем було подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в якому останній просить суд визнати причини пропуску строку подачі відзиву та клопотання про призначення проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін поважними; поновити строк для подачі відзиву на позовну заяву та клопотання про призначення проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; призначити розгляд справи №916/3865/19 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Обґрунтовуючи несвоєчасність подання до суду відповідного клопотання відповідач зазначає, що ухвала суду від 02.01.2020р. була отримана ним лише 31.01.2020 року, а тому з зазначених причин відповідач не мав змоги вчасно підготувати відзив на позовну заяву по справі №916/3865/19, а також клопотання про призначення проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 06.02.2020 року відповідачу, з огляду на поважність причин пропуску строку для подання відзиву та клопотання щодо розгляду справи з викликом сторін було задоволено та поновлено строк на здійснення відповідних процесуальних дій. Крім того, даною ухвалою суду було вирішено здійснити подальший розгляд справи №916/3865/19 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 21.02.2020 року.

21.02.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вх. ГСОО №4641/20, в якій позивач наполягає на помилковості тверджень відповідача та зазначає, що ТОВ „ООЕК» визначає ціну електричної енергії, зокрема за одну кіловат годину виходячи із умов узгодженої між сторонами комерційної пропозиції, однак умовами договору не визначено тариф на постачання електричної енергії у розмірі 2,1728 грн., оскільки ціна згідно договору визначається за механізмом передбаченим комерційною пропозицією. Більш того, позивач наполягає, що відповідач підписавши додаток 2 до договору в редакції від 01.01.2019 року погодився на нові умови визначення ціни на електричну енергію за договором. Разом з тим позивач звертає увагу суду на те, що у договорі сторонами погоджено лише спосіб визначення ціни електричної енергії як товару, а саме відповідно до умов комерційної пропозиції та наполягає, що вартість виставленої для оплати відповідачем електричної енергії була розрахована ТОВ „ООЕК» вірно, враховуючи чинні на час проведення розрахунку тарифи, які затверджені Регулятором та згідно ціни на електричну енергію, яка визначена у відповідності до підписаної між енергопостачальною компанією та відповідачем комерційної пропозиції №3-ПВЦ „Попередня оплата» . ТОВ „ООЕК» також зазначає, що у зв`язку із закінченням строку дії комерційної пропозиції №5-ПВЦ Фактична оплата сторонами було підписано нову комерційну пропозицію №3-ПВЦ Попередня оплата - Стандарт 50Б , строк дії якої з 01.07.2019р. по 30.09.2019р., згідно з якою ціна на електричну енергію вираховується за формулою , однією із параметрів якої є - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП. Отже, позивач стверджує, що оскільки договір укладено сторонами на 2019 рік, а ціна договору та кількість електричної енергії визначена на строк дії договору, тобто на 2019 рік, то твердження КП Сервісний центр про збільшення тарифу (а відтак і ціни за договором) на 19% є безпідставними, так як зі змісту договору слідує, що строк дії договору є 2019 рік, а зміна ціни за одиницю товару у липні 2019 року не призводить до збільшення суми (ціни договору), визначеної в договорі.

У судовому засіданні від 21.02.2020 року, в зв`язку з неможливістю розгляду справи по суті, з огляду на необхідність надання відповідачем заперечень, судом було оголошено перерву у розгляді справи до 26.02.2020 року.

У судовому засіданні від 26.02.2020 року представником відповідача було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких на викладеній позиції у відзиві на позовну заяву наполягає. Крім того звертає увагу суду на те, що постановою НКРЕКП №1411 від 12.07.2019 (набула чинності 01.08.2019р.) постанову №954 від 07.06.2019р. визнано такою, що втратила чинність. Таким чином, відповідач стверджує, що використаний позивачем тариф при розрахунку ціни електричної енергії, на період липень-серпень 2019 року, є некоректним, оскільки дію постанови, на підставі якої він використовував було зупинено.

У судовому засіданні 26.02.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 26.02.2020 року, проти позову заперечував частково та зазначав про наявність боргу за спірний період лише у розмірі 62131,22 грн.

В судовому засіданні від 26.02.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 02.03.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

У відповідності до ч.1 та п.2 ч.2 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов`язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону (абзац 11 пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між ТОВ „ООЕК» та КП „Сервісний центр» виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією №3-ПВЦ (а.с.37-39) , який укладено шляхом підписання відповідачем 06.12.2018р. заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з 01.01.2019р. (а.с.28).

Договір про закупівлю електричної енергії у постачальника є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами за взаємною згодою сторін, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та абз. 3.4 п. 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, який затверджений Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р., шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього договору.

Так, предметом комерційної пропозиції №3-ПВЦ „Попередня оплата-Стандарт 50Б» є постачання електричної енергії, як товарної продукції.

Згідно п. 1.1 комерційної пропозиції ціна на електричну енергію (грн. за 1 кВт*год без ПДВ) за розрахунковий період до початку дії нового ринку електричної енергії (до впровадження ринку „на добу на перед» , внутрішньо добового ринку та балансуючого ринку) ціна на електричну енергію для споживача визначається за формулою №1.

Водночас, порядок формування ціни, встановлений в п. 1 комерційної пропозиції, може бути змінений. Про зміну споживач буде повідомлений не пізніше, ніж за 20 днів до дати початку дії таких змін, шляхом офіційного оприлюднення на веб-сайті постачальника повідомлення про зміни до „Комерційної пропозиції №3-ПВЦ „Попередня оплата-Стандарт 50Б» та викладення її в новій редакції. Споживач має або погодитись з запропонованою

При цьому, відповідно до п. 1.2 комерційної пропозиції з дати початку дії нового ринку електричної енергії (ринку „на добу на перед» , внутрішньодобового ринку та балансуючого ринку) ціна на електричну енергію (грн. за 1 кВт*год без ПДВ) для споживача визначається за формулою №2, яка включає базову ціну - складає 2,15257 за кВт*год, включає в себе вартість закупівлі електричної енергії для споживача на усіх сегментах ринку електричної енергії, послугу постачальника по купівлі електричної енергії для споживача, акцизний податок, регуляторні внески, оплата послуг оператора ринку та інші збори та платежі, що передбачені правилами ринку електричної енергії; тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП, коефіцієнт, який залежить від фактичного графіку оплати в кожному окремому розрахунковому періоді за спожиту електричну енергію споживачем.

У відповідності до п. 10 комерційної пропозиції, її термін дії початок - 01.07.2019р. кінець 30.09.2019р.

Згідно п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Кількість електричної енергії на 2019 рік визначено в обсязі 117400 кВт *год. відповідно до додатку 3 „Обсяги постачання електричної енергії Замовнику» .

Положеннями п. 2.3 договору передбачено, що строк постачання електричної енергії: березень-грудень 2019 року.

У відповідності до п. 2.4 договору, місце постачання електричної енергії: об`єкт фонтан, розташований за адресою: м. Одеса, ріг Кримського бульвару та вул. Ак. Заболотного.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що ціна цього договору на 2019 рік становить 295394,53 грн. у т.ч. ПДВ 49232,43 грн. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору, ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.3 договору).

За умовами п. 5.4 договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Із змісту п. 5.7 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем

Згідно п. 5.8 договору, пеня нараховується за кожен день прострочення оплати, розмір пені 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період за який здійснюється нарахування сплачується споживачем за вимогою постачальника.

Положеннями п. 13.2 договору встановлено, що згідно з вимогами Закону України „Про публічні закупівлі» умови договору не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговірної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

- зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не приведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

- зміни встановленого згідно із законодавством органом державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно до п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Підпунктами 6.1., 6.8. п.6 розділу XIII Кодексу комерційного обліку обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Покази лічильників мають фіксуватись з вказанням фактичної дати та, за необхідності, часу зчитування. Одразу після отримання фактичних показів з лічильників споживача постачальник послуг комерційного обліку має їх перевірити та передати адміністратору комерційного обліку для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 5.5.5 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як стверджує позивач, за розрахунковий період з липня по серпень 2019р. TOB "ООЕК" від AT "Одесаобленерго", як оператора системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем за ці розрахункові періоди, а саме за особовим №600067/1у липні-серпні 2019 року відповідачем було спожито електричну енергію у обсязі 28595 кВт./год. на загальну вартість 73106,29 грн. у т.ч. ПДВ.

На підставі наведених даних позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату спожитої електричної енергії (а.с.32-33). Як встановлено судом, та відповідачем по справі не спростовано, вказані рахунки були отримані представником відповідача 02.08.2019р. та 03.09.2019р.

Як вказує позивач, відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, отримана електроенергія не була оплачена, що ніяким чином не заперечується відповідачем.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між тим, відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодного доказу підтверджуючого сплату вартості фактично спожитої електричної енергії у спірний період.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „ООЕК» та стягнення з відповідача суми основної заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 73106,29 грн.

Разом з тим, суд вважає позицію відповідача у справі помилковою і цілком погоджується з позивачем та зазначає, що підписавши комерційну пропозицію № 3-ПВЦ сторони погодили новий механізм визначення ціни електричної енергії та відповідач тим самим погодився на нові умови визначення ціни на електричну енергію за договором. Крім того, згідно умов укладеного сторонами договору та додатку 2 до нього - комерційну пропозицію, вбачається, що сторонами в договорі погоджено лише спосіб визначення ціни електричної енергії як товару, а саме: відповідно до умов комерційної пропозиції, тоді як договір не містить посилань на конкретні постанови НКРЕКП, тариф згідно з якими підлягає до застосування, або ціни у конкретному грошовому вигляді, а лише механізм визначення ціни на підставі переліку узгоджених сторонами показників.

При цьому, доказів визначення позивачем ціни на електричну енергію у спірний період, у супереч умовам комерційної пропозиції №3-ПВЦ відповідачем до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, судом не виявлено помилок щодо застосування позивачем розміру тарифів, які були чинні на час проведення розрахунків.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вартість виставленої для оплати відповідачу електричної енергії була розрахована ТОВ ООЕК вірно, враховуючи чинні на час проведення розрахунку тарифи, що затверджені регулятором та згідно формули визначення ціни на електричну енергію, яка наведена у підписаній між енергопостачальною компанією та відповідачем комерційній пропозиції № 3-ПВЦ „Попередня оплата - Стандарт 50Б» .

Більш того, суд зазначає також про помилковість тверджень відповідача щодо збільшення позивачем ціни в порушення п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» з огляду на таке:

Так, за приписами ч. 4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» , умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

З аналізу зазначеної статті вбачається, що п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» може використовуватись сторонами у випадку зміни ціни за одиницю товару до 10% без збільшення суми договору з відповідним зменшенням кількості товару, шляхом укладення додаткової угоди, у разі обґрунтованості та документального підтвердження відповідних змін.

Однак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 7 ч.4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» , які зокрема, передбачають зміну ціни у разі зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, за умови встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Враховуючи, що формула розрахунку передбачає застосування такого параметру як Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП, грн/кВт*год., доводи відповідача щодо завищення ціни є помилковими, оскільки ціну зі сторони ТОВ ООЕК визначено у відповідності до чинної комерційної пропозиції. Більш того з формули розрахунку ціни вбачається, що її складові є змінними та не залежать від волі позивача.

За таких обставин, суд зазначає про помилковість тверджень відповідача щодо порушення позивачем положень п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» у спірних правовідносинах.

Окремо суд наголошує, що позивачем визначено вартість електричної енергії спожитої відповідачем у спірний період, згідно формули визначення ціни на електричну енергію, яка наведена у підписаній між енергопостачальною компанією та відповідачем комерційній пропозиції № 3-ПВЦ „Попередня оплата - Стандарт 50Б» з урахуванням змінних показників для визначення такої ціни, що безпосередньо передбачено умовами договору та не суперечить положенням ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі» .

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на втрату чинності постанови НКРЕКП №954 від 07.06.2019 року, в зв`язку з набуттям постанови НКРЕКП №1411 від 12.07.2019 року судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують заявлені позовні вимоги позивачем та не впливають на результат вирішення даного спору.

Крім того, вимоги відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо зобов`язання позивача здійснити перерахунок суми боргу судом до розгляду не приймаються, оскільки у разі наявності з цього приводу спору відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом у встановленому процесуальним законом порядку.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Згідно п. 6 комерційної пропозиції №3-ПВЦ у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, у тому числі за внесення платежів, передбачених п. 2.1 комерційної пропозиції, з порушенням строків, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суму боргу за кожен день прострочення, що діяла в період, за який здійснюється нарахування пені, до повного погашення боргу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 8212,95 грн. розрахованої виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ за порушення термінів сплати вартості активної електричної енергії у відповідний період (а.с. 11) та 3% річних у розмірі 772,69 грн. (а.с. 11), а також інфляційних у розмірі 1096,59 грн. (а.с. 12) вважає їх вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ООЕК та стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 73106,29 грн., пеню у розмірі 8212,95 грн., 3% річних у розмірі 772,69 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1096,59 грн.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Сервісний центр» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 52; код ЄДРПОУ 33313609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) 73106/сімдесят три тисячі сто шість/грн. 29 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 8212/вісім тисяч двісті дванадцять/грн. 95 коп. пені, 772/сімсот сімдесят дві/грн. 69 коп. 3% річних, 1096/одна тисяча дев`яносто шість/грн. 59 коп. інфляційних витрат та 1921/одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 02 березня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська