Рішення

від 25.02.2020 по справі 923/19/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року Справа № 923/19/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон

до Комунального підприємства "Високопільський комунсервіс", смт. Високопілля Херсонської області

про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 138156,48 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Ільницький М. М.;

від відповідача - не прибув.

До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Херсонській області (позивач) до Комунального підприємства "Високопільський комунсервіс" (відповідач) про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі 138156,48грн.

Ухвалою суду від 09.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в Господарському суді Херсонської області, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.39).

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, - суд

в с т а н о в и в:

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (стаття 13 Конституції України).

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держєкоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Пунктом 7 Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Херсонській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 № 249, Державна екологічна інспекція у Херсонській області (далі -Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції. Основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Херсонської області. Інспекція вповноважена вживати заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

У позовній заяві позивач зазначає, що в період з 14 по 17 лютого 2017 року Інспекцією відповідно до пункту а статті 20 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Комунальним підприємством Високопільський комунсервіс .

Матеріалами справи підтверджується, що за наслідками планової перевірки складено Акт перевірки від 17.02.2017 № 02-11/27, в якому зафіксовано, що у Відповідача відсутній дозвіл на спеціальне користування надрами (підземними водами), що є порушенням статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Судом встановлено, що на виконання вимог частини 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пункту З Положення Державної екологічної інспекції у Херсонській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції країни від 22.11.2018 № 249, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки, Відповідачу надано обов`язковий до виконання припис від 20.02.2017 №02-12/21 (а.с.19).

Перевіркою встановлено що Відповідачем здійснено забір підземної води зі свердловин без спеціального дозволу на користування надрами:

1.У період з 01.07.2014 по 31.12.2014 забрано 23 тис. м 3 ;

2.За 201 5 забрано 46 тис. м";

3.За 2016 забрано 49,5 тис. м 3 ;

4.У період з 01.01.2017 по 14.02.2017 забрано 4,7 тис. м 3 .

Вищезазначене підтверджується довідкою, наданою директором КП Високопільський комунсервіс про кількість забраної води від 24.03.2017 № 23 (а.с.23).

У зв`язку з виявленням порушення Кодексу України про надра державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Зайцем В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.02.2017 № 7579, та зафіксовано, що директором КП Високопільський комунсервіс Колесніком Юрієм Сергійовичем допущено порушення прав державної власності на надра, а саме здійснення забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статті 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 17.02.2017 розглянуто адміністративний протокол та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення від 17.02.2017 № 04-11/19, якою директора КП Високопільський комунсервіс Колесніка Юрія Сергійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 510 грн. 00 коп. Штраф сплачено у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 01.03.2017 № 118 (а.с.22).

Суд погоджується з позицією позивача щодо того, що своїми протиправними діями Відповідачем допущено порушення вимог природоохоронного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно приписів статті 21 Кодексу України про надра - Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду.

Частиною 3 статті 24 Кодексу України Про надра передбачено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Нормами Закону України Про охорону навколишнього природного

середовища передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах

Відповідно до ст. 13 Конституції України природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 та ст. 151 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовуюсь у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянами і юридичними особами для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 67 Кодексу України Про надра унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1, п. з ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища : порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України .

Частиною 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища передбачено: шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного, без відповідного дозволу користування надрами, позивачем виконано згідно з п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.08.2009 за № 767/16783.

Пунктом 1.6. Роз`яснення Вищого Арбітражного Суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища встановлено: вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, Відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоду.

Так, ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільною кодексу України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Предметом вказаного спору є стягнення з Відповідача збитків, які завдані державі внаслідок здійснення забору підземної води зі свердловин без спеціального дозволу на користування надрами, отже, на думку суду, в даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства, а саме, вимоги Кодексу України Про надра , та заподіяно державі збитки в сумі 138 156,48 грн. Позовні вимоги щодо їх стягнення є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

У зв`язку із задоволенням позову судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства Високопільський комунсервіс (Код ЄДРПОУ 37411497) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38044149) збитки, заподіяні державі, у сумі 138156, 48 грн., перерахувавши ці суми до фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р UA0989999800000331 19331021377, ККД 24062100, ЄДРПОУ 37411565, у УК у Високоп р-ні/ОТГ смт Вис/24062100.

3. Стягнути з Комунального підприємства Високопільський комунсервіс (Код ЄДРПОУ 37411497) на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області (73000, м. Херсон, пров. Козацький, 10, код ЄДРПОУ 38044149) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2072,36 грн. перерахувавши цю суму на р/р IBAN UA988201720343150001000081000 в ДКС України, м. Київ, код за ЄДРПОУ 38044149.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 03.03.2020 р.

Суддя В.В.Литвинова