Рішення

від 28.02.2020 по справі 925/43/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Черкаси справа № 925/43/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьдоррембуд" до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 44108 грн. 84 коп.,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2020 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Уманьдоррембуд" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору купівлі-продажу (поставки) товарів № У18/044-П від 18.04.2018 року, 43714 грн. 44 коп. основного боргу, 358 грн. 40 коп. пені, 36 грн. штрафу, що разом складає 44108 грн. 84 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем порядку та строків оплати за товар, отриманий за договором купівлі-продажу (поставки) товарів № У18/044-П від 18.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.01.2020 року

позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/43/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.02.2020 року.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін не заперечував, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоч про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

18.04.2018 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьдоррембуд", як постачальником, та філією Монастирищенський райавтодор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як замовником, укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів № У18/044-П (далі - Договір, а.с. 16-21), відповідно до умов п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний товар: асфальтобетон дрібнозернистий тип Б марки 1 на бітумах з адгезійними добавками (надалі іменується - товар).

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2. - найменування (номенклатура, асортимент) товару асфальтобетон дрібнозернистий тип Б марки 1 на бітумах з адгезійними добавками кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить 18,26 тонн. Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов`язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору;

п. 1.3. - обсяги придбання товарів можуть бути зменшені залежно від поточних потреб замовника;

п. 3.1. - ціна цього договору становить 43714,44 гривень, в тому числі ПДВ - 7285,74 гривень, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару;

п. 4.1. - розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі;

п. 4.2. - рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат та паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбаченні чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати);

п. 4.3. - сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором, цінним листом з описом вкладення покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань;

п. 5.1. - постачальник розглядає заявку покупця в 3 денний строк та акцептує її або надає покупцю обґрунтовані заперечення у письмовій формі;

п. 5.2. - після передачі товару та виконання обов`язку з поставки уповноважена покупцем особа підписує видаткові накладні на отриманий товар та передає їх постачальнику. Обов`язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 4.2. договору;

п. 5.3. - датою передачі товару від продавця покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами, та виконання постачальником умов договору;

п. 5.5. - здавання-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і постачальника;

п. 7.3.7. - в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово);

п. 7.3.12. - нарахування будь-яких сум, щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання;

п. 7.3.13. - сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності покупця за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов`язань покупця;

п. 10.1. - цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року.

Договір підписаний представниками сторін та посвідчений їх печатками.

Із видаткової накладної № 5 від 23.04.2018 року на суму із ПДВ - 43714 грн. 44 коп., довіреності філії Монастирищенський райавтодор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № 30 від 18.04.2018 року, дійсної до 30.04.2018 року, на отримання від позивача цінностей за накладною, з сертифіката якості позивача від 23.04.2018 року № 5, податкової накладної від 23.04.2018 року № 11, поданої позивачем (а.с. 22-24, 26-27) вбачається, що позивач поставив, а філія Монастирищенський райавтодор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" прийняла товар за Договором на суму 43714 грн. 44 коп., що становить ціну цього договору.

Філія Монастирищенський райавтодор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" у встановлений п. 4.3. Договору строк за отриманий товар не розрахувалася.

Сторонами Договору підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018-01.10.2018, за даними якого станом на 01.10.2018 року заборгованість філії Монастирищенський райавтодор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьдоррембуд" становить 43714 грн. 44 коп. (а.с. 25).

Як вбачається з карточки рахунку позивача за 2018 рік по Договору борг філії Монастирищенський райавтодор ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" становить 43714 грн. 44 коп. (а.с. 28).

07.03.2019 року позивач направив відповідачу досудову вимогу на суму 43714 грн. 44 коп., у якій просив основний борг за товар, отриманий за Договором, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача та попередив, що у разі невиконання заявленої у цій претензії вимоги до 18.03.2019 року у повному обсязі, про звернення до господарського суду для примусового задоволення своїх вимог (а.с. 29-31, докази відправки - 32).

Відповідач відповідь на претензію не надав, борг в сумі 43714 грн. 44 коп. не сплатив, вимога про їх стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

За порушення строку оплати товару, отриманого за видатковою накладною № 5 від 23.04.2018 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 394 грн. 40 коп. штрафних санкцій, розрахунок яких складає: пеню у розмірі 0,001% від суми боргу, за період з 23.06.2018 року по 23.07.2018 року, що становить 358 грн. 40 коп., а також штраф у розмірі 0,0001 % від суми боргу, що становить 36 грн.

Вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору купівлі-продажу (поставки) товарів № У18/044-П від 18.04.2018 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.3. Договору, сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п.п. 4.1., 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.

Позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 5 від 23.04.2018 року на суму із ПДВ - 43714 грн. 44 коп., який відповідач прийняв

без застережень, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача в графі Отримав (ла) на цій видатковій накладній.

Однак, оплату відповідач за товар у встановлений Договором строк не здійснив. Борг становить 43714 грн. 44 коп. Відповідач не надав доказів в підтвердження здійснення даної оплати.

Отже, основний борг в сумі 43714 грн. 44 коп. позивачем доведений належними та допустимими доказами, його наявність і розмір відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З підстав несвоєчасної оплати за отриманий товар, за що п. 7.3.7. Договору передбачена відповідальність, позивач заявив до стягнення з відповідача 394 грн. 40 коп. штрафних санкцій: пеню у розмірі 0,001% від суми боргу, за період з 23.06.2018 року по 23.07.2018 року, що становить 358 грн. 40 коп., а також штраф у розмірі 0,0001 % від суми боргу, за період з 23.06.2018 року по 23.07.2018 року, що становить 36 грн.

Згідно з п. 7.3.7. Договору, в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово).

В п. 7.3.12. Договору сторони встановили, що нарахування будь-яких сум, щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання.

Відповідно до п. 7.3.13. Договору, сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності покупця за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов`язань покупця.

При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені та штрафу суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування пені та штрафу відповідає умовам Договору та обставинам справи.

За розрахунком позивача пеня у розмірі 0,001% від суми боргу (43714 грн. 44 коп.) за період з 23.06.2018 року по 23.07.2018 року становить 358 грн. 40 коп.

Судом перевірений розрахунок позивача пені, він є арифметично неправильним. За розрахунком суду пеня у розмірі 0,001% від суми боргу (43714 грн. 44 коп.) за період з 23.06.2018 року по 23.07.2018 року становить 13 грн. 55 коп., дана сума пені і підлягає стягненню. Вимоги про стягнення решти пені - 344 грн. 85 коп. задоволенню не підлягають.

Позивач нарахував штраф у розмірі 0,0001 % від суми боргу, вказавши борг - 43858,08 грн., за період з 23.06.2018 року по 23.07.2018 року, що становить 36 грн.

Даний розрахунок не відповідає п. 7.3.7. Договору, згідно якого в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово). Відповідач всупереч п. 7.3.7. Договору розрахував штраф аналогічно розрахунку пені, здійснивши його за період прострочення оплати.

За розрахунком суду розмір штрафу становить (0,0001% х 43714,44 грн.) 0,04 грн. і в такому розмірі вимога про стягнення штрафу теж підлягає задоволенню. Вимога про стягнення решти штрафу у розмірі 35,956 грн. задоволенню не підлягає.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідно до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, в частині вимог про стягнення 43714 грн. 44 коп. основного боргу, 13 грн. 55 коп. пені та 0,044 грн. штрафу, а в решті позову слід відмовити.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 31141625, місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 389 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уманьдоррембуд", код ЄДРПОУ 03333370, місцезнаходження: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Індустріальна, 16 - 43714, 44 грн. основного боргу, 13,55 грн. пені, 0,04 грн. штрафу, 2102 грн. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягненні 344 грн. 85 коп. пені, 35,956 грн. штрафу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя В.М. Грачов