Постанова

від 03.03.2020 по справі 826/14572/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2020 року

Київ

справа №826/14572/18

адміністративне провадження №К/9901/15475/19, К/9901/69376/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Жесар (далі - ТОВ Жесар ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року (постановлене судом у складі судді Качура І.А.), ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (прийняту судом у складі: судді-доповідача Беспалова О.О., суддів: Парінова А.Б., Пилипенко О.Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Аліменка В.О., суддів: Безименної Н.В., Бєлова Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії ДАБІ щодо відмови у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - Реконструкція власної нежитлової будівлі з добудовою по АДРЕСА_1 під житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту , за адресою АДРЕСА_2 , замовником якого є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , номер облікової картки і платника податків НОМЕР_1 );

- визнати протиправною та скасувати відмову (рішення) ДАБІ від 14.08.2018 року за № ІУ 173182261085;

- визнати протиправною та скасувати відмову (рішення) ДАБІ від 31.08.2018 року за № ІУ 173182430247;

- зобов`язати ДАБІ видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - Реконструкція власної нежитлової будівлі з добудовою по АДРЕСА_1 під житловий будинок з об`єктами соцкультпобуту , за адресою АДРЕСА_2 ., замовником якого є ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22 жовтня 2018 року позов задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 грудня 2018 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Жесар , яке не брало участі у розгляді справи, у зв`язку із тим, що акт індивідуальної дії, який судом першої інстанції зобов`язано відповідача видати позивачу, не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції від 22 жовтня 2018 року залишив без змін.

При цьому, розглядаючи апеляційну скаргу ДАБІ та заяву ТОВ Жесар про приєднання до цієї скарги, щодо посилання товариства на те, що судом першої інстанції вирішено питання про його права та інтереси, оскільки воно є користувачем суміжної земельної ділянки, зазначив, що рішення суду першої інстанції жодним чином не могло вирішити питання прав та інтересів ТОВ Жесар , так як, на сьогодні, у особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, будь-яке речове право на суміжну земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_1 , відсутнє.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27 грудня 2018 року до Верховного Суду звернулося ТОВ Жесар із касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, у якій просить цю ухвалу скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У скарзі йдеться про те, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо інтересів ТОВ Жесар .

Зазначає, що будівлі та земельні ділянки ТОВ Жесар та позивача є суміжними.

У Господарському суді Чернівецької області на розгляді перебуває справа № 926/2617/17 за позовом ТОВ Жесар про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом знесення частини самочинної забудови розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (яка на момент звернення з і скаргою належить ОСОБА_1 ).

Відповідно до висновку судової експертизи будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами соцкультпобуту по АДРЕСА_1 , не відповідає дозвільній документації.

Будівля, яка розташована в АДРЕСА_1 , фактично розташована в межах двох земельних ділянок.

Отже, позивач оскаржуваним судовим рішенням намагається узаконити самочинне будівництво.

Видача ОСОБА_1 сертифікату на підставі оскаржуваного рішення впливає на права та інтереси ТОВ Жесар , оскільки позбавляє права користування частиною земельної ділянки та правомірно володіти власним нерухомим майном.

Зазначає також, що апеляційний суд порушив права скаржника та позбавив можливості виконати обов`язки визначені статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до прийняття незаконної ухвали.

28 травня 2019 року ТОВ Жесар звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, які просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилається у скарзі на те, що оскаржуваними судовими рішеннями здійснено втручання в дискреційні повноваження ДАБІ.

Задоволення позову порушує права та інтереси Товариства та будівництво здійснено в зоні охорони культурної спадщини за відсутності погодження відповідних органів.

Видача сертифікату на підставі оскаржуваного рішення впливає на права та інтереси ТОВ Жесар , оскільки позбавляє права користування частиною земельної ділянки та правомірного володіння власним нерухомим майном.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Що стосується касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду:

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Кравчук В.М., Мороз Л.Л.

Верховний Суд ухвалою від 11 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та витребував матеріали справи.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Що стосується касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятих по суті:

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Кравчук В.М., Мороз Л.Л.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 10 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Жесар на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційних скарг перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційних скарг і дійшов висновку про таке.

Що стосується ухвали апеляційного суду, якою закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Жесар , слід зазначити таке.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що своє право на оскарження рішення суду першої інстанції, як особи, яка не брала участі у справі, ТОВ Жесар обґрунтувало тим, що воно є суміжним землекористувачем земельної ділянки позивача, а оскаржуване рішення впливає на його права та інтереси, оскільки позбавляє права користуватися частиною земельної ділянки.

Предметом спору є порушене, на думку позивача, право на отримання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, видача якого належить до компетенції відповідача.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній до 08 лютого 2020 року; далі - КАС) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року зобов`язано суб`єкта владних повноважень видати позивачу сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, тобто акт індивідуальної дії, який розповсюджується виключно на позивача.

Вказана вимога заявлена позивачем в якості похідної від визнання протиправними дій відповідача щодо відмов у видачі цього акта.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

З указаної норми, як зазначив апеляційний суд, випливає, що особа, набуваючи право на апеляційне оскарження рішення у справі, до участі у якій не була залучена, повинна мати не просто певний обсяг прав, свобод та інтересів, що зачіпаються тим чи іншим способом при прийнятті судового рішення, а питання про захист чи відмову у захисті прав, свобод чи інтересів саме цієї особи має бути вирішено судом безпосередньо.

Така вимога Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною, та положення частини першої статті 13 КАС не підлягають довільному тлумаченню.

Статтею 246 КАС передбачено вимоги до змісту судового рішення, за структурою якого суд повинен зазначити чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, у мотивувальній частині рішення (п. 4 ч. 4), висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові - у резолютивній частині рішення (п. 1 ч. 5).

Як свідчить мотивувальна та резолютивна частини оскаржуваного рішення, судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ТОВ Жесар не вирішувалося.

При цьому апеляційний суд звернув увагу на те, що в системному аналізі норм процесуального законодавства статус особи, що не брала участі у справі, в апеляційному провадженні подібний зі статусом третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Різниця полягає у законодавчій забороні залучення третіх осіб до розгляду справи на стадії апеляційного провадження.

Частина друга статті 49 КАС допускає до участі у справі третіх осіб (без самостійних вимог на предмет спору) у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

При цьому, на відміну від словосполучення може вплинути , що є важливим для суду першої інстанції, на стадії апеляційного розгляду такий вплив має бути очевидним та питання про права, свободи, інтереси, обов`язки суд першої інстанції вже повинен вирішити.

Суд апеляційної інстанції, проаналізував взаємозв`язок вказаних правових приписів, з метою уникнення порушення принципу доступу до правосуддя, та звернувся положень частини першої статті 50 КАС.

Так вказана норма містить дві ознаки можливості набуття особою статусу третьої особи: 1) сторона може набути право стосовно третьої особи; 2) третя особа може пред`явити вимоги до сторони.

За аналогією суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що між ТОВ Жесар та ОСОБА_1 в результаті ухвалення оскаржуваного рішення в межах даного спору має існувати один з таких зв`язків: 1) прямим наслідком видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є перехід певного права від ТОВ Жесар до ОСОБА_1 ; 2) з моменту підтвердження правомірності відмови у видачі сертифіката позивачу ТОВ Жесар набуває можливість пред`явити ОСОБА_1 певну вимогу.

У той же час, ТОВ Жесар обґрунтувало своє право на звернення з апеляційною скаргою тим, що в провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа № 926/2617/17 за його позовом до ФОП ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, оскільки, на думку товариства, частина будови знаходиться на орендованій ним земельній ділянці.

Не надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Судом першої інстанції жодна оцінка в мотивувальній частині рішення зазначеній ТОВ Жесар обставині не надавалася, наявність відповідного права у товариства не встановлювалась, і, відповідно, питання порушення жодного права не вирішувалось.

У свою чергу, вимога ТОВ Жесар до ОСОБА_1 пред`явлена у відповідному господарському спорі і вирішення адміністративним судом цієї справи жодним чином не перешкодило товариству пред`явити вказану вимогу в якості самостійного предмету позову.

Наведене, як зазначив суд апеляційної інстанції, свідчить про те, що акт індивідуальної дії, який судом першої інстанції зобов`язано відповідача видати позивачу, не стосується прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норму процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття апеляційного провадження у зв`язку із тим, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ Жесар не вирішувалося. Тому касаційну скаргу ТОВ Жесар на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року слід залишити без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін.

Що ж стосується оскарження ТОВ Жесар у касаційному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року колегія суддів зазначає таке.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою (частина шоста статті 328 КАС, у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року).

Проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Жесар на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року.

Як видно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції відбувся не за апеляційною скаргою ТОВ Жесар , а за апеляційною скаргою ДАБІ.

Понад те, у постанові зазначено, що твердження ТОВ Жесар про те, що судом першої інстанції при розгляді даної справи, вирішено питання про його права та інтереси, є хибним та не відповідає дійсності.

Так, апеляційний суд зазначив, що позивачем вказано, що з грудня 2018 року ТОВ Жесар не здійснює жодних будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1. У червні 2018 року, за наслідками здійснення цього будівництва, яке відповідно до перевірок ІДАБК проводилося самочинно, Чернівецька міська рада відмовила даному товариству у продовжені договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 27.09.2018 №139339139 та від 31.01.2019 № 154669698, вказана земельна ділянка належить до земель комунальної власності, власник - Чернівецька міська рада.

Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції жодним чином не могло вирішити питання прав та інтересів ТОВ Жесар , так як, на сьогоднішній день, у особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, будь-яке речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:05:001:0019 по АДРЕСА_1 - відсутнє.

Враховуючи викладене, колегією суддів Верховного Суду встановлено, що судовими рішеннями - рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ Жесар не вирішувалося. Крім того, товариством подано касаційну скаргу на судове рішення перегляд якого в апеляційному порядку відбувся не за його апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, відповідно до пункту 3 частини першої статті 339 КАС касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Жесар на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року підлягає закриттю.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 339, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Жесар на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі № 826/14572/18 - без змін.

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Жесар на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/14572/18 - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко