Рішення

від 26.02.2020 по справі 131/1112/19

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1112/19

Провадження № 2/131/273/2020

2020 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олексієнка О.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Телевань С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слободищенської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Слободищенської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт за яким спадкоємицею всього її майна є позивач.

До спадкового майна покійної належить цілий житловий будинок та прибудови загальною площею 52,8 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8934 га, кадастровий номер 0521286800:01:00:0213, що розташована на території Слободищенської сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

ОСОБА_1 зверталась до нотаріуса стосовно прийняття спадщини, проте нотаріусом було відмовлено в у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Тому позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок та право на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, натомість її представник за дорученням ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги уточнила, просить їх задоволити та розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача Слободищенської сільської ради Іллінецького району Вінницької області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги селищна рада визнає, проти їх задоволення не заперечує та просить проводити розгляд справи у відсутність представника ради.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні та задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

На день смерті ОСОБА_2 мала цілий житловий будинок та прибудови загальною площею 52,8 кв. м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8934 га, кадастровий номер 0521286800:01:00:0213, що розташована на території Слободищенської сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

Відповідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Копією заповіту від 29 червня 2011 року (а.с.8), свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 (а.с.5) та копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 7) та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 7) стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка має право на спадкування.

Спадкодавцем за життя було розпочато, але не завершено процедуру приватизації вищевказаної земельної ділянки.

Згідно із статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

За статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статті 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації (Лист спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку, а якщо приватизація земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України не завершена й право на її завершення.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243 св. 18 зазначив, що:

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

На підставі абзацу 2 пункту 1 розділу X Перехідні положення ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139- V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абзац 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-V1). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (частина третя статті 116 Земельного Кодексу України).

Згідно п.7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та 24 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Іллінецької державної нотаріальної контори Таранюком Т. Є. позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані на території Слободищенської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, через відсутність правовстановлюючих документів на них на ім`я спадкодавця та відсутністю підтвердження факту спільного проживання на час відкриття спадщини позивача зі спадкодавцем.

При цьому, той факт, що позивач ОСОБА_1 проживала на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується, зокрема, актом обстеження факту проживання ОСОБА_2 від 13 вересня 2016 року (а.с. 8), довідкою виконкому Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області №532 від 13 вересня 2016 року (а.с. 9), довідкою виконкому Слободищенської сільської ради Іллінецького району Вінницької області №282 від 19 вересня 2018 року(а.с.10).

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, факти, що мають юридичне значення встановлюються судом. Згідно ч. 1 п. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку може бути встановлений факт родинних стосунків між фізичними особами.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір, пропорційно до задоволених вимог.

Разом з тим, позивачем не заявлялося жодних клопотань про повернення половини сплаченого нею судового збору, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , жит. АДРЕСА_2 право власності на цілий житловий будинок та прибудови загальною площею 52,8 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, що позначені в технічний документації: одноповерховий житловий будинок літ. А; сарай літ. Б; погріб під частиною будівлі літ. Б під.; господарські споруди позн. 1,2; що знаходяться по АДРЕСА_3 , та право на земельну ділянку цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8934 га, кадастровий номер 0521286800:01:000:0213, розташовану на території Слободищенської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Слободищенська сільська рада Іллінецького району Вінницької області, 22755, Центральна, 35 с. Слободище Іллінецького району Вінницької області, Код ЄДРПОУ: 04328045.

Головуючий: