Ухвала

від 19.02.2020 по справі 522/26274/13-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

19.02.2020

Справа 522/26274/13-к

Провадження № 1-КП/522/1032/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012170500000426 від 05.12.2012, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Російської Федерації, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст. 197-1, ч.3 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприемців вона є керівником фірми «Київ» у вигляді ТОВ код ЄДРПОУ 20946498, юридична адреса: м. Одеса, вул. Костапді. 65. даних ДПІ у Київському районі м. Одеси призначена на носаду директора вказаного підприємства па підставі протоколу б/н зборів учасників фірми «Київ» у вигляді ТОВ від 21.08.2006.

Також, згідно даних ДПІ у Київськиму районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області починаючи з 3-го кварталу 2010 року ОСОБА_5 є єдиним зареєстрованим працівником фірми «Київ» у вигляді ТОВ.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 2Цивільного кодексуУкраїни визначено,що правочиномє діяособи,спрямована нанабуття,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків.Статтею 3Цивільного кодексупередбачено загальнівимоги,додержання якихє необхіднимдля чинностіправочину,а саме:вимога щодозмісту правочинуякий неможе суперечитицьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. а також інтересам держави і суспільсгва, його моральним засадам та вимогам згідно якої правочин мас вчинятися у формі, встановленій законом, ч.1 ст. 210 Цивільною кодексу України визначено що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, вказують, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на неру хоме маймо.

Так. 21.12.2005 Господарським судом м. Києва, по справі №6/883 за позовом Фірми «Київ» у вигляді ТОВ до Одеської обласної ради та Одеської міської ради про встановлення права користування - особистого земельного сервітуту на земельній ділянці загальною площею 0,7 га за адресою: м. Одеса, площа Грецька. 1 та здійснити реєстрацію вказаного права, ухвалено рішення, згідно якого фірмі «Київ» у вигляді ТОВ встановлено право користування - особистий постійний земельний сервітут на земельній ділянці 0,7 га за адресою: м.Одеса, площа Грецька. 1. з таким змістом: «... 4. Право спорудження підземних будівель і споруд на земельній ділянці з опорою на сусідню земельну ділянку.» Вказане рішення 30.05.2007 року залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ст. 98 Земельною кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Так. ТОВ «Київ» в особі директора ОСОБА_5 маючи особистий постійний земельний сервітут на спорудження підземних будівель і споруд на земельній ділянці м. Одеса, площа Грецька. 1, з опорою на сусідню земельну ділянку, з метою будівництва, звернулося з клопотанням стосовно будівництва 3-рівневого підземного паркінгу в південному крилі площі Грецької в м. Одесі до виконкому Одеської міської ради, на підставі чого 29.07.2008 виконкомом Одеської міськради ухвалено рішеним №954 «Про надання дозволу товариству з обмеженою вілповідальнісмо «Київ» на будівництво З-рівневого підземною паркінгу в південному крилі Грецької площі в м. Одесі», згідно якого вирішено надати ТОВ «Київ» дозвіл на будівництво 3-рівневого підземного паркінгу в південному крилі Грецької площі в м. Олесі в період з 3-го кварталу 2009 року по 4-ий квартал 2011 року, після оформлення документів на право корнсгування земельною ділянкою, згідно з чинним законодавством, та зобов`язали ТОВ «Київ» оформити, відповідно до чинною законодавства, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

Згідно листаУправління земельнихресурсів Одеськоїміської рішивід 24.04.2012№01-19/635-04,звернень ТОВ«Київ» доуправління земельнихресурсів ОМРщодо оформлення документів на право користування землею для будівництва підземного паркінгу протягом 2008-2012 р.р. не надходило.

Згідно ч.3 ст.3 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме манію, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації; п. будь-які правочини щодо нерухомою майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цьою Закону. Зіідно ст. 4 даного Закону «... обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам а саме: право користування (сервітут)...».

Наприкінці 2008 року ОСОБА_5 не набувши відповідно до вимог чинного законодавства права вчинити правочин щодо користування вищезазначеною земельною ділянкою направила до Інспекції ДАБК в Одеській області звернення, та 26.12.2008 отримала дозвіл №1094 на виконання будівельних робіт з комплексної реконструкції Грецької площі у м.Одесі (перший пусковий комплекс), будівництво підземного трьохрівневого паркінгу у південному крилі АДРЕСА_2 .

В квітні 2011 не зважаючи на вимоги ст. 210 Цивільного кодексу України, ст.116 ст. 125 ст. 1.126 Земельного кодексу України. ст. 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ОСОБА_6 , усвідомлюючи про необхідність державної реєстрації права сервітуту, не виконавши вимоги рішення Одеської міськради №954 від 29.07.2008 щодо оформлення документів на право користування землею для будівництва підземного паркінгу почала користування земельною ділянкою, а саме - будівництво паркінгу.

Згідно п.16 порядку ведення Поземельної книги який затверджено постановою КМУ від 09.09.2009 №1021 (який набув чинності з 01.01.2011) відомості про обмеження використання земельної ділянки, земельний сервітут (право користування чужою земельною ділянкою), вносяться до Поземельної книги після державної реєстрації земельної ділянки на підставі ... рішення суду. Пунктом 19 порядку передбачено, що для державної реєстрації обмежень у використанні земельної ділянки, земельного сервітуту. ...власник чи набувач права або уповноважені ними особи подають до відповідного територіального органу «Держземагенства» заяву про державну реєстрацію обмежень у використанні земельної ділянки та інші зазначені у порядку документи. Пунктом 19 зазначеного порядку передбачено що у разі коли обмеження використання земельної ділянки, земельний сервітут, ... встановлено за рішенням суду, їх реєсірація здійснюється протягом 14 календарних днів з дати подання документів.

Згідно відповіді Управління Дсржкомзему у м. Одесі Одеської області від 16.09.2013 №01-5-04/4665 Управління на підставі постанови КМУ від 09.09.2009 №1021. з 01.01.2011 здійснювало реєстрацію права постійного користування земельними ділянками.

Згідно відповіді Управління Держкомзему у м. Одесі від 30.05.2012 №01-05-04/2924 в Управлінні відсутні відомості стосовно реєстрації права користування земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1, за ТОВ «Київ» та зазначене підприємство не зверталося до Управління щодо реєстрації земельного сервітуту.

На будівництво зазначеного паркінгу ОСОБА_5 26.12.2008 отримала дозвіл №1094 Державної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст.376 Цивільною кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідио до п.4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ віл 30.03.2012 №6. самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети: або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту: або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентною органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної діляпки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Згідно листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 12.09.2013 №01-19/2440-09-02, проект відведення земельної ділянки фірмі «Київ» у вигляді ТОВ, за адресою: м.Одеса, площа Грецька. 1, до управління не надходив.

Так,19.04.2013Державною інспекцієюсільського господарствав Одеськійобласті здійсненообстеження земельноїділянки площею0,4363за.за адресою:м.Одеса,площа Грецька.1,за результатомякої складеновідповідний актта встановленоздійснення будівництвапідземного паркінгубез будь-якихправовстановлюючих документівна землекористування,що невідповідає положеннямст.125,ст.126Земельною кодексуУкраїни.За результатамиобстеження головнимспеціалістом відділуоперативного контролюза додержаннямземельного законодавстваУправління контролюза використаннямта охороноюземель Державноїінспекції сільськогогосподарства Українив Одеськійобласті ОСОБА_7 відповідно до«Методики визначеннярозміру шкоди,заподіяної внаслідоксамовільного зайняттяземельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу» яка затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 №963 розраховано розмір школи заподіяної ТОВ «Київ» внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0.4363 га під будівництво паркішу із земель житлової та громадської забудови (ст. 38 Земельного кодексу України), яка становить 185 тис. 27 грн. 30 коп.

Таким чином ОСОБА_5 будучи директором ТОВ «Київ», набувши згідно рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.2005 право здійснити правочин. а саме право права користування - особистого земельного сервітуту на земельній ділянці загальною площею 0,7 га за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1, не вжила дій передбачених діючим законодавством України спрямованих на набуття, вищевказаного права не зареєструвавши його відповідно до вимог ст.125, ст.126 Земельного кодексу України. ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України, та ст.3, ст. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

В подальшому ОСОБА_5 будучи директором ТОВ «Київ», в порушення ст. 116 Земельного кодексу України, в квітні 2011 року почала самочинне будівництво на земельній ділянці за адресою: м.Одеса, площа Грецька. 1, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевою самоврядування про її передачу у власність або надання у користування та за відсутності вчиненого праночину щодо вказаної земельної ділянки, чим заподіяла внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,4363 га під будівництво паркінгу із земель житлової та громадської забудови шкоду, яка становить 185 тис. 027,30 грн.

Своїми діяним ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, чим завдано значної шкоди її законному володільцю та кримінальне правопурешння, передбачене ч.3 ст. 197-1 КК України - самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, чим завдано значної шкоди законному власнику.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у скоєні кримінальних правопрушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч.3 ст. 197-1 КК України не визнала та пояснила наступне.

Так, самовільне заволодіння земельною ділянкою, розташованої за адресою: м.Одеса, пл.Грецька 1, якщо й мало місце, відбулося Фірмою Київ ще у 2003 році. Будучи обізнаною в тому, що станом на серпень 2006 року постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року по справі 6/883 скасовано рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2005 року про встановлення земельного сервітуту ТОВ Фірмі Київ, ОСОБА_5 не демонтувала підземну стіну об`ємом 3,600 куб.м. армованого бетону за адресою м.Одеса пл.Грецька 1, тим самим продовжила використання земельної ділянки, заволодіння якою відбулося ще в 2003 році.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2007 року було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року, а рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2005 року по справі № 6/883 залишено без змін. За ТОВ «Фірмою Київ» було встановлено право користування-особистий сервітут на земельних ділянках площею 0,5465 га, 0,0689 га, 0,0846 га, (всього 0,7 га). Також, даним судовим рішенням було визначено (закріплено) межі земельної ділянки загальною площею 0,7 га для будівництва, а саме у межах замкнутої лінії, які проходять через точки 1,3,114,11,108,113,256,249,250,251,252,253,234,235,236,237,238, 264,119,118,117,116,115,47+,А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З,И,К,Л,М,Н,Н,О,П,Р,С, позначені на кресленні переносу меж земельної ділянки у натуру на Грецькій площі в м. Одеса, що свідчить про відведення земельної ділянки для її цільового використання відповідно до вимог чинного законодавства України.

З приводу не проведення державної реєстрації земельного сервітуту встановленого за рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2005 року ОСОБА_5 повідомила слідуюче, що згідно ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

На момент звернення ТОВ Фірмою Київ до суду з позовом в 2005 році до Одеської міської ради про встановлення земельного сервітуту, ст.100 ЗК України була в наступній редакції: Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Цивільного кодексу України» №997-V від 27.04.2007 року статтю 100 Земельного кодексу України було викладено в новій редакції «сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно».

Зазначені зміни законодавства стосовно ст. 100 Земельного кодексу України були опубліковані та, як слідство, набрали чинності лише з 20.06.2007 року. Отже, через 20 днів після винесення рішення ВАСУ від 30.05.2007 року, яким було встановлено ТОВ Фірмі Київ земельний сервітут, законодавством було скасовано необхідність реєстрації сервітуту, що встановлений судовим рішенням. Необхідність щодо проведення державної реєстрації була встановлена тільки для договору.

Таким чином, будівельні роботи ТОВ Фірмою Київ розпочалися у 2008 році, що підтверджується дозволом ДАБК у Одеській області №1094 від 26.12.2008 року, а не в квітні 2011 року, як зазначено в обвинуваченому акті. Станом на початок будівництва 26.12.2018 року ст.100 ЗК України було визначено, що проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно підлягав лище договір про встановлення земельного сервітуту, а не інші способи його встановлення. А тому, в даному випадку взагалі не може йти мова здіснення директором ТОВ Фірми Київ ОСОБА_5 самочинного будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Тобто, на думку директора ТОВ ФірмаКиїв ОСОБА_5 кримінальне правопорушення могло бути вчинено в серпні 2006 року, що виразилося в самовільному зайнятті земельної ділянки за адресою м.Одеса пл.Грецька 1. В той же час, у зв`язку з прийняттям рішення Вищого адміністративного суд України 30.05.2007 року, яким було скасовано рішення Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 року, а рішення господарського суду м. Києва по справі 6/883 про встановлення земельного сервітуту залишено в силі, ТОВ Фірма Київ стала належним землекористувачем земельної ділянки за адресою м.Одеса пл.Грецька 1. Проведення державної реєстрації сервітуту встановленого за рішенням суду відповідно до ст. 100 ЗК України з 20.06.2007 року не вимагалося.

За таких обставин, на думку ОСОБА_5 , починаючи з 20.06.2007 року вчинене нею діяння в серпні 2006 року втратило суспільну небезпечність внаслідок зміни обстановки, а саме усунення порушення, шляхом приведення землекористування за адресою АДРЕСА_2 до вимог земельного законодавства України. А отже, починаючи з 20.06.2007 в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину передбачений ч.1 ст. 197-1 КК України.

Таким чином, будівництво підземного паркінгу, яке розпочалося в 2008 році на підставі дозволу ДАБКу Одеськійобласті №1094від 26.12.2008року, за адресою м.Одеса пл..Грецька 1, здійснювалось ТОВ Фірмою Київ на земельній ділянці відведеній для цієї мети згідно рішення господарськогосуду м.Києва від21.12.2005року посправі №6/883,яке залишенов силіухвалою Вищогоадміністративного суду України від 30.05.2007 року. Дане рішення суду про встановлення земельного сервітуту, яке є обов`язковим для виконання та не потребує проведення державної реєстрації у відповідності до ст.100 ЗК України (в редакції діячій нас виникнення правовідносин). А отже, в її діях відсутній та ніколи не був склад злочину передбачений ч.3 ст. 197-1 КК України, оскільки будівництво не було самочинним та здійснювалось у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В судовому засіданні ОСОБА_5 заявила клопотання, яке підтримав її захисник адвокат ОСОБА_4 , про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України в у зв`язку із зміною обстановки.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про те, що клопотання обвинуваченої є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Закриття кримінального провадження зі звільненням від кримінальної відповідальності можливо тільки у випадку скоєння особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого особливою частиною КК України та при наявності встановлених Законом правових підстав, вичерпний перелік яких наведений в ч.1 ст.44 КК України. При цьому рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можливе лише при наявності її згоди на закриття справи.

Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Як встановлено судом, інкриміновані обвинуваченій ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 197-1, ч.3 ст. 197-1 КК України вона скоїла вперше, у відповідності зі ст.12 КК України в редакції 2001 року, дані правопорушення відносяться до категорії невеликої тяжкості. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 є людиною похилого пенсійного віку, позитивно характеризується, раніше не судима.

Крім того, судом встановлено, що рішенням №118 від 26.02.2004 року виконком Одеської міської ради призначив ТОВ Фірма Київ замовником реконструкції Грецької площі. Надалі, міськрада через свої структурні підрозділи надала фірмі Київ архітектурно-планувальне завдання №56 від 11.04.2004 року, дозвіл на виконання будівельних робіт №183/04 від 13.04.2004 року.

Зазначені факти відображені також у рішенні Приморського районного суду Одеси №2-9140/2005 від 18.08.2005. Зазначеним рішенням встановлено існування підземної бетонної стіни, збудованої фірмою Київ на підставі вищезазначених дозвільних документів. Таким чином, фірма Київ фактично заволоділа ділянкою та розпочала будівництво в 2004 році.

На той час, питання землекористування для будівництва було врегульовано ст.24 Закону Про планування та забудову територій. Для будівництва, достатнім було волевиявлення власника ділянки у довільній формі. Наявність такого волевиявлення не викликала зауважень у Приморського районного суду по справі №2-9140/2005, та не була оспорювана міськрадою по цієї ж справі. Враховуючи позицію ЄСПЛ по справі Брумареску проти Румунії, з метою забезпечення правової визначеності судового рішення, суд не вбачає підстав для перегляду волевиявлення міськради щодо надання ділянки під будівництво паркінгу.

В подальшому, рішенням по справі №6/883 від 21.12.2005 року, Господарський суд Києва встановив на користь фірми Київ право користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування паркінгу на умовах сервітуту. В справі 6/883, у суда також не виникло зауважень щодо належності волевиявлення міськради в 2004 році, та відповідно, суд вважав землекористування законним. Рішенням к-22959/06 від 30.05.2007 року, Вищий Адміністративний суд залишив це рішення в силі.

Редакція ст.100 ЗК України, що діяла на момент ухвалення рішення к-22959/06, передбачала державну реєстрацію земельного сервітуту. Відповідно, фірма Київ була зобов`язана провести державну реєстрацію сервітуту, встановленого рішенням суду. Без такої реєстрації, право сервітуту не виникало.

З 20.06.2007 року набули чинності зміни до ст.100 ЗК України, за якими державної реєстрації підлягав договір про встановлення сервітуту, але не сервітут, встановлений рішенням суду. Таким чином, після 20.06.2007, обов`язок ТОВ Фірми Київ щодо державної реєстрації сервітуту був скасований. Аналогічну позицію висловив касаційний суд по справах 920/1802/14, 904/4670/13. Користування ТОВ Фірмою Київ земельною ділянкою для будівництва та експлуатації паркінгу після цієї дати на підставі рішення суду без державної реєстрації сервітуту не порушує приписів закону.

Про спеціальний характер ст.100 ЗК України порівняно із Законом "Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" зазначив Вищий Господарський суд України по справі 28/5005/5627/2012: Доводи скаржника у касаційній скарзі про те, що право сервітуту на земельну ділянку у позивача не виникло в силу відсутності реєстрації права сервітуту на земельну ділянку у відповідності до ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не приймаються до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки з урахуванням характеру спірних правовідносин, до них підлягають застосуванню положення ст.100 ЗКУ, як спеціальної норми, в чинній на момент вирішення спору редакції, та відповідно до яких державній реєстрації підлягає договір про встановлення земельного сервітуту, в той час, як у даній справі земельний сервітут встановлений судовим рішенням.

До її скасування 5.9.2012 року, Постанова КМУ №671 Про затвердження тимчасового порядку реєстрації правочинів передбачала реєстрацію саме правочинів. Державної реєстрації права сервітуту, встановленого рішенням суду - яке не є правочином - в той період не існувало. Відповідно, Одеський окружний адміністративний суд по справі 815/759/15 від 24.03.2015 року встановив відсутність вини у нездійсненні реєстрації сервітуту.

Розглядаючи питання самочинності будівництва, суд звертає увагу на те, що 16.12.2008 року ДАБІ надала ТОВ Фірмі Київ дозвіл №1094 на будівництво підземного паркінгу. Відповідно до ст.29 Закону Про планування та забудову територій, дозвіл на будівництво є єдиним документом, що надає право на будівництво.

Враховуючи викладене, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ Фірма Київ користувалася земельною ділянкою для будівництва паркінгу на умовах сервітуту незаконно - в період між рішенням Господарського суду Києва 21.12.2005 року та скасуванням державної реєстрації сервітуту, встановленого рішенням суду, з 20.06.2007.

Після 20.06.2007, користування земельною ділянкою без державної реєстрації сервітуту здійснювалося законно. З цієї дати правопорушення втратило суспільну небезпечність. Отже, суд вважає за доцільне застосувати наслідки ст.48 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що в силу ст. 48 КК України у справі є достатні підстави для закриття кримінального провадження і звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки.

Керуючись ст.ст. 44, 48 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 197-1, ч.3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із зміною обстановки..

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012170500000426 від 05.12.2012, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1, ч.3 ст. 197-1 КК України - закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області протягом семи днів з моменту її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1