Рішення

від 17.02.2020 по справі 449/1641/19

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/1641/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2020 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді: Борняк Р.О.,

за участю секретаря судових засідань: Баран П.Д.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перемишлянської міської ради, третя особа: Перемишлянська районна державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернувся до Перемишлянського районного суду Львівської області із позовною заявою, в якій просить: визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 від 03.12.1997 р., що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно - гараж № НОМЕР_2 а/1 (площею 48,1 кв.м.), що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Заяву обгрунтовує тим, що він ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 .

18 вересня 2019 року він придбав у власність відповідно до договору купівлі-продажу у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0026 га з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована по АДРЕСА_2 . Дана земельна ділянка, власником якої він тепер являється, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

23 березня 2016 року Перемишлянською міською радою було винесено рішення про присвоєння адресного номера 4а/1 земельній ділянці для будівництва індивідуального гаражу по АДРЕСА_2 , власником якої на той час була ОСОБА_2 . Після присвоєння адресного номера, сім`єю ОСОБА_3 було зведено гараж, але не оформлено право приватної власності на нього.

Враховуючи той факт, що він являється власником земельної ділянки на якій зведено гараж в листопаді 2019 року він звернулась до МКП Золочівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та виготовив технічну документацію на гараж площею 48,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві, останній просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак від представника відповідача надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, заперечень не мають.

Представник третьої особи - Перемишлянської районної державної адміністрації, в судове засідання теж не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак від представника третьої особи надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, проти позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається із технічного паспорту на гараж АДРЕСА_4 що АДРЕСА_3 , таки виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно довідки КП Львівської обласної ради Золочівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 25.11.2019 року №847, в реєстрі прав власності на нерухоме майно будівлю гаражу АДРЕСА_5 не зареєстровано та реєстраційний номер не призначено.

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Перемишлянської міської ради від 23.03.2016 року №40, Виконавчий комітет Перемишлянської міської ради вирішив присвоїти адресний номер 4а/1 земельній ділянці для будівництва індивідуального гаражу, загальною площею 0,0026 га, що по АДРЕСА_2 , власником якої являється ОСОБА_2 .

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів серії ННХ №000801 від 18.09.2019 р., ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 0,0026 га з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована по АДРЕСА_2 .

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181544607 від 18.09.2019 року, земельна ділянка, кадастровий номер - 4623310100:03:003:0346, площею 0,0026 га, з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Частина 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Констиції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Із змісту ч.1 ст. 317 ЦК України вбачається власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України визначено власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки, позивач на законних підставах набув право власності на придбане майно і не взмозі розпоряджатися ним на власний розсуд з причин, що не залежать від нього, в зв`язку з чим суд вважає, що право власності позивача підлягає захисту відповідно до ст. 16 ЦК України, а тому задовольняє позов.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 від 03.12.1997 р., що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на нерухоме майно - гараж № НОМЕР_2 а/1 (площею 48,1 кв.м.), що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди , а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Р. О. Борняк