Рішення

від 03.03.2020 по справі 453/1497/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1497/19

№ провадження 2/453/91/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 березня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 10.12.2019 року звернулася у суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 78,1 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 12.12.2019 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання - 24.01.2020 року, 10.00 год..

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 24.01.2020 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 03.03.2020 року, 09.30 год..

Розгляд справи по суті відбувся 03.03.2020 року, без участі сторін.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 , про що 01.05.2009 року складено відповідний актовий запис за № 8, згідно свідоцтва про смерть, повторно виданого Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Після смерті матері відкрилася спадщину за заповітом, оскільки її матір ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповіт, яким заповіла позивачеві Ѕ частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . На даний час позивач є єдиним спадкоємцем прав та обов`язків, котрі залишились після смерті матері на спірну частину домоволодіння, оскільки відсутні спадкоємці, які б претендували на обов`язку частку незалежно від змісту заповіту, однак оформити таке право на неї позивач не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоч була належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання у справі. Однак позивач подала суду заяву вх. № 274 від 23.01.2020 року,в якій позов підтримала, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав, а розгляд справи просила проводити без її участі.

Відповідач - Росохацька сільська рада Сколівського району Львівської області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, однак подала на адресу суду письмове клопотання вх. № 975 від 27.02.2020 року, в якому просила розгляд справи проводити без участі представника, проти позову не заперечувала .

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити судове засідання у справі без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм та роз`яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_2 , після смерті якої позивач має намір оформити спадщину за заповітом, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого 13.06.2018 року Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Вказаний день смерті ОСОБА_2 , у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини після неї.

Як вбачається з довідок виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області вих. № 385 від 10.06.2019 року та вих. № 74 від 31.01.2019 року, ОСОБА_2 була матір`ю позивача та на день смерті постійно проживала разом з позивачем в одному будинку у АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За життя, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадкодавець ОСОБА_2 у с. Мита Сколівського району Львівської області склала заповіт, котрим належні їй права та обов`язки з приводу нерухомого майна, а саме Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , заповіла позивачу.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Враховуючи наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_2 заповіту, який до дня його смерті нею не змінювався та не скасовувався, спадкування у даному випадку здійснюється за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач, яка бажає прийняти спадщину у встановленому законом порядку та строки не відмовилася від спадщини.

Відтак, позивач вправі успадкувати усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи права та обов`язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема судом встановлено, що вказаний будинок збудований у 1972 році. Загальна площа такого будинку становить 78,1 кв. м., з яких житлова площа 39,7 кв. м., а решту - допоміжна. Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1, з належними до нього господарськими будівлями і спорудами - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою В ), вбиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г ) та верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ), розташований у АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що факти, викладені позивачкою у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог є достовірними, не викликають сумніву. Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємицею за заповітом спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , судом не встановлено.

Судом також встановлено, що позивач, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів. Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки інших спадкоємців після її смерті, які б у встановленому порядку претендували на обов`язкову часту незалежно від змісту заповіту і прийняли спадщину, немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на Ѕ частину житлового будинку (літера А-1) із сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), з гаражем (літера В ), вбиральнею (літера Г ) та верандою (літера а ), розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 78,1 кв. м., житловою площею 39,7 кв. м. з верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ), з відповідною частиною належних до нього господарських будівель - сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б), гаражем (позначений у технічному паспорті літерою В) та вбиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Г), що розташований у АДРЕСА_1 , - у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Росохацька сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: Львівська область, Сколівський район, с. Росохач; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370366.

Суддя В. Я. Микитин

Рішення суду складене 03 березня 2020 року.