Рішення

від 02.03.2020 по справі 756/2980/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.03.2020 Справа № 756/2980/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/2980/20

Провадження №2-з/756/63/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

УСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ; накладення арешту на нежитлові приміщення АДРЕСА_2 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ; накладення арешту на земельну ділянку для індивідуального садівництва кадастровий номер 3221884000:33:016:0739, розташовану за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, сільска рада Лебедівська, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 ; накладення арешту на майнові права на квартиру по АДРЕСА_3 , які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 ; накладення арешту на усі акції Приватного акціонерного товариства Миколаївцемент (код ЄДРПОУ 00293025), якізнаходяться у власності ОСОБА_2 ; накладення арешту на усі акції Акціонерного товариства Хмельницькобленерго (код ЄДРПОУ 22767506), які знаходяться у власності ОСОБА_2 ; накладення арешту на усі акції Відкритого акціонерного товариства Тернопільобленерго (код ЄДРПОУ 00130725), які знаходяться у власності ОСОБА_2 ; накладення арешту на усі акції Акціонерного товариства Миколаївобленерго (код ЄДРПОУ 23399393), які знаходяться у власності ОСОБА_2 ; накладення арешту на усі акції Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське (код ЄДРПОУ 13498562), які знаходяться у власності ОСОБА_2 ; накладення арешту на усі акції, які знаходяться у власності ОСОБА_2 та містяться на його рахунку у цінних паперах, відкритому в депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю УПР-Фінанс (код ЄДРПОУ 36980202); накладення арешту на усі акції, які знаходяться у власності ОСОБА_2 та містяться на його рахунку у цінних паперах, відкритому в депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю Навігатор-Інвест (код ЄДРПОУ 25270172); накладення арешту на усі грошові кошти, що зберігаються ОСОБА_2 на усіх його банківських рахунках, відкритих в Акціонерному товаристві Універсал Банк (код ЄДРПОУ 21133352).

Свої вимоги мотивує тим, що 21.02.2020 ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви з підстав того, що ОСОБА_2 має намір звернутись до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.02.2020 №756/2609/20 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 .

Представник заявника вказує, що він має намір подавати зустрічний позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, набутого ними під час шлюбу, оскільки між сторонами дійсно існує спір щодо майна, тому вважає за потрібне звернутись до суду із заявою про забезпечення позову.

Зазначає, що незастосування заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання можливого рішення суду у разі задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Із матеріалів заяви убачається, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , саме тому просить суд вжити заходів забезпечення можливого зустрічного позову.

Таким чином, зі змісту поданої заяви можна прийти до висновку про те, що заявник має намір подати зустрічний позов, який він буде мати право подати за умови, якщо ОСОБА_2 звернеться до суду із позовною заявою і вона буде прийнята до розгляду, і в подальшому, судом буде постановлена ухвала про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви разом із первісним позовом, що може і не настати.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Разом з тим, матеріали заяви не містять жодних відомостей про те, що ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та що такий позов прийнято судом до провадження.

Окрім того як на підставу для забезпечення зустрічного позову заявник вказує на те, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.02.2020 (ун. №756/2609/20) заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 , однак подані матеріали такої ухвали не містять, як не місять і примірника заяви ОСОБА_2 з обґрунтуванням необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення.

З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та перебуває у відкритому доступі (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87846503) убачається, що дійсно, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.02.2020 було вжито заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви відповідно до резолютивної частини якої, судом було накладено арешт на автомобіль марки РОRSСНЕ, модель МАСАN 2018 року випуску, шасі (кузов, рама) номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 ; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 , що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 71,9 кв.м., житлова площа - 32,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1599350780000, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 ; накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5 , що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 80,7 кв.м., житлова площа - 38,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 24730980000, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 ; накладено арешт на 200 000 акцій, що перебувають у власності ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) в статутному капіталі Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління Покровське (код ЄДРПОУ: 13498562, адреса місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, площа Шибанкова, 1А).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Доказів того, що відповідач вживає активних заходів щодо відчуження належного йому майна, ОСОБА_1 не надано. Саме по собі посилання на можливе відчуження майна, не може свідчити про ефективний спосіб захисту її майнових прав шляхом вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, зважаючи на відсутність первісного позову, не убачається за можливе визначити предмет спору та з`ясувати, чи будуть заявлені за зустрічним позовом вимоги взаємопов`язані з первісними та чи буде зустрічний позов прийнято до спільного розгляду разом із первісним позовом взагалі.

Слід звернути увагу на те, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч.4 ст. 152 ЦПК України).

Таким чином законодавець передбачив обов`язок заявника, який звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, пред`явити відповідний позов протягом 10 днів з моменту постановлення ухвали про забезпечення позову, що за конструкцією заяви ОСОБА_1 та її наміру пред`явити зустрічний позов, в межах розгляду якого, просить вжити відповідних заходів забезпечення, буде неможливим.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволенню не підлягає у зв`язку із тим, що обставини, на які посилається представник позивача як на підстави для забезпечення позову ніяким чином не підтверджені.

Таким чином, немає підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149- 153, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_8 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви;

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення.

Суддя: О.В. Диба