Рішення
від 02.03.2020 по справі 744/119/20
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.03.20

Справа № 744/119/20

Провадження по справі № 2/744/145/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Фільчаговій Г. В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Козлова В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Жадівська сільська рада Семенівського району Чернігівської області, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , пред`явив до суду позов до відповідача, Семенівської міської ради Чернігівської області, в якому просив: визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай), розміром 4,69 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Рассвет Жадівської сільської ради Чернігівської області ; судовий розгляд позовної заяви провести за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив про те, що він, ОСОБА_2 , 20 серпня 1992 року був прийнятий в члени колгоспу Рассвет , та на роботу в якості шофера, що підтверджується записом в його трудовій книжці. Рішенням загальних зборів колгоспників 13 січня 1993 року на базі колгоспу Рассвет створено колективне сільськогосподарське підприємство Рассвет , з якого його 1 серпня 1993 року було направлено на навчання до Харківського державного університету, в якому він навчався на денній формі навчання до 17 вересня 1997 року, а потім перевівся на заочну форму навчання та закінчив навчання в 2000 році. В листопаді 2019 року він зустрів свого колишнього однокласника по школі, друга дитинства, ОСОБА_3 , з яким разом після закінчення школи в 1992 році були прийняті до членів колгоспу Рассвет та разом працювали в даному господарстві. Під час розмови з ОСОБА_3 він дізнався, що він, як колишній член КСП Рассвет , був включений в список пайщиків, який додавався до Державного акту права колективної власності на землю, у зв`язку з чим він отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), а в подальшому і земельну ділянку із земель колишнього КСП Рассвет , а позивач цього права з невідомих для нього причин, був позбавлений. Дана обставина змусила його звернутись до СТОВ Агрофірму Світанок , в яку було реорганізоване КСП Рассвет , з питання реалізації його права на земельну частку(пай) із земель колишнього КСП Рассвет . Було з`ясовано, що він має право на паювання, але в цьому питанні СТОВ Агрофірму Світанок йому допомогти на даний час не чим не могло. Те, що він мав право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП Рассвет визначено чинним законодавством України виходячи з того, що право на земельну частку (пай) мають та особа, яка є колишнім членом КСП, якими вважаються: постійні працівники КСП, які в ньому працювали; пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами, незалежно від місця їхнього проживання; військовослужбовці строкової служби, якщо вони не вийшли з КСП; особи, направлені на навчання, якщо вони залишилися членами КСП; жінки, які перебували у відпустці через вагітність та пологи або у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років; члени КСП, що обіймали виборні посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, якщо збереження за ними членства було передбачено в статуті КСП.

Відповідно до вимог ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року за № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року №899-1V, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7 (зі змінами, внесеними Постановою Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

Відповідно до п. 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ст.1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року №899-ІУ, право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року №899-ІУ, документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , невнесення до списку осіб, які мають право на земельну частку - пай особи, яка є членом КСП не може позбавити її права на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу.

Відповідно інформаційної довідки, яка видана відділом у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області згідно технічної документації по складанню проекту реорганізації території земельних часток (паїв) по КСП Рассвет Жадівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області розмір земельної частки (пай) складає - 4,69 умовних кадастрових гектарів.

20 грудня 2019 року позивач, як член колективного сільськогосподарського підприємства, який 20 серпня 1992 року був прийнятий в члени сільськогосподарського підприємства, колгосп Рассвет , звідки 1 серпня 1993 року був направлений на навчання до Харківського державного університету, відповідно маючи право на земельну частку (пай), але з невідомих причин не включений в список пайщиків, який додавався до Державного акту права колективної власності на землю, у зв`язку з чим він не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), з приводу отримати даний сертифікат та відповідно реалізувати своє право на земельну частку (пай) звернувся до Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, як органу, який за законом повинен дане питання вирішувати.

Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області не заперечуючи його право на земельну частку (пай) відмовила йому у наданні сертифікату або прийняття будь - якого іншого рішення, яке б підтверджувало це моє право, пославшись на те, відповідно до приписів Закону України про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року видалені норми, які давали право районним державним адміністраціям повноваження щодо розпорядження даними категоріями земель, оскільки землі колективних сільськогосподарських підприємств, які припинено, вважаються власністю територіальних громад.

Позивач з таким рішенням Семенівської районної державної адміністрації згоден не повністю, оскільки, він звертався з приводу визнання її права на земельну частку (пай), яке до цього часу ніким не визнано, і для підтвердження чого необхідно отримати сертифікат, який саме і видають районні державні адміністрації тому йому не залишається нічого іншого ніж звертатись з даного приводу до суду.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із вимогами ч. 1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За положеннями ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який посвідчує право власності.

Ухвалою судді від 30 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 24 лютого 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, доручив представляти свої інтереси в суді адвокату Козлову Володимиру Васильовичу.

Представника позивача - адвокат Козлов Володимир Васильович у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, та дав пояснення, яке вказує на те, що позов, на його думку, може бути задоволений за обставин вказаних у ньому.

Представник відповідача, Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, виконуючий обов`язки голови Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області Черниш Станіслав Валентинович у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, подав до суду відзив на позовну заяву, згідно даних якого просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Семенівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) у повному обсязі, мотивуючи тим, що враховуючи зміни у законодавстві Семенівська районна державна адміністрація не може бути відповідачем у даній справі.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жадівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області, Жадівський сільський голова Семенівського району Чернігівської області Помозок Сергій Петрович у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, подав до суду письмову заяву, згідно даних якої просив розглянути справу без його участі на протязі всіх судових засідань, позовні вимоги визнає повністю. Вказана заява за своїм змістом свідчить про підтримку третьої особою позовних вимог.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю з наступних підстав.

У справі встановлено, що позивач, ОСОБА_2 , 20 серпня 1992 року був прийнятий в члени колгоспу Рассвет , та на роботу в якості шофера, що підтверджується записом в трудовій книжці позивача. Рішенням загальних зборів колгоспників 13 січня 1993 року на базі колгоспу Рассвет створено колективне сільськогосподарське підприємство Рассвет , з якого позивача 1 серпня 1993 року було направлено на навчання до Харківського державного університету, в якому позивач навчався на денній формі навчання до 17 вересня 1997 року, а потім перевівся на заочну форму навчання та закінчив навчання в 2000 році. В листопаді 2019 року позивач зустрів свого колишнього однокласника по школі, друга дитинства, ОСОБА_3 , з яким разом після закінчення школи в 1992 році були прийняті до членів колгоспу Рассвет та разом працювали в даному господарстві. Під час розмови з ОСОБА_3 позивач дізнався, що він, як колишній член КСП Рассвет , був включений в список пайщиків, який додавався до Державного акту права колективної власності на землю, у зв`язку з чим він отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), а в подальшому і земельну ділянку із земель колишнього КСП Рассвет , а позивач цього права з невідомих для нього причин, був позбавлений. Дана обставина змусила позивача звернутись до СТОВ Агрофірму Світанок , в яку було реорганізоване КСП Рассвет , з питання реалізації його права на земельну частку(пай) із земель колишнього КСП Рассвет . Було з`ясовано, що позивач має право на паювання, але в цьому питанні СТОВ Агрофірму Світанок позивачу допомогти на даний час не чим не могло. Те, що позивач мав право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП Рассвет визначено чинним законодавством України виходячи з того, що право на земельну частку (пай) мають та особа, яка є колишнім членом КСП, якими вважаються: постійні працівники КСП, які в ньому працювали; пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами, незалежно від місця їхнього проживання; військовослужбовці строкової служби, якщо вони не вийшли з КСП; особи, направлені на навчання, якщо вони залишилися членами КСП; жінки, які перебували у відпустці через вагітність та пологи або у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років; члени КСП, що обіймали виборні посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, якщо збереження за ними членства було передбачено в статуті КСП.