Рішення

від 09.01.2020 по справі 751/7447/19

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/7447/19

Провадження №2/751/257/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Яременко І. В.

при секретарі Клименко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП , про встановлення факту припинення трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок до бюджету і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ КОМПАУНД ГРУП , про встановлення факту припинення трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок до бюджету і відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що з відповідачем він перебував у трудових відносинах з 17 травня 2018 року, працював у відповідача на посаді машиніста екструдера з виробництва компаундів.

Згідно довідки Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу від 23.09.2019 року (Форма ОК-5), ТОВ КОМПАУНД ГРУП не сплачувало страховий внесок до бюджету на нараховану позивачу заробітну плату з червня 2018 року, про що він дізнався з повідомлення про відмову у призначенні житлової субсидії з 01 травня 2019р., на підставі несплати ЄСВ. Повідомлення надійшло з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради за № 03/7265 від 27.05.2019. Отже, роботодавець, не сплачуючи ЄСВ до бюджету, грубо порушив законодавство про працю, спричинив позивачу збитки у вигляді грошових сум, що дорівнюють сумі грошової субсидії на житлово-комунальні послуги, які він не мав би сплачувати.

ОСОБА_1 вказує, що його претензії до роботодавця з наведених фактів, не були задоволені, тому він 01 червня 2019 року подав письмову заяву про звільнення за власним бажанням особисто директору підприємства, оскільки підприємство грубо порушувало законодавство про працю. Починаючи з 14 червня 2019 року позивач постійно висував вимогу про розрахунок до директора підприємства ОСОБА_2 Дениса Анатолійовича. У відповідь чув лише образи, ОСОБА_3 систематично уникав зустрічей та спілкування з ним, а на CMC надіслані по телефону, відповідав не завжди та від надання конкретних та остаточних відповідей ухилявся.

Також позивач зазначає, що за фактами порушення законодавства про працю, він звертався до Управління Держпраці у Чернігівській області. Від якого за № 412/25-C302/01/16-07 від 17.07.2019 отримав відповідь, що станом на 05.07.2019 року, він начебто продовжує працювати на підприємстві. ОСОБА_3 пояснив, що начебто заява з проханням про звільнення від позивача не надходила.

21.06.2019 позивач повторно подав заяву про звільнення за власним бажанням рекомендованим листом, з описом вкладення та повідомленням про вручення. Згідно з записами, що містяться у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, ТОВ КОМПАУНД ГРУП отримали заяву про звільнення - 05.07.2019р.

01.08.2019 р. рекомендованим листом, з описом вкладення та повідомленням про вручення, ОСОБА_1 подав заяву до ТОВ КОМПАУНД ГРУП , в якій, в котрий раз наполягав на необхідності провести розрахунок при звільненні. Згідно з записами у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, ТОВ КОМПАУНД ГРУП отримали заяву про розрахунок - 15.08.2019р.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду трудова книжка йому не видана, копії наказу про звільнення він не отримував. Строк звернення до суду, на думку позивача, має обраховуватись з урахуванням дати отримання ТОВ КОМПАУНД ГРУП заяви про звільнення - 05.07.2019р., та двотижневому періоду часу, який передбачено законодавством на попередження про намір розірвати трудовий договір. ОСОБА_1 вважає, що мав би бути звільненим 19.07.2019р., але всупереч діючому законодавству, його право на отримання розрахунку при звільненні, було порушено. Просить встановити факт розірвання трудових відносин з ініціативи працівника між ним та відповідачем з 19 липня 2019 року.

ОСОБА_1 у позові вказує, що за даними Пенсійного фонду України, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - Форми ОК-5 сума заробітку за червень, липень, серпень 2019 року складала по 4175.00 гривень за кожен місяць, які йому сплачені не були. Роботодавцем нарахована, але не сплачена позивачу заробітна плата за червень та за 19 календарних днів липня 2019 року, що складає: червень - 4175,00 гривень, липень - 2846,55 гривень. Загальна заборгованість ТОВ КОМПАУНД ГРУП по заробітній платі перед позивачем складає 7021,55 гривень.

Також позивач, посилаючись на вимоги ч.1 ст. 83 КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 якою затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати , просить стягнути з відповідача компенсацію за невикористані відпустки: у 2018 році за 15 календарних днів відпустки - 1950,91 грн., у 2019 році за 16 календарних днів відпустки - 2112,25 грн., а всього 4063,16 грн.

Крім того, оскільки відповідач не провів розрахунок при звільненні, наводячи у позові розрахунок, позивач просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11575,97 гривень за період з моменту звільнення (19.07.2019) до моменту звернення до суду (11.10.2019 року)

Позивач також просить стягнути завдану відповідачем моральну шкоду, яку оцінює у 10000 гривень, посилаючись на те, що внаслідок протиправних діянь відповідача, порушено його законні права, порушено право на соціальний захист, завдано моральних страждань, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Також ОСОБА_1 просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП сплатити до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на нараховану заробітну плату ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.43).

Представник відповідача ТОВ КОМПАУНД ГРУП в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.7 та ч.8 ст. 128 ЦПК України. Заява про поважні причини неявки відповідача в судове засідання не надійшла. У відповідності з вимогами ч.4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу за наявними в ній доказами у відсутності відповідача і за згодою позивача ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст.ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за відсутності всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони знаходились у трудових правовідносинах, з 17 травня 2018 року ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді машиніста екструдера з виробництва компаундів.

05.07.2019 року на адресу відповідача ТОВ КОМПАУНД ГРУП надійшла заява позивача про звільнення його з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с.24, 44).

Дана необхідність виникла у зв`язку з порушенням з боку підприємства права на соціальний захист позивача за наслідками діяльності товариства, а саме ТОВ КОМПАУНД ГРУП має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з червня 2018 року, відносно якої сформовано і направлено податкові вимоги, що слідує з повідомлення ГУ ДФС у Чернігівській області № 2247/С/25-01-13-06-16 від 09.08.2019 (а.с.23)

Відповіді від ТОВ КОМПАУНД ГРУП позивач не отримав. У поштових рекомендованих повідомленнях, якими були адресовані заяви про звільнення з роботи до місцезнаходження відповідача зазначається відмітку про їх отримання (а.с.24, 25).

Згідно довідки Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу від 23.09.2019 року (Форма ОК-5), ТОВ КОМПАУНД ГРУП не сплачувало страховий внесок до бюджету на нараховану позивачу заробітну плату з червня 2018 року, з вересня 2019 року нарахування заробітної плати позивачу роботодавцем не здійснюється (а.с.12-13).

З огляду на це, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.2ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підстав і Конституції України гарантується.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема вільний вибір виду діяльності, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, 08.06.2001 року №260, у разі закінчення строку дії трудового договору або припинення його дії безстроково в трудовому договір фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації.

З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для реалізації позивачем права на звільнення у зв`язку з бажанням працевлаштуватися на іншу роботу є об`єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, яким є позивач, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про припинення трудових відносин, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість позивачу реалізувати своє право на звільнення у зв`язку з працевлаштування на нову роботу в порядку, передбаченому трудовим законодавством України.

Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сукупність наданих позивачем доказів дозволяє зробити висновок про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАУНД ГРУП з 19.07.2019 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Вимоги позивача про стягнення на його користь заборгованості по заробітній платі за червень 2019 року - 4175,00 гривень, липень 2019 року- 2846,55 гривень, у загальному розмірі 7021,55 гривень, підтверджується відомостями Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 від 23.09.2019 року, Форма ОК-5 (а.с.12-13), з урахуванням, що датою звільнення з роботи позивача є 19.07.2019 року.

Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 7021грн.55 коп. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

У зв`язку з невиплатою заробітної плати в день звільнення, відповідно до ст. 117 КЗпП України, підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах заявлених позовних вимог, яким є період з 19.07.2019р. по 11.10.2019р., що складає, виходячи з наданого позивачем розрахунку, який сумнівів у суду не викликає, 189грн.77коп. (середньоденний заробіток) х 61 (робочих днів прострочення розрахунку), та дорівнює 11575 грн.97 коп.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за невикористані відпустки: у 2018 році за 15 календарних днів відпустки - 1950,91 грн., у 2019 році за 16 календарних днів відпустки - 2112,25 грн., а всього 4063,16 грн., оскільки на підтвердження факту невикористання днів відпустки у вказані періоди, а так само кількості днів невикористаної відпустки позивачем не надано жодних доказів.

Як встановлено судом, ТОВ КОМПАУНД ГРУП має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з червня 2018 року, відносно якої сформовано і направлено податкові вимоги, що слідує з повідомлення ГУ ДФС у Чернігівській області № 2247/С/25-01-13-06-16 від 09.08.2019 (а.с.23)

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, відповідачем не виконуються обов`язки, встановлені п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо заробітної плати позивача, а тому належить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП сплатити до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на нараховану заробітну плату ОСОБА_1 .

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що через порушення відповідачем прав позивача у сфері трудових відносин, останньому були спричинені моральні страждання, оскільки він фактично припинивши трудові відносини з відповідачем, тривалий час не отримував заробітну плату у належному розмірі, що було єдиним джерелом прибутку для нього, не мав можливості працевлаштуватися, втратив право на субсидію, відчував матеріальний тягар через нестачу коштів, вимушений був вживати додаткових зусиль для утримання.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, характер його немайнових втрат, доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача, при цьому вважає за можливе зменшити суму моральної шкоди з 10000 грн. до 5000 грн., враховуючи вищевказані обставини справи.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам майнового характеру у розмірі 630,08 грн. з розрахунку: (18597,52грн. / 22660,52грн.)х768грн.40коп. за задоволеними позовним вимогам майнового характеру у загальній сумі 18597,52грн., що складається з суми заборгованості по заробітній платі у розмірі 7021,55 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11575грн.97коп., а також судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 138 грн. 32 коп., а всього 768 грн.40., оскільки саме у такому розмірі позивачем сплачено судовий збір при зверненні з позовом до суду.

Також у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 245 грн. 88 коп., з розрахунку (5000грн./10000) х 768,40 грн. - 138,32грн.

На підставі викладеного, Конституції України, ст.ст. 5-1, 38, 39, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Закону України Про оплату праці , Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 95, 128, 140, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 310-314, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП , про встановлення факту припинення трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок до бюджету і відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Встановити факт припинення трудових відносин з 19 липня 2019 року на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП (адреса місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 40840745) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на посаді машиніста екструдера з виробництва компаундів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП (адреса місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 40840745) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 7021 грн. 55 коп. (сім тисяч двадцять одну гривню п`ятдесят п`ять копійок), середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 11575грн.97коп. (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень дев`яносто сім копійок), у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. (п`ять тисяч гривень), понесені витрати по сплаті судового збору 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП (адреса місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 40840745) сплатити до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на нараховану заробітну плату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАУНД ГРУП (адреса місцезнаходження: 14017, м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код ЄДРПОУ 40840745) судовий збір у розмірі 245 грн. 88 коп. (двісті сорок п`ять гривень вісімдесят вісім копійок) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р UA908999980313111256000026001, ККДБ 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складання повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 січня 2020 року.

Головуючий - суддя І. В. Яременко