Постанова

від 20.02.2020 по справі 504/1900/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1252/20

Номер справи місцевого суду: 504/1900/14-ц

Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа № 504/1900/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що набуто подружжям під час шлюбу, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності.

В лютому до позову було надано заяву третьої особи ОСОБА_1 про часткове скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.03.2016 року, а саме: скасувати арешт на земельну ділянку, цільове призначення для ведення садівництва, площею 17, 3892 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ділянка № 436, 437, 438, 441, 442, 443, 444.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а питання переданню на новий розгляд до того ж суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, суд першої інстанції послався на те, що до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла вищевказана цивільна справа, предметом позову та зустрічного позову є поділ майна подружжя, а саме: земельних ділянок, які перебувають на території Овідіопольського району Одеської області. Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов до висновку, що підстав для скасування застосування заходів забезпечення позову не має, так як третьою особою не зазначені ризики, які б перешкоджали в подальшому виконанню судового рішення. Крім того, особа не зазначила чим порушені права та інтереси третьої особи в частині накладення арешту та користі спірного нерухомого майна.

Однак колегія суддів повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 7, 8 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.

Скасування заходів забезпечення позову належить відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує. Якщо забезпеченням було завдано збитки, то до особи, яка ініціювала забезпечення, може бути пред`явлено позов про їх відшкодування.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону. Важливо, що в такому разі особа, з ініціативи якої було застосовано заходи забезпечення позову, відповідальності за завдані цим збитки не несе.

Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Як вбачається із копій матеріалів справи, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 березня 2016 року накладено арешт на земельні ділянки, які розташовані на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а також на території Овідіопольського району Одеської області (а.с. 169-178).

Однак суд першої інстанції не врахував, що співвласникам земельних ділянок є чотири особи: ОСОБА_1 (частка у праві спільної власності 72634/203071), ОСОБА_2 (частка у праві спільної власності 36317/203071), ОСОБА_3 (частка у праві спільної власності 21486/203071), ОСОБА_4 (частка у праві спільної власності 72634/203071).

Крім того апеляційний суд звертає увагу, що спірні правовідносини виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо належних їм часток - частки ОСОБА_2 розміром 36318/203071 та частки ОСОБА_3 розміром 21486/203071, а частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не є предметом спору у вказаній справі.

Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не є членом подружжя, то належне їй майно не є спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і на нього не розповсюджується правовий режим спільної сумісної власності на підставі ст. 60 Сімейного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, не перевіривши доводи заявника.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Оскаржувана ухвала не містить жодного мотиву, з якого суд першої інстанції виходив при відмові у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, згідно з ст. 158 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову розглядається у судовому засіданні. Копії матеріалів справи не містять жодного доказу сповіщення сторін у справі про судове засідання, на якому було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову та про проведення такого судового засідання.

Більш того копії матеріалів цивільної справи не містять підшитої заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, а тому апеляційний суд не може вирішити справу по суті поданої заяви про скасування забезпечення позову.

На підставі зазначеного судова колегія приходить до висновку, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню, а питання необхідно передати до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року скасувати, питання передати до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 02 березня 2020 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко