Рішення

від 31.01.2020 по справі 753/14963/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31.01.2020 Справа № 753/14963/18

Унікальний №753/14963/18

Провадження №2/756/911/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого -судді- Яценко Н.О.,

за участі секретаря Дрончак Д.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС ФІНАНС про відмову від договору фінансового лізингу та повернення авансового платежу, -

в с т а н о в и в:

позивач в серпні 2018 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову вказує, що 28 липня 2018 між ОСОБА_1 та ТОВ Авентус Фінанс було підписано договір фінансового лізингу № 01191. Цим же днем сплачено на рахунок товариства авансові платежі на суму 5100 грн. та 14 900 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання договору, а також не надав додатків до договору щодо предмету лізингу та вартості, позивач вимушений був відмовитися від договору фінансового лізингу та повідомити про це відповідача. Реакції відповідача на письмову відмову від договору не надходило, а також кошти авансового платежу не повернуті.

Зазначає, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбаченого іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Посилаючись на ст.ст. 203, 215, 220, 638, 799, 806, 809 ЦК України, ст.18 Закону України Про захист прав споживачів , Закон України про фінансовий лізинг просить суд стягнути з відповідача на свою користь авансовий платіж в сумі 20 000 грн., розгляд справи просив проводити у спрощеному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 27 вересня 2018 справу направлено за підсудністю до Оболонського районного суду м.Києва.

08.02.2019 року справа надійшла до Оболонського районного суду м.Києва з Дарницького районного суду м.Києва.

Ухвалою від 11.03.2019 по справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

Позивач в судові засідання не з`являвся, про розгляд повідомлявся належним чином, в своєму позові просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач в судові засідання призначені на 16.05.2019 на 10 год., 03.10.2019 на 10 год. не з`являвся, про розгляд справи повідомлявся належним чином, поверталися конверти за закінченням терміну зберігання, в судове засідання призначене на 31.01.2020 на 10 год. відповідач викликався, як шляхом направлення судової повістки так і шляхом виклику на сайті судової влади , причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін за наявними у справі доказами.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як убачається з матеріалів справи 28 липня 2018 між ОСОБА_1 та ТОВ Авентус Фінанс було підписано договір фінансового лізингу № 01191.

У зв`язку з тим, що відповідач не приступив до виконання договору, а також не надав додатків до договору щодо предмету лізингу та вартості, позивач вимушений був відмовитися від договору фінансового лізингу та повідомити про це відповідача. Відповіді відповідача на письмову відмову від договору не надходило, а також кошти авансового платежу не повернуті. Протилежне судом не встановлено.

Стаття 2 Закону України Про фінансовий лізинг встановлює, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На виконання умов договору № 01191 фінансового лізингу від 28.07.2018 позивач сплатив авансовий платіж по договору фінансового лізингу на рахунок відповідача на суму 5100 грн. та 14 900 грн

Відносини, що виникають у зв`язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України Про фінансовий лізинг (частина 2 ст. 806 ЦК України та частина 1статті 2 Закону України Про фінансовий лізинг ).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

В силу ст. ст.1, 2 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг , договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, договір фінансового лізингу № 01191 від 28.07.2018 предметом якого є транспортний засіб, а сторонами договору фізична і юридична особи, всупереч положень ст. 799 ЦК не було нотаріально посвідчено, а тому він в силу положень ст.220 цього ж Кодексу є нікчемним, що узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 16 грудня 2015 року по справі № 6-2766цс15 та від 19 жовтня 2016 року № 6-1551цс16.

Враховуючи викладене, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі .

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір на користь держави в розмірі 704 грн. 80 коп. необхідно стягнути з відповідача .

Керуючись ст.ст. 16, 203, 204, 215, 611, 628, 799, 806 ЦК України, Законом України "Про фінансовий лізинг" та ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС ФІНАНС про відмову від договору фінансового лізингу та повернення авансового платежу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС ФІНАНС (код ЄДРПОУ 41716486, адреса : м.Київ, пр-т Оболонський, 1-Б) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 ) авансові платежі в сумі 20 000 грн. (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС ФІНАНС (код ЄДРПОУ 41716486, адреса : м.Київ, пр-т Оболонський, 1-Б) на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Яценко