Ухвала

від 26.02.2020 по справі 760/2099/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/2099/20

Провадження № 1-кс/760/901/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво № 5872/10 від 02.12.2016р. про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правової допомоги), слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019100000000134 від 14.02.2019р., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000134 від 14.02.2019р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

22.10.2019р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/28129/19) накладено арешт на майно, яке вилучене 03.10.2019р. у ході проведення обшуку за адресою: м. Харків, пров. Істоминський 2-й, 22-А, а саме: відео реєстратор Digital Video Recorder model: AVR-7608 LN - у кількості 1 шт.; ноутбук НР model 3168NGW у кількості 1 шт.; ноутбук DELL model 3537 №17762116717 у кількості 1 шт.; печатку ТОВ «Ельфіт» (код ЄДРПОУ 42865777) - у кількості 1 шт.

На думку адвоката ОСОБА_3 , у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна ОСОБА_5 відпала потреба, оскільки в рамках даного кримінального гр. ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, надав показання органам слідства, виявив намір сплатити до Державного бюджету України податкові зобов`язання, у зв`язку з чим подав клопотання до органів слідства про звільнення його від кримінальної відповідальності та направлення кримінального провадження до суду, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Крім того, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що постановою старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 від 30.01.2020р. кримінальне провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, первинний номер якого № 32019100000000134, - закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Тому, на думку адвоката, арештоване в рамках кримінального провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, майно втратило статус речового доказу в даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

В судовому засідання адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити подане клопотання та скасувати накладений ухвалою слідчого судді арешт.

Слідчий СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання адвоката, та підтвердив, що матеріали кримінального провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, направлені до суду з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, в рамках якого було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , закрито постановою слідчого від 30.01.2020р.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Заслухавши думку адвоката та слідчого, дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України (справа № 760/28129/19, провадження № 1-кс/760/14210/19), слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах володільця майна ОСОБА_5 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власникабо володілецьмайна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майнатакож можебути скасованоповністю чичастково ухвалоюслідчого суддіпід часдосудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019100000000134 від 14.02.2019р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

22.10.2019р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/28129/19) накладено арешт на майно, яке вилучене 03.10.2019р. у ході проведення обшуку за адресою: м. Харків, пров. Істоминський 2-й, 22-А, а саме: відео реєстратор Digital Video Recorder model: AVR-7608 LN - у кількості 1 шт.; ноутбук НР model 3168NGW у кількості 1 шт.; ноутбук DELL model 3537 №17762116717 у кількості 1 шт.; печатку ТОВ «Ельфіт» (код ЄДРПОУ 42865777) - у кількості 1 шт.

30.01.2020р. постановою старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

05.02.2020р. матеріали кримінального провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_7 направлені до суду з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку зі сплатою податків до притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.3КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст.3КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, з вищевказаних законодавчих норм слідує, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції виключно під час досудового розслідування.

Як встановлено в ході судового розгляду скарги, постановою від 30.01.2020р. старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК України порядку.

Велика палата Верховного Суду у справі № 372/2904/17-ц встановила, що вимоги про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження слідчим розглядаються у порядку саме цивільного судочинства.

Так, Велика палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила, що арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

За змістом ч. 3 ст. 174 КПК України, у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Із закриттям кримінального провадження втрачається легітимна мета арешту майна як втручання в конвенційне право особи на мирне володіння ним збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в даній ситуації кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом унесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у порядку, установленому чинним КПК України. Процедури вирішення зазначених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.

Із припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування специфічного порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінальними процесуальними відносинами.

З огляду на зазначене будь-які публічно-правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження, з моменту такого закриття втрачають кримінальний процесуальний характер.

Арешт майна в такому разі із заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном. Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають із цивільних правовідносин, відповідно до ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Таким чином, Велика палата Верховного Суду у своєму рішенні прийшла до висновку, що вирішення питання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження слідчим, за правилами кримінального судочинства, законом не передбачено.

Враховуючи, що кримінальне провадження № 32019100000000134 від 14.02.2019р. закрито, на підставі постанови саме старшого слідчого з ОВС дев`ятого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 від 30.01.2020р., тому, в даному випадку, вирішення питання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження слідчим, слідчим суддею є неможливе, оскільки, відповідно до вимог законодавства, дане питання підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_3 ,подане вінтересах володільцямайна ОСОБА_5 про скасування арешту не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 131-132, 170, 174, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах володільця майна ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019100000000134 від 14.02.2019р. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1