Рішення

від 03.02.2020 по справі 160/12171/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року Справа № 160/12171/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

03 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №1268380/42661564 від 04.09.2019 року Комісії Державної податкової служби України (яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.08.2019 року до податкової накладної №99 від 31.07.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.08.2019 року до податкової накладної №99 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати його подання.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконання умов договору поставки №2207-2019 від 22.07.2019 року з ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський (Покупець), останнім було здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі (5200000,00 грн.) та позивачем складено податкову накладну № 99 від 31.07.2019, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.08.2019. Також, з метою виконання умов Договору поставки №2207-2019 ТОВ Аламо-груп (Покупцем) було укладено Договір поставки №2307-2019 від 23.07.2019 з ТОВ Будівельна компанія Ольвія (Постачальником), на виконання умов якого 31.07.2019 позивачем на користь ТОВ БК Ольвія було сплачено кошти в сумі 5200000,00 грн. Внаслідок затримки поставки товару, 05.08.2019 здійснено повернення коштів ТОВ ТК Дніпровський , у зв`язку з чим позивачем 05.08.2019 складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі - розрахунок коригування) до податкової накладної №99 від 31.07.2019 у зв`язку з поверненням передплати за договором Поставки №2207-2019 від 22.07.2019 через неможливість поставити товар в строки, передбачені Договором. 20.08.2019 розрахунок коригування було прийнято, проте його реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки розрахунок коригування відповідає вимогам п.п.1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку. З метою підтвердження реальності здійснення операцій по спірному Розрахунку коригування позивач подав до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення разом із копіями документів, що підтверджували правомірність здійсненого коригування, та 30.08.2019 комісією регіонального рівня було винесено Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1263391/42661564, яким було зареєстровано розрахунок коригування. В той же час, 04.09.2019 позивачем отримано Рішення №1268380/42661564, прийняте Комісією ДПС України, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 05.08.2019 до податкової накладної №99 від 31.07.2019 з підстави ненадання платником податку копій документів, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Також вказав, що рішення про внесення ТОВ Аламо-Груп до переліку таких платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 332 від 14.08.2019, було скасовано у судовому порядку. На думку позивача, у спірному рішенні відповідачем не наведено обґрунтувань причин відмови в реєстрації розрахунку коригування, не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення, а також не було вказано, які саме документи не були надані позивачем та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку.

Ухвалою суду від 06.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22 січня 2020 року від представника Державної податкової служби України до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ Аламо-Груп подано 20.08.2019 на реєстрацію розрахунок коригування від 05.08.2019 №1 до податкової накладної від 31.07.2019 №99, складену на адресу ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський по реалізації будівельних матеріалі (емаль, фанера ламінована, клей, уайт-спіріт, сітка скловолоконна) на загальну суму по податкові накладній 5 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 866 666,67 грн. За результатами розгляду Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області документів та пояснень, наданих платником з Повідомленням №1 від 27.08.2019 до розрахунку коригування від 05.08.2019 №1 до податкової накладної від 31.07.2019 №99, прийнято Рішення від 30.08.2019 №1263391/42661564 про реєстрацію відповідного розрахунку коригування до податкової накладної від 31.07.2019 №99 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, комісією ДПС України прийнято рішення від 04.09.2019 №1268380/42661564 про відмову в реєстрації відповідного розрахунку коригування до податкової накладної від 31.07.2019 №99 в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини не надання копій документів платником податку, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

03 лютого 2020 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказано, що Комісією ДПС України прийнято рішення від 04.09.2019 №1268380/42661564 про відмову в реєстрації відповідного розрахунку коригування до податкової накладної від 31.07.2019 № 99 в Єдиному реєстрі податкових накладних з причин не подання копій документів платником податків, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. В той час як 27.08.2019 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області пояснення за вих. № 22/01-8 від 22.08.2019 з копіями документів, що підтверджували правомірність здійсненого коригування. Таким чином, твердження відповідача про не подання копій відповідних документів не відповідає дійсності, через що рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування є протиправним. Також зауважив, що ТОВ Аламо-Груп за рішенням Комісії

14.08.2019 внесено (включено) до переліку ризикових. При цьому, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, яким були затверджені критерії оцінки ступеня ризиків достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, на момент складення та подання розрахунку коригування втратив чинність на підставі наказу від 06.04.2018 № 409.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп (код ЄДРПОУ 42661564) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2018 (номер запису 1 224 102 0000 088108), перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом №1804634500818.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ Аламо-Груп є: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства.

Судом встановлено, що між ТОВ Аламо-груп (Постачальник) та ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський (Покупець) було укладено договір поставки №2207-2019 від 22.07.2019, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору (п.2.1). Перелік товару міститься у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору і складаються на кожну поставку (п.3.1). Загальна кількість товару: не обмежується і визначається на підставі фактично переданого протягом всього строку дії цього Договору Товару відповідно до видаткових накладних (п.3.2). Покупець оплачує Товар шляхом 100% передплати, згідно отриманим рахункам, якщо інший порядок розрахунків не визначено у відповідній специфікації до цього Договору (п.5.5).

Відповідно до підпункту 6.1.1. пункту 6.1. Договору поставки №2207-2019 від 22.07.2019 Продавець зобов`язаний Передати Покупцеві товар, визначений цим Договором не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження коштів на рахунок Продавця, сплачених Покупцем згідно п.5.5. Договору.

Згідно зі Специфікацією № 1 від 22.07.2019 до Договору поставки № 2207-2019 від 22.07.2019, Постачальник зобов`язався поставити Товар на загальну суму 5 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 866 666,67 грн.

31.07.2019 ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський було здійснено оплату у повному обсязі згідно з виставленим рахунком на оплату № 2207 від 31.07.2019, що підтверджується платіжним дорученням №1557 від 31.07.2019 на суму 5 200 000,00 грн.

На виконання підпункту а пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №99 від 31.07.2019, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.08.2019.

На виконання умов Договору поставки №2207-2019 від 22.07.2019, ТОВ Аламо-груп (Покупець) з ТОВ Будівельна компанія Ольвія (Постачальник) було укладено Договір поставки №2307-2019 від 23.07.2019.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 5.5, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 вказаного договору, Продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Перелік товару міститься у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору і складаються на кожну поставку. Покупець оплачує Товар шляхом 100% передплати, згідно отриманим рахункам, якщо інший порядок розрахунків не визначено у відповідній специфікації до цього Договору. Продавець зобов`язується передати Покупцеві товар, визначений цим Договором, не пізніше 2 робочих днів з моменту надходження коштів на рахунок Продавця, сплачених Покупцем згідно п.5.5.

Сторонами була погоджена специфікація №1 від 23.07.2019 до договору поставки №2307-2019 від 23.07.2019 на суму 5 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 866 666,67 грн.

Згідно з платіжним дорученням №372 від 31.07.2019, ТОВ Аламо-Груп на користь ТОВ БК Ольвія було сплачено 31.07.2019 суму коштів у розмірі 5 200 000,00 грн.

Отже, з урахуванням умов договору №2307-2019 від 23.07.2019, граничним строком поставки було 02.08.2019.

Листом за вих. №587/1 від 02.08.2019 ТОВ Будівельна компанія Ольвія повідомило позивача про затримку поставки за договором № 2307-2019 до 15.08.2019, у зв`язку з чим позивач направив на адресу ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський лист від 02.08.2019 №02/08/1 про затримку поставки товару до 15.08.2019.

Листом за вих. №175 від 05.08.2019 ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський повідомило про необхідність повернення передплати в повному обсязі.

05 серпня 2019 року ТОВ Будівельна компанія Ольвія на підставі платіжного доручення №3450 від 05.05.2019 повернуло на користь позивача суму коштів у розмірі 5 200 000,00 грн., які згідно з платіжним дорученням №384 від 05.08.2019 в той же день були перераховані на користь ТОВ Тепличний комбінат Дніпровський .

У зв`язку з поверненням передплати за Договором поставки №2207-2019 від 22.07.2019 через неможливість поставити товар в строки, передбачені договором, позивачем було складено розрахунок коригування №1 від 05.08.2019 до податкової накладної №99 від 31.07.2019, який направлений для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 20.08.2019, розрахунок коригування прийнято, проте його реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК, оскільки розрахунок коригування відповідає вимогам п. п. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку .

Відповідно до цієї ж квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

27 серпня 2019 року позивачем до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подано Повідомлення від 27.08.2019 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

До вказаного повідомлення позивачем було додано копії документів, що підтверджують підстави здійсненого коригування, зокрема, пояснення до господарської операції вих.№22/01-8 від 22.08.2019; бухгалтерську довідку вих.№21/01-8 від 21.08.2019; копію Договору оренди № 183 від 03.12.2018; копію акту виконаних робіт № 341 від 31.07.2019; копію штатного розкладу від 15.05.2019; копію договору поставки № 2207-2019 від 22.07.2019; копію специфікації № 1 від 22.07.2019; копію рахунку № 2207 від 31.07.2019; копію договору поставки № 2307-2019 від 23.07.2019; копію специфікації № 1 від 23.07.2019; копію платіжного доручення № 372 від 31.07.2019; копію листа № 587/1 від 02.08.2019; копію листа № 02/08-1 від 02.08.2019; копію листа № 175 від 05.08.2019; копію платіжного доручення № 1557 від 31.07.2019; копію платіжного доручення № 384 від 05.08.2019; копію податкової накладної № 99 від 31.07.2019 та квитанції до неї; копію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 05.08.2019; картку рахунку 6811 за період з 01.07.2019 по 05.08.2019.

Як вбачається зі скріншоту електронного кабінету, Комісією регіонального рівня (Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) було винесено Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1263391/42661564 від 30.08.2019, яким зареєстровано розрахунок коригування, що також не заперечується відповідачем.

Рішенням Комісії ДПС України від 04.09.2019 №1268380/42661564 було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.08.2019 до податкової накладної №99 від 31.07.2018 з посиланням на ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, як зазначено у позові, 22.10.2019 ТОВ Аламо-Груп отримало витяг з протоколу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 332 від 14.08.2019, з якого вбачається, що за результатами розгляду листа ДФС України від 13.08.2019 та фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємства, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ Аламо-Груп (код ЄДРПОУ 42661564) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Позивач оскаржив вказане рішення до суду, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 160/9160/19 позовні вимоги ТОВ Аламо -Груп задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом №332 від 14.08.2019 року про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп (код ЄДРПОУ 42661564) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язано Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп (код ЄДРПОУ 42661564) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

На момент розгляду даної справи, рішення суду у справі № 160/9160/19 не набрало законної сили.

Вважаючи рішення щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування протиправним, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі при поверненні постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України встановлено, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, стаття 192 ПК України визначає випадки, за яких необхідно здійснити коригування, та особу, яка зобов`язана провести реєстрацію розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, заповнення податкової накладної, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

На підставі наведених норм, позивач до податкової накладної №99 від 31.07.2019 склав 05 серпня 2019 року розрахунок коригування №1, однак його не було прийнято для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з виявленням відповідністю пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом пунктів 13-14 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку №1246).

На час виникнення спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначався Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок № 117).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДПС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДПС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДПС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДПС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12 Порядку № 117).

В силу приписів пункту 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У спірний період критерії ризиковості платника податків визначалися листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01, за змістом підпункту 1.6 пункту 1 якого платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах,крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стада відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДПС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд зазначає, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДПС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-19) лист Міністерства фінансів України від 06 серпня 2019 року №26010-06-5/20111, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 № 2063/4/99-99-29-01-01-13, суд не може вважати належним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01, оскільки з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується саме Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДПС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01. Зворотного відповідачем суду не повідомлено, а судом самостійно не встановлено.

Отже, вказані критерії затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДПС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірних рішень правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДПС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2019 року у справі №620/3556/18 (К/9901/9356/19).

Отже, вказаний лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків.

В даному випадку судом встановлено, що податковим органом порушено законодавство при прийнятті рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування, що є передумовою прийняття безпідставного рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.

Пунктом 14 Порядку № 117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДПС) та комісії центрального рівня (ДПС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у відповідності до пункту 21 Порядку № 117, є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації складеного розрахунку коригування.

Разом з тим, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як підставу відмови зазначено: ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

В той же час, долучені до повідомлення №1 від 27.08.2019 подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, платіжні доручення відповідають визначенню розрахункових документів, а твердження відповідача про не подання копій відповідних документів не відповідає дійсності.

Отже, позиція відповідача щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України та Порядку №117, є необґрунтованою, а в спірному рішенні не наведено достатніх причин відмови в реєстрації розрахунку коригування, складеного позивачем.

Крім того, у разі, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали реєстрацію податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних до закінчення строку, встановленого пунктом 15 Порядку № 117, - до закінчення 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом яких платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, є таким, що прийнято передчасно.

Встановлений пунктом 23 Порядку № 117 строк для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних підлягає застосуванню з урахуванням строку, який пунктом 15 Порядку наданий платнику податків для реалізації його права.

На підставі викладеного, судом встановлено протиправність прийнятого рішення №1268380/42661564 від 04.09.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.08.2019 року до податкової накладної №99 від 31.07.2019 року.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію вказаного розрахунку коригування, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено і не спростовано відповідачем, що надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданому розрахунку коригування. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної/ розрахунку коригування та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття для їх реєстрації є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 КАС України.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд, зважаючи, що спірне рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування підлягає скасуванню, доходить висновку про задоволення позову в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі спірний розрахунок коригування датою його фактичного подання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не було надано до суду доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп (49000, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 19, оф. 312; ідентифікаційний код 42661564) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1268380/42661564 від 04.09.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.08.2019 до податкової накладної №99 від 31.07.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.08.2019 до податкової накладної №99 від 31.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аламо-Груп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева