Рішення

від 23.01.2020 по справі 160/10568/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Справа № 160/10568/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вівастрол" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Вівастрол" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.06.2019 р. №0018091411, яким приватному підприємству Вівастрол за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 146500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 36625,00 грн., що разом становить 183125,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзної перевірку ПП "Вівастрол" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ВЕЛОРС" (код ЄДРПОУ 40501742) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" (код ЄДРПОУ 40462777) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, ТОВ "ГЕЛІНТРО" (код ЄДРПОУ 40931837) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 22.05.2019 р. №28713/04-36-14-11/39015648. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 р. №0018091411. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому зазначив, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання позивач не з`явився, просив розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Вівастрол" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ВЕЛОРС" (код ЄДРПОУ 40501742) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016р., ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕЛІЗІУМ" (код ЄДРПОУ 40462777) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016р., ТОВ "ГЕЛІНТРО" (код ЄДРПОУ 40931837) за період з 01.12.2016 по 31.12.2016р..

Перевіркою встановлено порушення:

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 146500,0 грн., що призвело до:

заниження податку на додану вартість за листопад 2016 року в сумі 83723,0 грн.

заниження податку на додану вартість за грудень 2016 року в сумі 62777,0 грн..

За результатами перевірки складено Акт від 22.05.2019 р. №28713/04-36-14-11/39015648 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 р. №0018091411, яким приватному підприємству Вівастрол за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями на суму 146500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 36625,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2016 р. між ПП Вівастрол (замовник) та ТОВ Велорс (виконавець) на строк до 31.12.2018 р. укладено договір №7461, за яким ТОВ Велорс зобов`язалось надати ПП Вівастрол послуги тралу, а ПП Вівастрол прийняти та оплатити вказані послуги.

На підтвердження факту виконання вказаного договору сторонами було складено наступні документи:

рахунок-фактура від 21.11.2016 р. №7461 на суму 54 000.00 грн.;

акт №ОУ-1122/01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.11.2016 р. на суму 54000,00 грн.;

податкова накладна від 22.11.2016 р. №234 на суму 54000,00 грн.

Вказані послуги оплачені ПП Вівастрол частково платіжним дорученням від 30.11.2016 р. №174 на суму 5130,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

ПП Вівастрол уклало вказаний договір із ТОВ Велорс з метою виконання своїх зобов`язань перед ТОВ Мединський і Ко за договором від 21.11.2016 р. №2025/01.

За договором від 21.11.2016 р. №2025/01 ПП Вівастрол (виконавець) зобов`язалось надати ТОВ Мединський і Ко (замовник) послуги грейферним краном РДК 160/2 з грейферним ковшем (драглайном) на об`єкті замовника - Донецька область, місто Маріуполь, Маріупольский МК ім. Ільїча. Відповідно до П.2.2.14 цього договору замовник зобов`язаний оплатити послуги трала для перебазування драглайна на об`єкт замовника та у зворотному напрямку по маршруту: м. Дніпропетровськ, вул. Чичерина, 74 - Донецька область, м. Маріуполь, Маріупольський МК ім.Ільїча - м. Дніпропетровськ, вул. Чичерина, 74.

Згідно п.3.1. договору від 21.11.2016 р. №2025/01 вартість послуг по перебазуванню в обидва кінця маршруту складає 56000,00 грн.

Факт виконання зобов`язань щодо перебазування драглайна за договором від 21.11.2016р. №2025/01 підтверджується актом від 22.11.2016 р. №60 на суму 56000,00 грн. Послуги оплачені ТОВ Мединський і Ко 22.11.2016 р. згідно платіжного доручення №3997. Відповідні податкові зобов`язання були задекларовані, що підтверджується податковою накладною від 22.11.2016 р, №у48 та квитанцією №4 від 30.11.2016 р.

20.09.2016р. між ПП Вівастрол (підрядник) та ТОВ БК Елізіум (субпідрядник) укладено договір, за яким ТОВ БК Елізіум зобов`язалося виконати комплекс вишукувальних робіт.

На підтвердження факту виконання вказаного договору сторонами складено такі документи:

рахунок-фактура №СК-00000181 від 01.11.2016 р. на суму 290000,00 грн.;

акт №181 від 01.11.2016 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 290000,00 грн.;

податкова накладна від 01.11.2016 р. №1 на суму 290000,00 грн.;

рахунок-фактура №СК-00000183 від 11.11.2016 р. на суму 25000,00 грн.;

акт №183 від 11.11.2016 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 25000,00 грн.;

податкова накладна від 11.11.2016 р. №220 на суму 25000,00 грн.

Вказані послуги були оплачені у повному обсязі:

платіжним дорученням від 01.11.2016 р. №155 на суму 290000,00 грн.;

платіжним дорученням від 11.11.2016 р. №163 на суму 25000,00 грн.

ПП Вівастрол (виконавець) уклало вказаний договір з метою виконання своїх зобов`язань перед ТОВ Гільдія інжиніринг (замовник) за договором №0108/01 від 01.08.2016 р., за яким ПП Вівастрол зобов`язалось виконати комплекс вишукувальних робіт.

На підтвердження факту виконання вказаного договору сторонами було складено наступні документи:

акт від 02.11.2016 р. №74 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 10000,00 грн.;

акт від 08.11.2016 р. №62 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 16000,00 грн.;

акт від 08.11.2016 р. №73 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 40000,00 грн.;

акт від 08.11.2016 р. №63 здачі-приймання робіт (надання послуг) па суму 4000,00 грн.;

акт від 11.11.2016 р. №64 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 10000,00 грн.;

акт від 16.11.2016 р. №65 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 10000,00 грн.;

акт від 25.11.2016 р. №66 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 5000,00 грн.;

акт від 08.12.2016 р. №75 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 130000,00 грн.;

акт від 09.12.2016 р. №76 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 120000,00 грн.;

акт від 30.12.2016 р. №78 здачі-приймання робіт (падання послуг) на суму 141000,00 грн.

Послуги оплачені у повному обсязі наступними платіжними дорученнями:

від 01.11.2016 р. №766 на суму 300000.00 грн.;

від 08.11.2016 р. №790 на суму 20000,00 грн.;

від 11.11.2016 р. №813 на суму 25000.00 грн.:

від 23.12.2016 р. №896 на суму 141000.00 грн.

Податкові зобов`язання були задекларовані, що підтверджується:

податковою накладною від 01.11.2016 р. №41 на суму 300000,00 грн.;

квитанцією №1 від 14.11.2016 р.;

податковою накладною від 08.11.2016 р. №42 на суму 20000,00 грн.;

квитанцією №1 від 18.11.2016 р.;

податковою накладною від 11.11.2016 р. №45 на суму 25000,00 грн.;

квитанцією №1 від 21.11.2016 р.

податковою накладною від 30.12.2016 р. №58 на суму 141000,00 грн.;

квитанцією №1 від 12.01.2017р.

22.09.2016 р. між ПП Вівастрол (орендар) та ТОВ БК Елізіум (орендодавець) укладено договір оренди вантажопідйомного крану РДК 160-2 (заводський номер 3072, 1987 року виготовлення) на строк з 23.09.2016 р. по 31.12.2016 р. включно.

На підтвердження фактичного виконання вказаного договору сторонами були складені наступні документи:

акт№1 приймання-передачі вантажопідйомного крану РДК 160-2 від 23.09.2016 р.;

акт №2 приймання-передачі вантажопідйомного крану РДК 160-2 від 31.12.2016 р.;

рахунок-фактура №014-00000192 від 01.11.2016 на суму 140000,00 грн.;

акт №192 від 30.11.2016 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 140000,00 грн.;

податкова накладна від 02.11.2016 р. №28 на суму 47000,00 грн.;

податкова накладна від 09.11.2016 р. №173 на суму 54000,00 грн.;

податкова накладна від 15.11.2016 р. №275 на суму 39000,00 грн.;

рахунок-фактура №ОН-00000193 від 01.11.2016 на суму 70000,00 грн.;

акт №193 від 30.11.2016 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 70000,00 грн.;

податкова накладна від 23.11.2016 р. №403 на суму 70000,00 грн.;

рахунок-фактура №ОН-00000194 від 01.11.2016 на суму 100000,00 грн.;

акт №194 від 30.11.2016 р. здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 100000,00 грн.;

податкова накладна від 28.11.2016 р. №479 на суму 100000,00 грн.

Вартість оренди була оплачена у повному обсязі:

платіжним дорученням від 02.11.2016 р. №157 на суму 47000,00грн.;

платіжним дорученням від 09.11.2016 р. №159 на суму 54000,00 грн.;

платіжним дорученням від 15.11.2016 р. №165 на суму 39000,00 грн.;

платіжним дорученням від 23.11.2016 р. №172 на суму 70000,00 грн.;

платіжним дорученням від 28.11.2016 р. №173 на суму 100000,00 грн.

ПП Вівастрол (орендодавець) уклало вказаний договір з метою виконання своїх зобов`язань перед ТОВ Чугуєво (орендар) за договором від 14.09.2016 р. №1409/01 оренди вантажопідйомного крану РДК 160-2.

На підтвердження фактичного виконання договору від 14.09.2016 р. №1409/01 сторонами було складено наступні документи:

акт №23/01 приймання-передачі вантажопідйомного карну РДК 160-2 від 24.09.2016 р. - на період з 25.09.2016 р. по 11.10.2016 р. включно.;

додаткова угода № 1 від 11.10.2016 р.;

акт №23/02 приймання-передачі вантажопідйомного карну РДК 160-2 від 12.10.2016 р. - на період з 12.10.2016 р. по 16.01.2017 р. включно.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 10.10.2016 р. №35 на суму 76 302,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 20.10.2016 р. №46 на суму 52 800.00 грн.:

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 25.10.2016 р. №47 на суму 29 025,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 02.11.2016 р. №48 на суму 39 600,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 09.11.2016 р. №57 на суму 34 650.00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 17.11.2016 р. №58 на суму 41 400,00 грн.;

акт здачі-приймання робіт (надання послуги) від 24.11.2016 р. №59 на суму 36 900,00 грн.

Вартість оренди оплачена:

платіжним дорученням від 29.09.2016 р. №34708 на суму 30 000,00 грн.;

платіжним дорученням від 30.09.2016 р. №34714 на суму 21 000,00 грн.;

платіжним дорученням від 10.10.2016 р. №34764 на суму 25 302,00 грн.;

платіжним дорученням від 21.10.2016 р. №34802 на суму 52 800,00 грн.;

платіжним дорученням від 26.10.2016 р. №34818 на суму 29 025.00 грн.;

платіжним дорученням від 02.11.2016 р. №34856 на суму 39 600.00 грн.;

платіжним дорученням від 09.11.2016 р. №34880 на суму 34 650.00 грн.;

платіжним дорученням від 21.11.2016 р. №34922 на суму 41 400.00 грн.;

платіжним дорученням від 28.11.2016 р. №34946 на суму 36 900.00 грн.

Податкові зобов`язання були задекларовані, що підтверджується:

податковою накладною від 29.09.2016 р. №25 на суму 30 000,00 грн.;

квитанцією №1 від 13.10.2016 р.;

податковою накладною від 30.09.2016 р. №26 на суму 21000.00 грн.;

квитанцією №1 від 13.10.2016 р.;

податковою накладною від 10.10.2016 р. №30 на суму 25302.00 грн.;

квитанцією №1 від 17.10.2016 р.;

податковою накладною від 20.10.2016 р. №34 на суму 52800.00 грн.;

квитанцією №1 від 01.11.2016 р.;

податковою накладною від 25.10.2016 р. №36 на суму 29025,00 грн.;

квитанцією №1 від 08.11.2016 р.;

податковою накладною від 02.11.2016 р. №38 на суму 39600.00 грн.;

квитанцією №1 від 09.11.2016 р.;

податковою накладною від 09.11.2016 р. №39 на суму 34650,00 грн.;

квитанцією №1 від 14.10.2016 р.;

податковою накладною від 17.11.2016 р. №47 на суму 41400.00 грн.;

квитанцією №1 від 24.11.2016 р.;

податковою накладною від 28.11.2016 р. №49 на суму 36900,00 грн.;

квитанцією №1 від 12.12.2016 р.

01.12.2016р. між ПП Вівастрол (замовник) та ТОВ ГЕЛІНТРО (виконавець) укладено договір надання послуг погружним шламовим насосом №207 на строк до 31.12.2016 р.

На підтвердження факту виконання вказаного договору сторонами було складено наступи документи:

рахунок-фактура від 20.12.2016 р. №1673 на суму 200000,00 грн.;

акт №ОУ-1220/01 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2016 р. на сум; 200000,00 грн.;

податкова накладна від 20.12.2016 р. №57 на суму 200000,00 грн.

Послуги оплачені частково платіжним дорученням від 23.12.2016 р. №194 на суму 150000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Вказаний договір укладений ПП Вівастрол (виконавець) з метою виконання своїх зобов`язань перед ТОВ ФПС Україна (замовник) за договором від 11.01.2016 р. №1101/16, за яким ПП Вівастрол зобов`язалось надати послуги погружним шламовим насосом на об`єкті замовника - Секція №5 ілонакопичувача ЦОФ Добропільське міста Добропілля Донецької області.

Факт надання послуг за договором від 11.01.2016 р. №1101/16 підтверджується актом №71 від 30.12.2016 р. Послуги оплачені повністю 20.12.2016 р. платіжним дорученням №1030 від 20.12.2016 р., що підтверджується відповідною банківською випискою. Податкові зобов`язання були задекларовані, що підтверджується податковою накладною від 20.12.2016 р. №56 на суму 200000,00 грн. та квитанцією №1 від 26.12.2016 р.

Щодо посилання відповідача на кримінальні провадження, суд зазначає, що в жодній із вказаних контролюючим органом кримінальних проваджень відсутні вироки.

Крім того, у вказаних кримінальних провадженнях мова йде безпосередньо про діяльність сторонніх юридичних осіб, а не ПП Вівастрол чи ТОВ ВЕЛОРС , ТОВ БК ЕЛІЗІУМ чи ТОВ ГЕЛІНТРО .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 11 вересня 2018 року у справі №810/2677/17: Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень, а тому позов слід задовольнити.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.06.2019 р. №0018091411.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2746,88 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова