Ухвала

від 04.03.2020 по справі 240/2554/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

04 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/2554/20

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року було передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу № 510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80894542).

У вказаному судовому рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду визначено виняткові правові проблеми, які головним чином полягають у необхідності формування правових позицій, а саме:

1. Чи можуть cудами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб`єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?

2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?

3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб`єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?

4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?

26 червня 2019 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду України справу № 510/1286/16-а прийнято до розгляду.

Таким чином, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 510/1286/16-а, предметом розгляду якої, є, зокрема, питання фактичного встановлення строкових меж триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та застосування процесуальних строків для звернення до суду за захистом цих прав.

Дослідивши матеріали справи та ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 510/1286/16-а, суд вважає, що правовідносини у цих адміністративних справах є подібними.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі слід зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №510/1286/16-а.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/2554/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №510/1286/16-а.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.С. Токарева