Рішення

від 24.02.2020 по справі 260/1356/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1356/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРП 2000" - представник - Мовчан Олександр Олександрович;

відповідач - Головне управління ДФС у Закарпатській області - представник - Кремер Лілія Юріївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРП 2000" до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КРП 2000" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 31402885) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632), якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до провадження суду та розглянути справу за правилами загального позовного провадження; 2. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області №0021745012 від 24.06.2019 року про застосування до TOB "КРП 2000" штрафних санкцій в сумі 206 249,71 грн.; 3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати згідно поданого розрахунку".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Працівникам ГУ ДФС у Закарпатській області було складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість TOB "КРП 2000" № 1394/12-01/31402885 від 31 травня 2019 року. Перевіркою встановлено, що за період з лютого 2017 року по січень 2019 року на TOB "КРП 2000" було порушено терміни реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачеві, тобто не підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 880840,58 грн із запізненням на 1-423 календарних днів, чим порушено вимоги статті 201 пункту 201.10 Податкового Кодексу України. У зв`язку з цим, на підставі статті 120 1 пункту 120 1 .1 Податкового Кодексу України підприємству нараховано штрафні санкції в сумі 206249,71 грн. На підставі складеного акту камеральної перевірки, ГУ ДФС у Закарпатській області було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0021745012 від 24 червня 2019 року, яким до TOB "КРП 2000" за порушення положень статті 201 пункту 201.10 Податкового Кодексу України та на підставі статті 120 1 пункту 120 1 .1 Податкового Кодексу України застосовані штрафні санкції в сумі 206249,71 грн. TOB "КРП 2000" не погоджується із висновками, викладеними у акті перевірки та вважає необґрунтованим та безпідставним податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області № 0021745012 від 24 червня 2019 року, оскільки податкові накладні позивача, котрі зареєстровані із порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, не підлягають наданню отримувачеві (покупцю), а тому штрафна санкція, передбачена статтею 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України за порушення строків їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовується.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, вказав, що камеральною перевіркою встановлено, що позивач в порушення статті 201 пункту 201.10 Податкового кодексу України за звітні періоди: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, серпень, жовтень 2018 року, січень 2019 року зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних 48 податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 880840,58 грн, що є підставою для накладення штрафу згідно із статтею 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України. Вказує, що для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Отже, наведені аргументи TOB "КРП 2000" у позовній заяві не є підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 24 червня 2019 року № 0021745012.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі з мотивів, що наведені у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 31 травня 2019 посадовими особами ГУ ДФС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання встановлених законодавством граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та своєчасної сплати податку на додану вартість за періоди лютий-грудень 2017 року, січень, лютий, серпень та жовтень 2018 року, січень 2019 року та своєчасної сплати податку на додану вартість за серпень 2018 року. За результатами вказаної камеральної перевірки був складений відповідний акт такої перевірки від 31 травня 2019 року за № 1394/12-01/31402885 (а.с.а.с. 10-13).

Камеральною перевіркою, зокрема встановлено, що позивач в порушення статті 201 пункту 201.10 Податкового кодексу України за звітні періоди: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, серпень, жовтень 2018 року, січень 2019 року зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних 48 податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 880840,58 грн, що є підставою для накладення штрафу згідно із статтею 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України.

На підставі складеного акту камеральної перевірки, ГУ ДФС у Закарпатській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0021745012 від 24 червня 2019 року, у відповідності до якого, до TOB "КРП 2000" застосовано штрафні санкцій за порушення положень статті 201 пункту 201.10 Податкового Кодексу України та на підставі статті 120 1 пункту 120 1 .1 Податкового Кодексу України, у загальній сумі 206249,71 грн (а.с.а.с. 14-17).

Вказане податкове повідомлення-рішення № 0021745012 від 24 червня 2019 року позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України, від 05 вересня 2019 року № 658/8/99-00-08-03-09 скарга TOB "КРП 2000" була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.а.с. 18-24).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.3 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до статті 185 пункту 185.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до статті 194 підпункту 194.1 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Згідно із вимогами статті 201 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців статті 201 пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 120 1 пункту 120 1 .1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових з накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд зазначає, що наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого статтею 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України.

Системний аналіз статті 201, статті 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України, дає підстави суду для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 120 1 пунктом 120 1 .1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі 807/68/18, та враховуються судом при вирішення даного спору в силу вимог статті 242 частини 5 КАС України.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31 грудня 2015 року, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Відповідно до пункт 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Таким чином, на продавця покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час дослідження наданих позивачем податкових накладних за період з лютого 2017 року по січень 2019 року щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН з`ясовано, що у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначив "Неплатник", у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН "100000000000", а у верхній лівій частині зазначено: не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин: "02" - "Складена на постачання неплатнику податку" та "11" - "Складена за щоденними підсумками операцій". Крім цього з`ясовано, що суми податку на додану вартість, на які вони виписані, відображені у Розділі А рядку V "Усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20)", а рядки VIII "Усього обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% (код ставки 902)" за IX "Усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903)" цього розділу не заповнені. Також судом зазначається, що у Розділі Б податкових накладних зазначений код ставки - "20" (а.с.а.с. 63-123).

Отже, спірні податкові накладні складені на постачання для операцій, які не звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Системний аналіз статті 201, статті 120 1 пункту 120 1 .1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави суду для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої статті 120 1 пунктом 120 1 .1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

З врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що під час розгляду справи по суті не спростовано висновків контролюючого органу, що послугували підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року за № 0021745012 на підставі статті 120 1 пункту120 1 .1 Податкового кодексу України, а отже останнє є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, у зв`язку із встановленими перевіркою порушеннями.

Відповідно до положень статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРП 2000" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 31402885) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року за № 0021745012 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 лютого 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 04 березня 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко