Рішення

від 26.02.2020 по справі 280/5478/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року о 14 год. 40 хв.Справа № 280/5478/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.

представника позивача - Белікової К.Г.,

представника відповідача - Куранової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справ

за позовом Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Запоріжжя

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Запоріжжя (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.08.2019 №0011941202.

Ухвалою суду від 13.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.

10.12.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 29.01.2020.

29.01.2020 судом замінено відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області. Крім того, 29.01.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 26.02.2020.

26.02.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат, по господарським операціям з ТОВ Альтіс-Констракшн . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивач вказує на те, що контрагент з яким позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду був зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів. Вважає, що позивачем правомірно сформовано показники бухгалтерської та податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ Альтіс-Констракшн .

Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Альтіс-Констракшн . Відповідач зазначає, що під час перевірки було встановлено відсутність факту переміщення придбаного позивачем товару, оскільки автомобільний перевізник ПТЕП Автотрансекспедиція не виписувало податкових накладних на адресу, зокрема і позивача. Також, відповідач вказував і на те, що відповідно до інформації УІАП ГУНП в Запорізькій області не зафіксовано переміщення автомобільними шляхами України транспортного засобу, яким начебто здійснювалось перевезення товару. Крім того, відповідач посилався на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність походження товару - модульного теплового пункту типу SH-SH-AC-AC-Y18-1856-31082018, а ТОВ Альтіс-Констракшн не є виробником чи імпортером товару, що постачався на адресу позивача. Також, відповідач посилався на не підтвердження ланцюга постачання товару. За таких обставин, на думку відповідача, оскільки вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ Альтіс-Констракшн документально не підтверджено, то надані первинні документи не можуть бути підставою для формування податкової звідності.

Представник відповідача підтримала позицію викладену у письмовому відзиві та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 01.07.2019 по 12.07.2019 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступник - ГУ ДПС у Запорізькій області)проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя (код ЄДРПОУ 01130561) з питання достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2019 року, за результатами якого складено Акт перевірки від 17.07.2019 №444/08-01-12-02/01130561.

В Акті перевірки від 17.07.2019 №444/08-01-12-02/01130561 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за квітень 2019 року на суму ПДВ 786828 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивач подав на них письмові заперечення від 30.07.19. Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 №46668/10/08-01-12-01-07 заперечення позивача залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки - без змін.

На підставі висновків Акту перевірки від 17.07.2019 №444/08-01-12-02/01130561, 09.08.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0011941202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 786828,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 196707,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення - рішення позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДПС України 28.10.2019 №7376/6/99-00-08-05-02 спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки від 17.07.2019 №444/08-01-12-02/01130561, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Альтіс-Констракшн .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14 листопада 2017 року між КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя - Замовник та ТОВ Альтіс-Констракшн - Підрядник укладено договір підряду №73, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник доручає, а Підрядник, в межах ціни даного Договору, яка визначена за результатами відкритих торгів, приймає на себе обов`язки, власними або залученими силами, виконати в повному обсязі, згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Нове будівництво - Будівництво пасажирського терміналу та обслуговуючих споруд КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя на вул. Блакитна, 4 у Шевченківському районі м.Запоріжжя - ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель (Building construction work), надалі - роботи або будівництво, на об`єкті за адресою: 69013, м.Запоріжжя, вул. Блакитна, буд.4, в обумовлений цим Договором строк, згідно з графіком виконання робіт (Додаток №2 до даного Договору), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, та вимог техніки безпеки і охорони праці. Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника і оплатити якісно виконані роботи (а.с.118-132, т.1).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, ресурсні відомості, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с.133-188, т.1).

Крім того, судом встановлено, що 06.11.2018 ТОВ Альтіс-Констракшн виписано на ім`я КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя видаткову накладну №128 на постачання товару - модульний тепловий пункт тип SH-SH-AC-AC-Y18-1856-31082018 (код УКТЗЕД 8419 19 00 00), кількість - 1 шт., вартістю 4 720 986,70 грн., у т.ч. ПДВ - 786828,12 грн. (а.с.189, т.1).

На підтвердження виконання умов господарських операцій до матеріалів справи надано технічну документацію на модульний тепловий пункт тип SH-SH-AC-AC-Y18-1856-31082018 (а.с.245-256, т.1).

Також, на підтвердження виконання умов договору надано належним чином складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на постачання модульного теплового пункту типу SH-SH-AC-AC-Y18-1856-31082018 (а.с.186, т.1).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Альтіс-Констракшн у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Альтіс-Констракшн .

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Альтіс-Констракшн не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Альтіс-Констракшн спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, суд відхиляє посилання контролюючого органу про не підтвердження постачання товару по ланцюгу постачання, оскільки для позивача визначальним є саме факт отримання товару від ТОВ Альтіс-Констракшн та понесення витрат за такою операцією, а у разі допущення порушень податкового законодавства ТОВ Альтіс-Констракшн та/або ТОВ БК-2016 , ТОВ Інфрабуд , то відповідальність повинна застосовуватись саме до таких платників податків, а не до позивача, який є сумлінною стороною господарської операції.

Суд зазначає, що позивач, як учасник господарської операції, не має об`єктивної можливості та не зобов`язаний відслідковувати та перевіряти весь ланцюг постачання, виявляти хто є виробником товару та хто ввів його в обіг, тощо, оскільки визначальним є отримання ТМЦ та понесення витрат таким платником податків.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на систему Відеоконтроль Рубіж , в частині не підтвердження пересування автомобільними дорогами автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 , оскільки по-перше відсутні будь-які докази на підтвердження того, що всі дороги України обладнані зазначеною системою, а по-друге, товарно-транспортна накладна не є документом, що в даному випадку визначає право на формування показників бухгалтерської та податкової звітності.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідач обґрунтовуючи власну позицію посилається виключно на інформаційні бази ДПС, проте, у разі наявності сумнівів щодо постачання товару, контролюючий орган не був позбавлений можливості перевірити наявність модульного теплового пункту типу SH-SH-AC-AC-Y18-1856-31082018 на місті проведення виконання будівельних робіт та відповідно перевірити його фактичне постачання позивачу.

Посилання відповідача на кримінальне провадження №42016000000002035, суд вважає необґрунтованим, оскільки відсутні будь-які докази, які підтверджували участь у такому провадженні позивача та/або ТОВ Альтіс-Констракшн . Більш того, належним доказом порушення платниками податків-контрагентами вимог податкового законодавства в рамках кримінального судочинства є виключно вирок суду, в якому надана оцінка об`єктивній стороні складу злочину, проте, вироку суду відносно посадових осіб КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя або ТОВ Альтіс-Констракшн матеріали адміністративної справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Запоріжжя (69013, м.Запоріжжя, вул.Блакитна, буд.4, код ЄДРПОУ 01130561) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 09.08.2019 №0011941202.

Стягнути на користь Комунального підприємства Міжнародний аеропорт Запоріжжя судовий збір в розмірі 14753,02 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят три гривні 02 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 03.03.2020.

Суддя І.В. Новікова