Рішення

від 03.03.2020 по справі 640/8856/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року м. Київ № 640/8856/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гон ТВ до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гон ТВ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №00002631402 та №00002621402 від 04 березня 2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту №82/26-15-14-02-01-04/37249244 від 08 лютого 2019 року, складеного відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Гон ТВ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю Локплюс за серпень, вересень, жовтень 2016 року, на підставі якого відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00002631402 та №00002621402 від 04 березня 2019 року, зроблені поспіхом, без об`єктивного аналізу усіх обставин та документів, виключно на підставі припущень та суб`єктивного інтерпретування деяких документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме наголосив на тому, що за інформацією, отриманою контролюючим органом, використаною під час перевірки не можливо встановити реальність проведення господарських операцій.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи на підставі службових посвідчень KB №001209 та KB №002069, наказу від 24 січня 2019 року №993, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Гон ТВ з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОКПЛІОС за серпень, вересень, жовтень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

Вказаною перевіркою, результати якої оформлені актом №82/26-15-14-012-01-04/37249244 від 08 лютого 2019 року, встановлено порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року - № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 64996 гривень;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2016 року на загальну суму 72218 грн., в тому числі за серпень 2016 року у сумі 13126 грн., за вересень 2016 року у сумі 27900 грн. та за жовтень 2016 року у сумі 31192 гривні.

Позивачем 19 лютого 2019 року подано заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки №82/26-15-14-02-01-04/37249244 від 08 лютого 2019 року.

У відповідь на звернення позивача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві листом від 28 лютого 2019 року за №37899/10/26-15-14-02-04 повідомило, що за результатами розгляду заперечень останні залишенні без задоволення, а акт перевірки без змін.

На підставі акту №82/26-15-14-012-01-04/37249244 від 08 лютого 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення №00002631402 та №00002621402 від 04 березня 2019 року, якими Товариству з обмеженою відповідальністю Гон ТВ нараховані податкові зобов`язання.

Позивач подав скаргу 19 березня 2019 року до Державної фіскальної служби України на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Однак Державна фіскальна служба України рішенням від 15 травня 2019 року №22443/6/99-99-11-04-02-25 оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 04 березня 2019 року залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті №82/26-15-14-02-01-04/37249244 від 08 лютого 2019 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00002631402 та №00002621402 від 04 березня 2018 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до визначень, наведених у статті 14 Податкового кодексу України та у статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період; бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік); розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, наведені у статті 44 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 44.1 вказаної статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, згідно наведеного до обов`язків платників податків відноситься ведення обліку тих показників податкової звітності, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі документів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас забороняється формування таких показників на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

В свою чергу фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

У листі від 21 листопада 2016 року № 20011/5/99-99-10-01-16 ДФС України зазначає, що висновок про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Відповідно до матеріалів справи, стосовно встановлених уповноваженими особами відповідача порушень законодавства, що призвели до нарахування податкових зобов`язань у відношенні позивача, вбачається, що висновок про дані порушення зроблено на підставі перевірки повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по розрахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Гон ТВ з Товариством з обмеженою відповідальністю Локплюс , а саме у зв`язку з неможливістю здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Гон ТВ з вище зазначеним контрагентом з ідентифікованим товаром (роботами, послугами) за відсутності факту (джерела) його законного введення в обіг та використанням даного контрагента виключно з метою отримання коштів у значних розмірах.

На думку відповідача, недійсність господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Гон ТВ (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Локплюс (виконавець) за договором №01-07/16 від 28 липня 2016 року полягає в тому, що стосовно останнього наявна інформація про ознаки фіктивності даного контрагента та/або його відношення до такого контрагента, відсутність технічної можливості для здійснення задекларованих господарських операцій та працівників.

Відповідно до пункту 1 вищезазначеного договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати комплекс послуг в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 вищезазначеного договору Виконавець надає Замовнику наступні послуги: 2.1.1 розробка і зйомка відеоогляду для компанії Alser ; 2.2 інші послуги щодо розробки та зйомки відеороликів, що будуть вказуватись у відповідних додатках до договору.

В той же час, відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг №01-07/16 від 28 липня 2016 року доповнено перелік послуг, а саме додано Юридичні послуги .

Пунктом 3.1 вищезазначеного договору визначено, що вартість послуг визначається по факту їх надання по результатам кожної виконаної роботи та фіксується в актах наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.3 Замовник зобов`язується перерахувати суму, зазначену в акті по наданих послугах протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.

На підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій за договором №01-07/16 від 28 липня 2016 року позивачем подано до контролюючого органу, разом з скаргою на акт перевірки №82/26-15-14-02-04/37249244, акти надання послуг.

Усі вищезазначені документи зі сторони постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю Локплюс підписані директором Брайковим Сергієм Павловичем.

Втім перевіркою встановлено наступне.

Згідно наданих до перевірки документів встановлено відображення Товариством з обмеженою відповідальністю Гон ТВ у бухгалтерському та податковому обліку операції з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю Локплюс (код 39915762) послуг, а саме:

розробка і зйомка відеоогляду для компанії Aiser ;

організація послуг із виготовлення відеоматеріалів впродовж проведення Заходу Посольство Амстердам ;

анімаційні відеоролики для компанії Aiser магазини цифрової техніки ;

відеозйомка, обробка і монтаж відеоролика для іміджевого проекту Історії бізнесу ;

організація процесу зйомки та монтажу відео файлів;

організація процесу зйомки та монтажу відео файлів;

послуги з виготовлення корпоративного відео ролику;

виробництво корпоративного ролику;

відеозйомка, обробка і монтаж 5 відеороликів для іміджевого проекту Історії про волонтерів ;

юридичні послуги;

створення звітного відеоролика;

відеозйомка, обробка і монтаж відеороликів.

До складу собівартості реалізованих робіт та послуг за 2016 рік Товариством з обмеженою відповідальністю ГОН ТВ віднесено суму у розмірі 361086,66 гривень.

До складу податкового кредиту TOB ГОН ТВ включено суму у розмірі 72218 грн., в тому числі за серпень 2016 року у сумі 13494 грн., за вересень 2.016 року у сумі 29379 грн. та за жовтень 2016 року у сумі 31192 гривні.

Акти надання послуг виписані від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю Локплюс ОСОБА_1 .

Під час проведення перевірки проаналізовано надані на перевірку бухгалтерські документи і наявну в Головному управлінні Державної фіскальної служби у м. Києві інформацію по Товариству з обмеженою відповідальністю Локплюс , отриману з баз Державної фіскальної служби України, Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Засновник, директор, головний бухгалтер - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ).

Фінансова звітність та податкова звітність з податку на прибуток підприємства з моменту державної реєстрації підприємства до податкового органу не подавалась.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, звітність з єдиного соціального внеску суб`єктом господарювання до податкового органу не подавались.

Остання звітність з податку на додану вартість подана за жовтень 2016 року.

Згідно даних з ЄРПН Товариство з обмеженою відповідальністю Локплюс у 2016 році декларувало придбання одягу, взуття, м`ясопродуктів, жувальної гумки, підгузків дитячих, кави та кавових напоїв, послуг щодо пошуку клієнтів, інформаційно-консультаційних послуг, тощо.

Згідно ІС Податковий блок встановлено, що по Товариству з обмеженою відповідальністю Локплюс ОУ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві до ІС СФП внесено облікову картку суб`єкта фіктивного підприємництва №3950/8/26-50-21-0.1-0 від 27 грудня 2017 року, в коментарі до якої зазначено, що в рамках кримінального провадження №32017000000000172 від 25 вересня 2017 року допитано громадянина ОСОБА_1 який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Згідно протоколу допиту громадянина ОСОБА_1 від 06 листопада 2017 року встановлено, що він зареєстрував TOB Локплюс на своє ім`я за грошову винагороду, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства він не мав, жодних первинних документів не підписував.

Крім того, згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що управлінням розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №32017000000000172, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2017 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч. 1 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, в ході якого встановлено, що невстановленими слідством особами зареєстровано на підставних осіб ряд транзитно-конвертаційних суб`єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB Локплюс (код 39915762). Допитано в якості свідка засновника, директора та головного бухгалтера TOB Локплюс (код 39915762), який показав, що до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ніякого відношення не має, жодних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності TOB Локплюс (код 39915762) не підписував, печаткою ніколи не володів та не розпоряджався (згідно ухвали Шевченківського районного суду м .Києва від 06 квітня 2018 року справа №761/12725/18).

До суду не надано інформації та документального підтвердження щодо замовлень на надані послуги, як це передбачено умовами договору, підтвердження розрахунків в межах договору №01-07/16 від 28 липня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Локплюс за наданні послуги.

Тобто всі вищезазначені факти свідчать про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом TOB Локплюс .

З даними висновками контролюючого органу суд погоджується, оскільки позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факт реальної зміни матеріального та грошового стану, а первинні документи, які надані до суду, свідчать лише про факт оформлення господарської операції для заниження бази оподаткування позивача.

Зважаючи на умови договору позивачем не надано замовлень для Товариства з обмеженою відповідальністю Локплюс на виконання послуг, які визначенні в актах наданих послуг.

Позивач та його контрагент добровільно визначали такі умови надання послуг в договорі від 28 липня 2016 року №01-07/16, проте не виконали взятих на себе зобов`язань.

Згідно частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27 березня 2012 року №21-737во10, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку. Предмет доказування у таких справах становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Позивачем надано копії договорів та акти надання послуг в підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ним та вищевказаним контрагентом, що на думку суду є недостатніми первинними документами в підтвердження реальності проведення фінансово-господарської операції, оскільки послуги повинні бути оплачені, крім цього повинні бути зареєстровані належним чином податкові накладні, які в свою чергу позивачем не надані.

Відповідачем згаданий висновок про наявність порушень законодавства, що призвели до нарахування податкових зобов`язань у відношенні позивача, зроблено на підставі аналізу відомостей з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно контрагентів позивача та/або їх відношенні до певних контрагентів.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року №21-1359а15 договори, видаткові накладні, податкові накладні та рахунки-фактури не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Дана позиція, в свою чергу, також знайшла відображення в постанові Верховного Суду України від 22 листопада 2016 року №826/11397/14, яка, у тому числі, містить висновки про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналізуючи наведене в сукупності, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем матеріали не є беззаперечним доказом реальності його господарських операцій у відношенні з відповідним контрагентом, оскільки їх підтвердженням, а отже і правомірністю складання первинних документів за результатами такої діяльності, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №826/13126/17, а саме наслідки для податкового кредиту створює фактичний рух активів, а наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.

Останнє, в свою чергу, було надано відповідачем, а саме наведені вище факти щодо неможливості здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, у зв`язку з відсутністю матеріально-технічних можливостей, основних засобів, працівників та використання виключно з метою отримання готівкових коштів у значних розмірах.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а відтак відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач виконав покладений на нього обов`язок.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати, які підлягають розподілу згідно положень Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гон ТВ відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко